Олег ГАЙДЕНКО,
Взаємозв’язок безприв’язного
утримання тварин та їх поведінки
Поглиблене вивчення причин, що викликають мінливість сільськогосподарських тварин, дозволить оцінити адекватність середовища їх існування та розробити найбільш раціональні й економічні системи взаємодії організму з технічними засобами, факторами годівлі та іншими реальностями промислової технології. Етологічні дослідження необхідні перш за все для створення оптимальних умов утримання як на промислових тваринницьких комплексах, так і на традиційних фермах. Питаннями поведінки великої рогатої худоби займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців. Вивчення поведінкових реакцій тварин різних порід дає можливість вишукати шляхи підвищення їх продуктивності в конкретних умовах годівлі та утримання. У той же час, поведінка тварин, будучи одним із важливих чинників підвищення продуктивності худоби, залишається досі мало вивченою.
Проведений аналіз впливу параметрів мікроклімату на поведінку корів при їх утриманні в клюшковому типі приміщення, зокрема, температури повітряного середовища приміщення, показав, що за температури повітря, яка була нижчою від норми, корови більше стояли на 49,6…99,0 хв. (P<0,001). Результати вивчення поведінки корів, залежно від температури повітря при безприв’язному способі утримання, наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Поведінка корів залежно від температури
повітря корівника при безприв’язному утриманні
Оскільки під час стояння організмом виділяється певна кількість тепла за рахунок роботи мускулатури, тим самим вони створювали для себе більш комфортні умови. Зі зростанням температурного режиму перебування корів у положенні лежачи збільшувалося на 259,7…457,0 хв. (P<0,001). При чому корови лежали таким чином, щоб як найбільше відкрити тіло для обдування вітром і збільшити потовиділення. Також тварини більше часу витрачали на споживання кормів, різниця перебувала в межах 120,0…266,6 хв. (P<0,001), що на нашу думку, пов’язано зі зростанням лактаційної діяльності, а на збільшення тривалості пиття (64,0…188,4 хв., (P<0,001)) вплинуло підвищення температури повітря корівника та рівень споживання кормів. За високих температур повітря у корівнику тварини більше споживали корми у вечірні та ранкові години, ніж протягом дня. Температура повітря також має вплив на структуру груп. Так, за низьких температур повітря відстань між тваринами скорочується, при високих, навпаки — збільшується.
При перебуванні корів в умовах прив’язного утримання встановлено, що внутрішній температурний режим повітря був неоднаковий у різних частинах приміщення, особливо при різкому зниженні температури повітря зовнішнього середовища (табл. 2). У всі сезони року температура повітря в центрі приміщення була вище температури повітря біля тамбурів на 1,8…3,5 °C. Найбільший розрив у 3,5 °C спостерігався взимку при середньодобовій температурі зовнішнього повітря –10 °C. При цьому в поведінці тварин, що знаходяться у різних частинах приміщення, спостерігалися відмінності.
Таблиця 2. Поведінка корів у різних частинах приміщення, хв.
Як видно з наведених даних, різне розташування корів та перебування в неоднакових температурних режимах мало вплив на їх поведінку. Тварини, що утримувались в торцевій частині приміщення, більше часу витрачали на стояння (55 хв. (P<0,05)). В положенні лежачи і руховій активності триваліший час знаходилися тварини, які утримувалися в центральній частині корівника, різниця становила 50 хв. (8,01%) і 9,0 хв. (P<0,05). За інших елементів поведінки достовірних відмінностей, залежно від місця розташування тварин, не встановлено.
Таблиця 3. Показники поведінки корів різної
продуктивності і фаз лактації
Хронометражні спостереження, що були проведені в умовах безприв’язного утримання, показали (табл. 3), що майже всі корови, незалежно від фаз лактації та рівня надою, відразу після роздавання кормосуміші та її підгрібання підходили до кормового столу і починали споживання корму (фото 1).
Після повернення з доїльної зали більшість тварин відразу пили воду і споживали корм. Перші 20–30 хвилин худоба їла корм спокійно, потім змінювали місця біля кормового столу. Наївшись, корови лягали відпочивати — новотільні на солом’яну підстилку, корови І, ІІ і ІІІ фаз лактації — у боксах (фото 2). У цей період у середньому лежали 65,0…70,0% тварин.
Встановлено зменшення часу на доїння. Так, якщо на доїння новотільних тварин витрачалося 3,5 год., на корів І і ІІ фаз лактації — 3 год., то у тварин ІІІ фази лактації цей показник становив 2,0 год., тобто зменшення в 1,75 разу. Це пов’язано насамперед зі спадом лактаційної діяльності і підготовкою організму до запуску.
Проведена етологічна оцінка тварин, залежно від фаз лактації, показала, що при переході з новотільних у І фазі лактації спостерігається зниження часу на споживання кормів на 8,0%, стояння — 41,7%, відпочинок лежачи — 6,0% та тривалість доїння на 14,3%.
У той же час, тварини більше часу витрачали на споживання води (64,3%) та проявляли вищу рухову активність (61,9%).
З І по ІІІ фазу лактації у корів відмічено зростання часу на поїдання кормів, рух та лежання, різниця становила 25,8, 66,1 та 16,8% відповідно. Протягом доби в положенні стояння корови знаходились 52,9…60,8% часу. Вищий показник у тварин І фази лактації — 60,8%, низький — тварин ІІІ фази — 52,9%. Відпочивали тварини в основному у нічний час. Більш тривалий відпочинок корів лежачи спостерігався з 21,00 до 4,00 години доби.
Аналіз добових хронометражних спостережень за поведінкою корів, залежно від рівня продуктивності, показав, що для високопродуктивних тварин характерне зростання тривалості споживання кормів з І по ІІІ фазу лактації в 1,37 разу, низькопродуктивних — в 1,31 разу, зниження споживання води — у 1,83 і 2,43 разів.
У високопродуктивних тварин відмічено зниження тривалості стояння у 2,2, рухової активності — у 3,2, зростання лежання — у 1,3 разів. Тривалість стояння, руху і лежання у тварин з нижчими показникам продуктивності змінювалась залежно від фази лактації. Так, з І по ІІ фази відмічено зниження тривалості стояння та руху у 1,4 і 1,3 разів і зростання відпочинку лежачи у 1,2 разу, з ІІ по ІІІ лактацію — навпаки зростання стояння і руху у 1,4 і 1,37 разів і зниження лежання в 1,1 разу. Зменшення тривалості доїння в 1,5 разу відмічено у всіх тварин, незалежно від рівня продуктивності.
Аналіз поведінки тварин
у різні фази лактації
Особливостями поведінки корів першої фази лактації різного рівня продуктивності була однакова кількість часу, витрачена протягом доби на споживання води, яка становила 2,8 год. Високопродуктивні тварини в 1,05…1,11 разів більше часу витрачали на відпочинок лежачи, споживання кормів та рухову діяльність. У положенні стоячи корови з нижчою продуктивністю знаходились більш тривалий проміжок часу.
Аналіз поведінки тварин ІІ фаз лактації показав, що тварини з вищими показниками продуктивності більше часу витрачали на приймання їжі, пиття та відпочинок лежачи, різниця з тваринами нижчого рівня продуктивності знаходилася у межах 8,6…23,1%. В той же час, низькопродуктивні тварини більше стояли та рухалися, різниця порівняно з високопродуктивними — 51,7 і 53,5%.
Для поведінки тварин ІІІ фази лактації характерні ті ж особливості, які спостерігалися при оцінці корів перших двох фаз. Так, високопродуктивні тварини на 9,5…23,1% більше часу витрачали на споживання кормів, води та відпочинок лежачи і у 4,4 та 3,2 разів менше стояли та рухалися.
Вплив прив’язного
утримання на поведінку тварин
В цілому високопродуктивні тварини більше часу витрачали на споживання кормів, води, відпочинок у положенні лежачи і доїння (P<0,05). При прив’язній технології утримання спостерігалась аналогічна картина — чим вища продуктивність, тим час, витрачений на поїдання кормів та відпочинок у положенні лежачи, був довшим (табл. 4). Так, час протягом якого високопродуктивні тварини споживали корм та лежали, становив 4,6 та 10,1 год., що на 4,6% та 1,9% більше, ніж у тварин з нижчою продуктивністю. Слід відмітити, що більше 80% часу відпочинку корови лежали на правому боці. На нашу думку, це пов’язано з тим, що при лежанні на лівому боці у тварин виникає тиск на рубець і серце, тому тварини намагаються цьому запобігти. Тварини з нижчими показниками продуктивності більше часу витрачали на споживання води (10,4 хв., P<0,001), стояння (3,5 хв., P<0,001), та рухову активність (7,5 хв., P<0,001).
Таблиця 4. Характеристика тривалості основних елементів
поведінки корів різного рівня продуктивності в умовах
прив’язного способу утримання
Спостереження за поведінкою корів показують, що під час роздавання кормів майже всі корови відразу починали поїдати корм, а після доїння — лягали, що, на нашу думку, є фактором, який сприяє зростанню маститів у стаді. Оскільки після доїння сосковий канал протягом деякого часу залишається відкритим, то через підстилку до нього можуть потрапляти мікроорганізми, які здатні викликати захворювання на мастит. Тому доречно було б переглянути час годівлі корів.
Тварини, що утримуються безприв’язно, більше часу витрачали на споживання корму, різниця становила 61,4…63,9 хв., P<0,01 і води — 52,7…69,1 хв., P<0,001. Відповідно тварини, що утримувались прив’язно, більше часу перебували у положенні стоячи та рухової активності, при різниці 232,3…290,5 хв., P<0,001 та 32,0…51,1 хв. P<0,001.
Дослідження кореляційних зв’язків між елементами поведінки та показниками молочної продуктивності корів в умовах прив’язного утримання тривалість елементів поведінки не має суттєвого впливу на надій і якісний склад молока (табл. 5), кореляція слаба, різноспрямована і недостовірна (r= –0,213…0,196).
Таблиця 5. Вплив тривалості елементів поведінки на показники
молочної продуктивності корів в умовах прив’язного утримання
У той же час, в умовах безприв’язного утримання збільшення тривалості споживання корму позитивно впливатиме на вміст молочного жиру (г= 0,655), надій, вміст молочного білка та густина знижуватимуться (г= –0,655, г= –0,052, г= –0,579). Зі зростанням споживання води підвищуватиметься надій (г= 0,824) та густина (г= 0,473) і знижуватимуться вміст жиру і білка (г= –0,766, г= –0,210). Тривалість стояння та рухова активність не матимуть значного впливу на надій, вміст молочного жиру і білка в молоці (г= – 0,188…0,258) і позитивно впливатимуть на густину молока (г= 0,498, г= 0,701). Різносторонній зв’язок при середній ступені залежності встановлено між тривалістю лежання та надоєм, вмістом молочного жиру, білка, густини (г= –0,463……0,447). Збільшення тривалості доїння призведе до зростання надою (г= 0,803) та вмісту молочного білка (г= 0,688), негативно позначиться на вмісті молочного жиру (г= –0,923) та густини (г= –0,404).
