Олег ГАЙДЕНКО,
Методика складання раціонів
Необхідні вихідні дані для складання раціону:
- вага тварини, кг;
- надій, кг/добу;
- жирність молока, %;
- білок молока, %;
- кількість спожитого корму, кг сухої речовини;
- набір кормів;
- поживність кормів.
Під час наукового дослідження у розрахунках ми брали величину показників, що відповідають продуктивності 26 кг молока за добу або 7800 кг за лактацію корів великих за масою порід (голштини, українська чорно- і червоноряба), вага яких становить 650 кг. Жирність молока 4%, білок — 3,4%.
Показники, за якими проводилося балансування раціонів:
- суха речовина (СР), кг;
- чиста енергія лактації (ЧЕЛ), МДж;
- засвоєний протеїн (ЗП), г/кг СР;
- баланс азоту в рубці (БАР), г;
- сира клітковина (СК), г/ кг СР;
- мінеральні речовини: кальцій, фосфор, г/кг;
- цукро-протеїнове співвідношення;
- співвідношення цукру і крохмалю до перетравного протеїну.
Максимальна кількість спожитої СР становить 3,5% живої ваги і у нашому випадку — не більше 22,7 кг/добу.
Розрахунок потреби в енергії для корів, а також дані про вміст енергії у раціоні здійснювали в чистій енергії лактації. ЧЕЛ — частина енергії корму, яка іде на підтримку життя, продукування молока і ріст плоду. Для молодняку ВРХ розрахунок енергії здійснювався на базі обмінної енергії.
Загальна ЧЕЛ є сумою енергії на підтримку життя і продуктивність. Потреба на життя розраховувалась за наступною формулою:
ЧЕЛ життя = 0,293 х ЖВ0,75,
де ЖВ0,75 — метаболічна жива вага, кг.
Потреба у продуктивності залежить від кількості і якості (хімічного складу) молока. При відомих показниках жирності і вмісту білка можна розрахувати потребу в енергії на продукування 1 кг молока за формулою:
ЧЕЛ продуктивність = 1,05+ (0,38 х Ж%)+(0,21 х Б%).
У нашому випадку ЧЕЛ продуктивність = 1,05+(0,38 х 4)+(0,21 х 3,4) = 3,28 МДж ЧЕЛ на 1 кг молока. Таким чином, на задану продуктивність 26 л/добу корові необхідно 85,3 МДж ЧЕЛ.
Потреба в енергії у сухостійний період:
- із 6 по 4 неділю до отелення: потреба на життя + 13 МДж ЧЕЛ;
- із 3 неділі і до отелення: потреба на життя + 18 МДж ЧЕЛ.
Чисту енергію лактації для визначення її вмісту в кормах розраховували за формулою:
ЧЕЛ = 0,6 х (1 + 0,004 х (q-57)) х ОЕ,
де q = ОЕ/ ВЕ х 100,
ОЕ — обмінна енергія, МДж/кг СР;
ВЕ — валова енергія, МДж/кг СР.
Величини ОЕ кормів брали з довідника. ВЕ розраховували за формулою:
ВЕ = 0,0239 х СП + 0,0398 х СЖ + 0,0201 х СК + 0,0175 х БЕР,
де СП — сирий протеїн, г/кг СР;
СЖ — сирий жир, г/кг СР;
СК — сира клітковина, г/кг СР;
БЕР — безазотисті екстрактивні речовини, г/кг СР.
СП, СЖ, СК, БЕР — довідникові дані.
Вирахувати потребу у протеїні
Наступною за енергією умовою збалансованої годівлі є забезпечення корови протеїном. Кількість білка, яку споживає корова, мало про що говорить у відношенні дійсного забезпечення її протеїном. Більша частина протеїну з корму у жуйних перетворюється у рубці у тимчасово наявні жирні кислоти та аміак. Мікроорганізми рубця синтезують з цього матеріалу мікробіальний протеїн, який потрапляє у розпорядження корови для синтезу молока і будови тіла. Причому кількість мікробіального протеїну, який буде утворено мікроорганізмами, залежить від того, скільки енергії є в їх розпорядженні.
Одиницею виміру для потреби корови у протеїні, а також показником забезпечення раціону протеїном прийнятий засвоєний у кишківнику протеїн (ЗП). Засвоєний протеїн складається із мікробіального протеїну, що утворюється в рубці і неперетравного в рубці протеїну. Він показує, яка кількість протеїну буде доступною у тонкій кишці і при цьому враховує енергію корму та кількість нерозщеплюваного в рубці протеїну. Показник засвоюваний протеїн є розрахунковою величиною.
Для розрахунку забезпеченості корму протеїном необхідно використати такі формули:
ЗП = (11,93–6,82 х НРП/СП) х ОЕ + 1,03 х НРП,
де НРП — нерозщеплюваний протеїн в рубці, г/кг СР;
СП — сирий протеїн, г/кг СР;
ОЕ — обмінна енергія, МДж/ кг СР.
Далі розраховують кількість мікробіального протеїну, як різницю між засвоєним і нерозщеплюваним протеїном:
МП = ЗП — НРП.
Потребу мікроорганізмів у азоті можна визначити, розділивши показник мікробіального протеїну на 6,25:
ПМР = МП/6,25.
Визначення показника балансу азоту в рубці:
БАР = СП — ЗП/ 6,25.
Баланс азоту в рубці — це показник забезпечення бактерій рубця азотом з урахуванням енергії, яка міститься у кормі. Якщо баланс азоту в рубці негативний, це свідчить про нестачу азоту. Це означає, що у розпорядженні мікроорганізмів рубця є енергія, з допомогою якої вони могли б продукувати більше мікробіального протеїну, якби з кормом потрапляло більше білка. Негативне значення БАР показує, скільки азоту необхідно додати у раціон, щоб запобігти його нестачі. Якщо БАР позитивний, це говорить або про достатнє забезпечення азотом (показник становить від 1 до 50 г), або про надлишок азоту (більше 50) і загрозу алколоза (більше 100). Зменшити позитивний показник БАР можна введенням у раціон додаткової кількості енергії, що дозволить мікроорганізмам рубця переробити аміак у мікробіальний протеїн.
Потреба в засвоюваному протеїні складається з потреби на життя і на продуктивність. Потреба на підтримку життя визначається за формулою:
ЗП життя = (431 х 1,05) + (ЖМ0,75–650)/2,5.
Формула для розрахунку потреби у ЗП на продукування молока:
ЗП молоко = (81 х 1,05) + (10 х Б% — 34) х 2,1,
де Б% — вміст білка у молоці, %.
Потреба сухостійних корів у ЗП:
- з 6 по 4 неділю до отелення: (ЖВ + 680)/2,5 + 1135
- з 3 неділі і до отелення: (ЖВ + 710)/2,5+1230.
Характеристика та аналіз
складених раціонів
У таблиці 1 наведена потреба корови з заданими характеристиками у енергії і поживних речовинах.
Таблиця 1. Потреба дійної корови з живою вагою 650 кг,
надоєм 26 кг/добу, жирністю молока 4%, вмістом білка 3,4%
У відповідності до придатних для високопродуктивних корів типів годівлі були складені такі раціони для періоду використання консервованих кормів:
- силосно-коренеплідний напівконцентратний,
- силосно-сінажно-коренеплідний напівконцентратний,
- сінажно-силосно-коренеплідний малоконцентратний та для порівняння найбільш небезпечний і непридатний силосно-концентратний.
Як видно з таблиці 2, всі раціони збалансовані за ЧЕЛ, оскільки цей показник є першочерговою вимогою до збалансованості раціонів. Кількість сухої речовини складених раціонів дещо менша за максимально допустиму, що також відповідає вимогам до рівня споживання кормів.
Таблиця 2. Раціони дійних корів із продуктивністю 26 кг/добу у
період використання консервованих кормів за різних типів годівлі
За всіх раціонів із запропонованим набором кормів спостерігається надлишок ЗП, який становить 53–220 г, проте баланс азоту в рубці в усіх випадках, окрім силосно-коренеплідного раціону, має позитивне значення і не перевищує 50 г азоту.
Кількість сирої клітковини в усіх раціонах лежить у межах допустимого рівня — 15–21% сухої речовини.
Недостатня кількість цукру за силосно-концентратного раціону становить 1205 г, або 63% від потреби. Цукро-протеїнове співвідношення становить лише 0,29 при нормі 0,95–1,1, що є однією з головних вад цього типу годівлі. Крохмалю у цьому варіанті надлишок — 4612 г при нормі 2680 г, внаслідок чого співвідношення сумарної кількості цукру і крохмалю до перетравного протеїну наближається до норми. Проте відомим є те, що крохмаль, хоч і належить до легкоперетравних вуглеводів, зброджується мікроорганізмами рубця значно повільніше за цукор і не в повному обсязі, що впливає на перетравність протеїну, клітковини, що у кінцевому випадку може призвести до зниження рівня фактичної поїдаємості такого раціону.
Із введенням у раціони у необхідному об’ємі таких кормів, як кормовий буряк і еспарцетовий сінаж кількість цукру відповідає потребі високопродуктивних тварин, а цукро-протеїнове відношення наближається до оптимальних значень.
Недостатня кількість кальцію спостерігається у силосно-коренеплідному і силосно-сінажно-коренеплідному раціонах із великими даванками буряків — 25 і 19 кг/добу відповідно.
Кількість фосфору недостатня за всіх чотирьох раціонів, тому необхідно вводити до них знефторений фосфат у відповідній кількості.
Кількість концентратів найбільша за силосно-концентратного раціону. Вона становить 10,1 кг/добу, або 388 г/кг молока. За такої кількості концентрованих кормів, недостатньої кількості цукру та високої даванки силосу (28 кг/добу), який є кислим кормом, відбувається значне підкислення середовища рубця, виникнення спочатку ацидозу а згодом і кетозу та вибуття корів із продуктивного стада.
При введенні до раціону кормових буряків у кількості 25 кг за силосно-коренеплідного типу годівлі, зменшенні частки силосу до 25 і сіна до 4 кг/добу необхідна кількість концентратів зменшилась до 7,8 кг, або 300 г/кг молока. Що у поєднанні з достатньою кількістю легкоперетравних вуглеводів позитивно впливає на продуктивність і здоров’я тварин. Внаслідок значного об’єму в раціоні та високої вартості коренеплодів собівартість цього раціону зросла на 2,4 грн/голову/добу, або на 11,3% порівняно з собівартістю силосно-концентратного раціону. Проте втрати і збитки від хвороб за незбалансованої годівлі в рази вищі.
Введення до раціону 10 кг сінажу з еспарцету та заміна ним за поживністю 6 кг кормових буряків дозволяє знизити собівартість кормів на 2 грн/добу, або на 8,4% порівняно з силосно-коренеплідним типом годівлі.
Збільшення кількості еспарцетового сінажу до 25 кг при зменшенні частки силосу до 20 кг дозволяє зменшити кількість буряків до 12 кг/добу, концентрованих кормів до 4,7 кг/добу (180 г/кг молока) та повного виключення з раціону дійних корів сіна. В результаті собівартість сінажно-силосного малоконцентратного раціону знижується на 5 грн/на голову/за добу, або на 21% порівняно з силосно-коренеплідним типом годівлі.
При напрямі спеціалізації м’ясо-молочне господарство із закінченим обігом стада, кількості повновікових дійних корів 165 голів, щорічній вибраковці 30% корів, виході телят 90%, першому осіменінні у віці 18 місяців, реалізації понадремонтного молодняка у віці 15 міс. та рівномірному отеленні протягом року структура поголів’я ВРХ буде наступною (табл. 3).
Таблиця 3. Структура поголів’я ВРХ за напряму спеціалізації
м’ясо-молочне господарство із закінченим обігом стада
Нами також були складені раціони сінажно-силосного мало-концентратного типу годівлі для усіх вікових груп з урахуванням структури поголів’я на період використання консервованих кормів, про що йтиметься у наступній статті.
