Вплив мікроклімату приміщень
на фізіологічний стан тварин
Вивчення клініко-фізіологічних показників корів в умовах безприв’язного утримання різних сезонів року засвідчили негативний вплив невідповідності мікроклімату в приміщенні на стан тварин. Так, у зимовий період температура тіла була вищою на 0,4 ºС, рідшими було дихання на 9,3 рухів у хвилину, пульс на 4,1 удари в хвилину, що спричинено, на нашу думку, зниженою активністю тварин, більшою дією на них кліматичних факторів.
Слід відмітити, що в літній період дихання у корів знаходилося у верхній границі норми, на яке, звичайно, впливає підвищена температура повітря та інші фактори зовнішнього середовища. Румінація у всі періоди року знаходилась у нормі (табл. 1).
Таблиця 1. Клініко-фізіологічні показники корів
В умовах прив’язного утримання у зимовий сезон року вищими були температура тіла та румінація, різниця становила 0,7 та 0,2 ºС, а число дихань і пульс нижчими на 1,8 і 10,2 хв. (P<0,01), порівняно з аналогічними показниками літньої пори року.
При безприв’язному способі утримання показники температури тіла та румінації у корів вищі на 0,3 ºС та 0,6 ºС і 0,3 та 0,5 (P<0,01), а число дихань у зимовий період та частота пульсу рідші на 6,7 хв. (P<0,001); 7,9 хв. (P<0,05) та 1,8 хв. порівняно з тваринами, які утримувались прив’язно як у зимовий, так і літній сезони року. В цілому результати досліджень показали, що фізіологічні параметри організму корів, залежно від сезону року та способу утримання, знаходилися у межах загальноприйнятих фізіологічних норм.
Показники крові як однієї з фізіологічних систем є інтеграційним індикатором функціонування усього організму. Виконуючи функції, вони можуть характеризувати рівень адаптації тварин різних порід до конкретних умов зовнішнього середовища.
Біохімія крові залежно від
рівня продуктивності та
способу утримання
Одним із важливих показників, що характеризує рівень метаболізму в організмі тварин, визначає в’язкість крові, створює онкотичний тиск, який необхідний для регуляції обміну води між кров’ю і тканинами, підтримує Р-н крові на постійному рівні, є вміст загального білка в крові.
Відповідно до результатів досліджень (табл. 2), вміст загального білка у корів з різним рівнем молочної продуктивності та способів утримання знаходився у межах фізіологічної норми, що свідчить про сталість показників білкового обміну.
Таблиця 2. Біохімічні показники крові корів залежно від рівня
продуктивності та способу утримання
Показником, що характеризує працездатність і продуктивність організму є резервна лужність. Вона створюється сумою усіх лужних речовин, головним чином гідрокарбонатів Na і К, які нейтралізують кислі продукти обміну речовин і підтримують Р-н крові на рівні 7,3–7,5. У крові тварин, що утримувались безприв’язно, рівень резервної лужності був нижчим за фізіологічну норму, по першій групі тварин різниця становила 2,8 об.% СО2 (6,1%), другій — 2,7 об.% СО2 (5,9%). У крові тварин, що утримувались прив’язно, показник резервної лужності був у межах фізіологічної норми, вищі значення якого були по групі високопродуктивних тварин.
Загальновідомо, що кальцій відіграє важливу роль у скороченні міометрію, має протизапальну дію, бере участь у процесах зсідання крові та підтримує в нормі функцію нервової системи. За недостатньої кількості кальцію в організмі корів може виникати післяродова гіпокальціємія (післяродовий парез). Нижчий за фізіологічну норму рівень кальцію відмічено у тварин із безприв’язним утриманням та у тварин І групи, що утримувались прив’язно. Різниця була в межах 3,0%.
Неорганічний фосфор — один з основних аніонів організму, що бере участь в метаболізмі білків, жирів, вуглеводів, в обмінних процесах кисню та процесів клітинного росту і ділення, також у роботі багатьох ферментних систем та механізмах екскреції іонів водню із сечею і підтримання кислотно-лужного балансу крові. Фосфати відіграють основну роль в утворенні високо енергетичних сполучень аденозинтрифосфорної кислоти і креатинфосфату, які використовуються як джерело енергії для підтримання багатьох фізіологічних функцій (м’язеві скорочення, робота нервових клітин, процеси мембранного транспорту тощо). Рівень фосфору у крові піддослідних корів коливався у межах 5,0…6,1 мг % і відповідав загальноприйнятій фізіологічній нормі. Найближчим до оптимального значення (1:2) співвідношення Са:Р було у крові тварин другої групи (1:1,94), що утримувались прив’язно.
Для визначення зв’язків між складовими крові та показниками молочної продуктивності корів при різних способах утримання проведено кореляційний аналіз (табл. 3.).
Таблиця 3. Кореляційний зв’язок біохімічних компонентів крові та
показників молочної продуктивності корів
У корів, які утримуються прив’язно, між надоєм за лактацію, середньодобовим надоєм і вмістом загального білка, резервної лужності, кальцію та фосфору існує різносторонній, не вірогідний зв’язок (r= –0,328… 0,377).
Середній ступінь зв’язку відмічено між вмістом молочного жиру та концентрацією кальцію і фосфору в крові (r= –0,430, r=0,547), також між вмістом молочного білка і резервною лужністю (r= –0,403).
Від’ємну кореляцію встановлено між показниками продуктивності та загальним білком, резервною лужністю і фосфором (r= –0,046…–0,502). Вищий достовірний ступінь зв’язку виявлено між вмістом білка і концентрацією фосфору у крові (r= –0,705). Низький різносторонній зв’язок був між продуктивністю та кальцієм крові (r= –0,166…0,091).
Отже, прийняті технології утримання корів у господарствах як прив’язна, так і безприв’язна не роблять істотного впливу на клініко-фізіологічні показники корів.