Важливим резервом у виробництві тваринницької продукції є інтенсифікація скотарства та підвищення генетичного потенціалу продуктивності худоби всіх порід, яких розводять в Україні. Українська чорно-ряба молочна, як і усі інші, перебуває у динамічному розвитку, і постало питання її удосконалення та консолідації за екстер’єрно-конституційними ознаками, що дозволить підвищити генетичний потенціал продуктивності, розробити її генетичну базу та створити внутрішньопородну структуру. Метою досліджень було вивчити тривалість сухостійного, сервіс-періоду та міжотельного і вплив їх на молочну продуктивність корів.
Матеріали і методи
досліджень
Основною характеристикою великої рогатої худоби молочних порід є молочна продуктивність. Метою селекційної роботи є отримання від корів молочного напряму продуктивності найбільшої кількості молока високої якості. Рівень молочності визначається адаптивним генетичним потенціалом продуктивності порід, які використовуються при створенні породи, ефективність їх поєднання — порівняльними співвідношеннями часток спадковості в умовному генотипі, племінною цінністю бугаїв-плідників, факторами навколишнього середовища, в якому реалізується спадковий потенціал створених порід.
Молочне скотарство є провідною галуззю у більшості країн світу. Перевага віддається розведенню найбільш продуктивних порід, у тому числі чорно-рябої. Дослідження проводилися в ЧОП «Іванівське» Теребовлянського району Тернопільської області на 535 коровах української чорно-рябої молочної породи.
Результати
та обговорення
Генетичний потенціал корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в ПОП «Іванівське» Теребовлянського району Тернопільської області, яких отримали в результаті відтворного схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями голштинської породи, є досить високий (табл. 1).
Таблиця 1. Молочна продуктивність корів
Надій корів за першу лактацію становив 89,65% від надою за другу, за другу лактацію — 93,77% від надою корів за третю і за третю лактацію — 93,91% від надою за вищу. Надій корів за першу і другу лактації становив 85,63% і 88,06% від надою за вищу. Спостерігається зміна надою корів із віком.
Результати досліджень показують, що за другу лактацію вибуло 120 корів, або 22,43%, за третю — 119 корів, або 22,24%, за четверту — 186 корів, або 34,76% і за п'яту лактацію — 94 корови, або 17,57%, тобто за чотири роки вибуло 519 корів (97,01%). В середньому в господарстві корови використовуються 2,91 ± 0,15 лактації.
Результати наших досліджень показують, що у корів української чорно-рябої молочної породи, залежно від лактації, тривалість сухостійного періоду перебувала в межах 48,5 ± 1,99 — 57,80 ± 0,95 доби, сервіс-періоду 85,0 ± 3, 80 — 108,5 ± 5,3 доби і міжотельного — від 370,6 ± 4,50 до 393,5 діб (табл. 2).
Таблиця 2. Сухостійний, сервіс і міжотельний періоди
у корів української чорно-рябої молочної породи
Різниця за тривалістю сухостійного періоду між тваринами за II і III лактації становила 2,1 добу (Р <0,01), II і IV — 3,5 добу (Р <0,01), II і V — 22,3 добу (Р <0,001). За тривалістю сервіс-періоду різниця між тваринами за I і II лактації сягала 8,9 добу (Р <0,05), I і III — 11,8 добу (Р <0,05), I і IV — 17,5 добу (Р <0,01), I і V — 6 діб.
За тривалістю міжотельного періоду різниця між тваринами за I і II лактації становила 8,2 добу, I і III — 11,0, I і IV — 16,7 добу (Р <0,10), IV і V — 22,9 добу (Р <0,01), V і III — 17,2 добу (Р <0,01), V і II — 14,4 добу (Р <0,10).
Між тривалістю сухостійного періоду та молочною продуктивністю корів встановлена певна залежність. Найменшою молочною продуктивністю характеризувалися корови з тривалістю сухостійного періоду 76-85 днів і більше. Різниця за надоєм між коровами з тривалістю сухостійного періоду до 45 днів та 46-55 днів за другу лактацію становила 297 кг (Р<0,01), за третю — 168,3 кг (Р<0,10) і за найвищу — 195,6 кг (Р<0,05), а за кількістю молочного жиру — відповідно, 10,6 кг (Р <0,05), 8,1 і 6,8 кг. Між коровами з тривалістю сухостойного періоду 45-55 та 56-65 днів різниця за надоєм за другу лактацію сягала 113,0 кг, за третю — 175,9 кг і за найвищу — 383,3 кг (Р<0,01).
Результати наших досліджень показують, що тривалість сервіс-періоду також значно впливає на продуктивність корів. Водночас, встановлено, що найвищими надоями характеризувалися корови з тривалістю міжотельного періоду 366-385 діб.
Залежно від лактації частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій становила 19,4-24,31%, вміст жиру в молоці — 15,19-20,45 і на кількість молочного жиру — 18,23-25,19%, а частка впливу тривалості сервіс-періоду на ці ж показники сягала, відповідно, 30,36-33,99; 30,11-33,57 і 29,88-34,73 і міжотельного періоду — 25,99-31,54; 26,38-30,27 і 25,58-31,64%.
