Проблему адаптації свиней до паратипових факторів необхідно вирішувати за рахунок впровадження інноваційних технологій утримання та годівлі, створення стресостійких порід, типів, родин і ліній, а також застосування ветеринарних препаратів для профілактики стресів у тварин.
Мета роботи — дослідити рівень адаптації та продуктивне довголіття свиноматок великої білої породи, а також визначити критерії відбору високопродуктивних тварин.
Матеріал і методи
дослідження
Експериментальну частину досліджень проведено в умовах племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи ТОВ «Дружба-Казначеївка» Дніпропетровської області.
Оцінку свиноматок великої білої породи за ознаками відтворювальної здатності викинули з урахуванням наступних показників: одержано поросят усього, гол., живих поросят, гол., плодючість свиноматок за період племінного використання, гол., маса гнізда на дату відлучення, кг, кількість непродуктивних днів у розрахунку на один опорос, тривалість міжопоросного періоду, днів.
Індекс «рівень адаптації» (РА) розраховували за методикою В. С. Смірнова (2003):
де: РА — індекс «рівень адаптації», бали; ТЖ — тривалість життя матки (від дати народження до дати останнього відлучення поросят), міс.; ТПВ — тривалість племінного використання (від початку першої поросності до дати останнього відлучення поросят), міс.
Економічну ефективність проведених досліджень розраховували за формулою:
де: Е — вартість додаткової продукції, грн; Ц — закупівельна ціна одиниці продукції, відповідно до цін, які діють в Україні; С — середня продуктивність тварин; П –середня надбавка основної продукції (%), яка виражена у відсотках на 1 голову при застосуванні нового і поліпшеного селекційного досягнення порівняно з продуктивністю тварин базового використання; Л — постійний коефіцієнт зменшення результату, який пов’язаний із додатковими витратами на прибуткову продукцію (0,75); К — чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин нового або поліпшеного селекційного досягнення, голів.
Результати досліджень
Згідно з отриманими даними, видно, що тривалість життя свиноматок (n=62) становить 44,1±1,97 міс (Сv=35,27%), тривалість племінного використання — 32,8±1,95 міс (Сv=46,91%), індекс адаптації — 11,87±0,709 (Сv=47,02%).
За період племінного використання від свиноматок великої білої породи одержано 6,1±0,36 опороси (Сv=47,11%), поросят усього — 65,8±4,41 гол. (Сv=52,80%), живих поросят — 62,5±4,17 гол (Сv=52,55%). Плодючість свиноматок за період племінного використання становила 10,2±0,20 гол. (Сv=16,02%), маса гнізда на дату відлучення — 77,0±1,02 кг (Сv=10,45%), кількість непродуктивних днів у розрахунку на один опорос — 26,0±2,89 (Сv=87,52%), тривалість міжопоросного періоду — 175,3±3,97 днів (Сv=17,86%).
Встановлено, що свиноматки з мінімальним значенням індексу «рівень адаптації» (lim=6,55–8,08) переважали ровесниць протилежного класу — М+ (lim=16,61–39,62) за показниками «тривалість життя, міс.» та «тривалість племінного використання, міс.» на 32,1 (td=10,15; Р<0,001) та 35,2 місяців відповідно (td=13080; Р<0,001). Різниця за індексом «рівень адаптації» на користь свиноматок классу М- становила 14,27 бала (td=6,39; Р<0,001) (табл. 1).
Аналіз показників відтворювальної здатності свиноматок різних класів розподілу за індексом «рівень адаптації» свідчить про значні коливання ознак цієї групи (табл. 2). Так, за період племінного використання від свиноматок з різним рівнем адаптації одержано від 2,5 до 9,6 опоросів, поросят усього в розрахунку на одну свиноматку — від 23,6 до 106,2 гол., живих поросят — від 21,4 до 100,8 гол.
Вірогідну різницю за показниками відтворювальної здатності між тваринами класу М- та М+ встановлено за показниками «одержано опоросів» (td=15,43; Р<0,001), «одержано поросят усього, гол.» (td=12,42; Р<0,001), «одержано живих поросят, гол.» (td=13,05; Р<0,001), «плодючість свиноматки за період племінного використання, гол.» (td=2,42; Р<0,05), «кількість непродуктивних днів у розрахунку на один опорос» (td=2,63; Р<0,05), «тривалість міжопоросного періоду, днів» (td=2,75; Р<0,05).
Розрахунки коефіцієнта парної кореляції між показниками росту, тривалості життя, племінного використання та ознаками відтворювальної здатності свиноматок великої білої породи свідчать про наступне. Зв’язок між живою масою ремонтних свинок у 2- і 4-місячному віці, показниками рівня адаптації та відтворювальної здатності є слабким за силою, невірогідними, прямим і зворотним за напрямом (табл. 3).
Достовірні коефіцієнти кореляції встановлено за наступними парами ознак (n=62): тривалість життя × одержано опоросів (r=0,951, Р<0,001), × одержано поросят усього (r=0,978, Р<0,001), × одержано живих поросят (r=0,981, Р<0,001), × плодючість свиноматок (r=0,957, Р<0,001), тривалість племінного використання × одержано опоросів (r=0,969, Р<0,001), × одержано поросят усього (r=0,954, Р<0,001), × одержано живих поросят (r=0,957, Р<0,001), × плодючість свиноматок (r=0,402, Р<0,01), індекс «рівень адаптації» × одержано опоросів (r= –0,713, Р<0,001), × одержано поросят усього (r= –0,678, Р<0,001), × одержано живих поросят
(r= –0,688, Р<0,001), × плодючість свиноматок (r= –0,277, Р<0,05).
Результати розрахунку економічної ефективності використання свиноматок великої білої породи різного рівня адаптації наведено у таблиці 4.
Встановлено, що максимальну прибавку продукції одержано від свиноматок з високим рівнем адаптації, а саме +2,77%.
Висновки
1. За умови використання промислової технології ведення галузі свинарства тривалість життя свиноматок основного стада становить 44,1 міс., племінного використання — 32,8 міс., індекс адаптації — 11,87 бала.
2. Від свиноматок великої білої породи одержано 6,1 опороси, поросят усього — 65,8 гол., живих поросят — 62,5 гол. Плодючість свиноматок за період племінного використання сягала 10,2 гол., маса гнізда на дату відлучення — 77,0 кг, кількість непродуктивних днів у розрахунку на один опорос — 26,0 днів, тривалість міжопоросного періоду — 175,3 днів.
3. З метою прискорення селекційного процесу та створення високопродуктивного стада свиней пропонуємо використовувати інноваційні методи відбору тварин з урахуванням індексу «рівень адаптації» (критерій відбору — 6,55–8,08 балів).
4. Вартість додаткової продукції, одержаної від свиноматок з індексом «рівень адаптації» 7,32±0,118 балів, становить 60,78 грн у розрахунку на одну голову.
