Тенденції до збільшення сільськогосподарських посівів органічної продукції спостерігаються і в Україні, яка ввійшла до 20 країн, що мають найбільші площі сертифікованих земель. Зокрема, якщо у 2012 р. їх площа сягала 272,850 га, то в 2015 р. — 410,550 га. Збільшилась і кількість сертифікованих виробників органічної сільськогосподарської продукції. Так, коли в 2015 р. їх було 210, то наразі зареєстровано 454 операторів органічної продукції.
Органічне сільськогосподарське виробництва є досить перспективним напрямом агарного господарювання в Україні, яка має чотири невеликі регіони, де ґрунти ще не забруднені до небезпечних меж, і де можливе вирощування екологічно чистої продукції на рівні найсуворіших світових стандартів. Це Північно-Полтавський регіон (охоплює більшу частину Полтавщини, північно-західні райони Харківщини, південно-західні райони Сумщини, південно-східні райони Чернігівщини та східні райони Київщини і Черкащини), Вінницько-Прикарпатський (тягнеться широкою смугою близько 100 км від м. Попільня Житомирської області та простягається до півночі Вінницької, Хмельницької та Тернопільської у напрямку до м. Львова), Південно-Подільський (включає невелику південно-східну частину Вінниччини, південно-західну частину Кіровоградщини, північ Миколаївщини і північну половину Одещини) та Північно-східно-Луганський (охоплює два райони Луганської області).
В Україні правові засади виробництва органічної сільськогосподарської продукції визначені Законом «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 3 вересня 2013 року та виданими на його розвиток підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 587 затверджені Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження. Ці Правила визначають вимоги до виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження (далі — виробництво органічної продукції) та агротехнологічні особливості під час її виробництва.
Під час виробництва органічної продукції застосовуються загальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» з урахуванням специфічних вимог, які визначені згаданими вище Правилами.
Так, у Законі України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» передбачено, що до загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження належать:
1) використання методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції (сировини);
2) впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;
3) підтримання стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;
4) збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;
5) використання як добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, що розщеплюються біологічно;
6) застосування лише сертифікованого органічного насіння та посадкового матеріалу;
7) добрива та поліпшувачі ґрунту можуть використовуватися, якщо їх було дозволено. При цьому забороняється користуватися мінеральними азотними добривами;
8) у разі встановлення загрози для рослин ЗЗР можуть застосовуватися у разі, якщо їх було дозволено;
9) продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції рослинництва використовуються, лише якщо їх дозволено при органічному виробництві.
Відповідно до Детальних правил виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження, у процесі виробництва органічної продукції її виробник повинен забезпечити:
- провадження господарської діяльності, що не має шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, сприяє підвищенню їх родючості та збереженню інших якісних показників, зменшує негативний вплив на ґрунти, запобігає незворотній втраті гумусу, поживних речовин тощо;
- мінімальне використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;
- використання переваг біологізації землеробства шляхом розширення посівів багаторічних трав і впровадження бактеріальних препаратів, збільшення площ сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво;
- використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей;
- утилізацію відходів і побічних продуктів рослинного походження у ході виробництва органічної продукції;
- урахування місцевого або регіонального екологічного балансу під час вибору продукції (сировини) для виробництва.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво органічної продукції, повинні застосовувати багаторічні схеми чергування культур у сівозміні.
Під час виробництва органічної продукції виробники мають використовувати агротехнічні методи виробництва.
Для виробництва органічної продукції використовується насіння і садивний матеріал, отримані методом органічного виробництва, а саме материнські та батьківські форми рослин, вирощені протягом одного покоління, і багаторічні культури, вирощені протягом двох вегетаційних періодів.
Насіння і садивний матеріал, отримані під час перехідного періоду, а також під час традиційного (неорганічного) виробництва, можуть використовуватися згідно із законодавством.
Насіння і садивний матеріал для виробництва органічної продукції повинні бути стійкими до хвороб та шкідників.
Варто зазначити, що це у разі використання стійлового гною, зокрема висушеного і компостованого, дегідратованого пташиного посліду, компостованих і рідких екскрементів тварин, у тому числі пташиного посліду.
Дозволяється користуватися речовинами на основі мікроорганізмів для покращення наявності поживних речовин у ґрунті.
Для компостування стійлового гною можуть використовуватися препарати рослинного походження або на основі мікроорганізмів.
Без додаткової переробки можуть застосовуватися підстилковий гній великої рогатої худоби і перегній, отримані під час власного виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції.
У разі відсутності у виробника органічної продукції необхідної кількості органічних добрив вони можуть бути придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції.
Заходи, які забезпечують захист рослин під час виробництва органічної продукції, здійснюються шляхом:
1) культивування сортів та гібридів, стійких до хвороб та шкідників;
2) впровадження механічних, фізичних та біологічних методів захисту рослин.
Засоби, що використовуються для принади комах (крім розпилювачів феромонів), не повинні потрапляти в навколишнє природне середовище, контактувати з органічною продукцією.
Під час підготовки субстрату (компосту) для вирощування органічних грибів виробник може використовувати такі компоненти:
1) гній та екскременти тварин, які отримані в процесі власного виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції. У разі відсутності зазначених компонентів для підготовки субстрату (компосту) можуть застосовуватися компоненти, включені до переліку добрив і речовин для покращення ґрунту, дозволених для застосування у виробництві органічної сільськогосподарської продукції (сировини), але не більш як 25% загальної ваги всіх складових частин субстрату (компосту) без урахування укривного матеріалу та доданої води;
2) торф, який не зазнав впливу мінеральних добрив та пестицидів, промислового забруднення;
3) солому та інші рослинні рештки, що використовуються у процесі приготування субстрату (компосту), отримані під час власного виробництва органічної продукції або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції;
4) деревину, яка не оброблена після вирубки хімічними речовинами;
5) мінеральні добрива і препарати для покращення ґрунту, які дозволені для застосування у виробництві органічної продукції, воду і ґрунт.
Тетяна КОВАЛЕНКО, доктор юрид. наук,
професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка
