Розмір орендної плати є основною умовою договору оренди земельної ділянки і залежить від місця розташування та розміру земельної ділянки, терміну дії договору оренди, цільового призначення, умов використання і збереження якості землі, умов повернення земельної ділянки орендодавцю, існуючих обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки, відповідальності сторін тощо.
Розмір орендної плати за земельну ділянку визначається за згодою сторін у договорі оренди за певних умов:
1) відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється тим самим Законом України. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому орендар на конкурентних засадах може встановити більший розмір орендної плати, ніж зазначено у цій частині Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оренди земель» від 13 грудня 2006 року затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена;
2) згідно з Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних паїв» від 2 лютого 2002 року зі змінами та доповненнями, внесеними Указами Президента України від 13 вересня 2002 року та 19 серпня 2008 року, передбачено, що мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим ніж 3,0% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки;
3) перехідними положеннями Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (частина 2 пункту 6) передбачено, що у разі переоформлення права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку;
4) відповідно до статті 17 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» від 22 грудня 2006 року річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду інвестору-забудовнику на період будівництва і до введення об'єктів містобудування в експлуатацію (але не більше ніж на три роки) встановлюється: для земель під об'єктами загального користування (вулицями, скверами, парками, площами тощо) та соціально-побутового призначення (дитячими садками, яслами, школами тощо) - 1 гривня незалежно від площі; для земель під іншими об'єктами - 0,03% їх нормативної грошової оцінки.
Встановлення ставок орендної плати базується на різних засадах: нормативних - основою визначення орендної плати є орендна ставка, встановлена нормативно-правовими актами на державному та/або місцевому рівні, чи ринкових - основою визначення плати є типова орендна ставка, що встановилася для подібних земельних ділянок на місцевому ринку оренди.
З метою забезпечення об’єктивності встановлення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди між орендодавцями і орендарями наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 24 грудня 1999 року затверджено Методичні рекомендації визначення орендної плати за земельну ділянку та земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення.
*Орендна плата - сума, яку виплачує орендар за користування майном. Ставка орендної плати залежить від строку оренди, умов виплат та експлуатації, розміру банківського проценту, оподаткування та інших чинників.