Проблемний законопроект
/
У правовому полі
/
Вівторок, 24 травня 2011 12:27
Микола СТРУЦЬ, молодший партнер адвокатської компанії IMG Partners
Останнім часом надзвичайно проблематичною темою серед експертів та учасників зернового ринку України є деякі зміни щодо правил експорту зерна за зовнішньоекономічними контрактами.
Йдеться про два законопроекти: №8053 та після його відхилення - №8163. Автори його наполягають на доцільності прийняття. В обґрунтування цього документу вони приводять такі аргументи, як відсутність до 2011 року в Україні дієздатного державного агента з експорту сільськогосподарської продукції, який би захищав інтереси держави при проведенні експортних операцій. Зі слів авторів, тільки наприкінці минулого року було створено державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке має можливості виконувати ці функції.
Основною проблемою при цьому вони вважають присвоєння посередниками та компаніями-експортерами (трейдерами), більшість з яких мають іноземний капітал, значної частки доходів від реалізації продукції, вирощеної вітчизняними сільськогосподарськими виробниками. Відповідно сільгосптоваровиробники безпосереднього виходу на зовнішні ринки не мають. Разом з тим, для запровадження на внутрішньому ринку здорового конкурентного середовища, авторами пропонується визначати державного оператора експорту зерна на конкурсних засадах та дозволити здійснювати експортні операції іншим учасникам зернового ринку, але за умови їх фінансової участі у формуванні майбутнього врожаю. На їхню думку, прийняття зазначеного законопроекту дозволить вирішити проблеми, що перешкоджають просуванню українського сільськогосподарського товаровиробника на зовнішні ринки, активізувати роль держави при здійсненні експорту сільгосппродукції, покращити зовнішньоторговельний баланс та отримати додаткові доходи до державного бюджету.
Микола СТРУЦЬ, молодший партнер адвокатської компанії IMG Partners
Останнім часом надзвичайно проблематичною темою серед експертів та учасників зернового ринку України є деякі зміни щодо правил експорту зерна за зовнішньоекономічними контрактами.
Йдеться про два законопроекти: №8053 та після його відхилення - №8163. Автори його наполягають на доцільності прийняття. В обґрунтування цього документу вони приводять такі аргументи, як відсутність до 2011 року в Україні дієздатного державного агента з експорту сільськогосподарської продукції, який би захищав інтереси держави при проведенні експортних операцій. Зі слів авторів, тільки наприкінці минулого року було створено державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке має можливості виконувати ці функції.
У той же час існує й інша точка зору. Як зазначено у проекті закону, після його прийняття відбудеться звуження суб'єктного складу експортерів зерна з України до трьох категорій експортерів - сільськогосподарських товаровиробників зерна в обсягах власного виробництва; державного оператора із забезпечення експорту зерна; інших суб'єктів господарювання, які діють на ринку зерна. У тексті закону відповідно до першої категорії зустрічаються слова «в обсягах власного виробництва», які не чіткі за своїм змістом і потребують уточнення, адже в протилежному випадку це сприятиме формуванню корупційних схем.
Але це не найстрашніше нововведення. Більше фундаментальних проблем виникне із запровадженням державного оператора із забезпечення експорту зерна, який за своєю суттю може усунути конкуренцію на ринку закупівель зерна з усіма наслідками.
Поряд з цими недоліками у висновку Головного науково-експертного управління щодо цього законопроекту зазначено, що запровадження запропонованих проектом обмежень щодо експорту зерна не повною мірою узгоджується із положеннями Конвенції про торгівлю зерном 1995 року, до якої Україна приєдналася на підставі Закону України від 6 липня 2010 року. Згідно з її положеннями Сторони, які підписали цю Угоду, взяли на себе зобов’язання у сприянні розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпеченню якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усуненню торговельних бар’єрів. Тому введення обмежень по експорту продукції виглядає таким, що не відповідає взятим Україною на себе міжнародним зобов’язанням.
Важливо зазначити що законопроект №8163, закріплює положення, за яким експорт зерна здійснюється суб’єктами господарювання в обсягах, передбачених договорами (контрактами) із сільськогосподарськими товаровиробниками на вирощування зернових культур, що здійснили авансові платежі в обсязі не менш ніж 50% ціни відповідної продукції, яка сформувалася на біржовому ринку країни, на термін не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільгоспкультури.
Поряд з цим варто згадати положення ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з цим положенням, для забезпечення можливості укладання контрактів на вирощування зернових культур із сільгоспвиробниками, регуляторна політика держави повинна бути прозорою, а головне передбачуваною. При цьому важливу роль виконує біржовий механізм формування ціни продукції, який задля цього має чітко виконувати такі функції. Однак, коли біржовий ринок неналежно працює, застосувати налогоджений ринковий біржовий механізм формування ціни практично неможливо.
За своєю суттю договір на вирощування зернових культур є таким, що засвідчує зобов'язання особи придбати продукцію у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, що дозволяє забезпечувати виробника оборотними коштами. Однак, як уже зазначалося вище, непередбачуваність регуляторної політики держави, а саме кількісне обмеження експорту зернових, такий механізм, який запроваджується у законопроекті вкрай невигідний для зернотрейдерів. Тобто за умови укладання договору зерно залишатиметься на балансі трейдера, при цьому питання його подальшого експорту буде неоднозначним.
Негативні наслідки прийняття цього законопроекту є надзвичайно серйозними попри всі його позитивні сторони, які висловлюються авторами. У разі його прийняття у СОТ є всі підстави призупинити статус України як країни з ринковою економікою, адже товаровиробники втратять можливість вільного продажу зерна на експорт у зв’язку з відсутністю ресурсів для адміністрування експорту та будуть вимушені реалізувати зерно за національну валюту єдиному державному оператору, що займе монопольне становище.
11 березня 2026
У Любомльській громаді Ковельського району Волинської області планують збудувати комплекс із перевалки та зберігання зерна потужністю 45 тис. т на ділянці понад 29 га у межах проєкту сухого порту. Наразі триває громадське обговорення проєкту.
У Любомльській громаді Ковельського району Волинської області планують збудувати комплекс із перевалки та зберігання зерна потужністю 45 тис. т на ділянці понад 29 га у межах проєкту сухого порту. Наразі триває громадське обговорення проєкту.
11 березня 2026
11 березня 2026
Після успішної пробної поставки українські виробники можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт яблук до Індії. У перспективі українські виробники могли б постачати на індійський ринок до 500 контейнерів яблук на рік загальною вартістю близько пів мільярда гривень.
Після успішної пробної поставки українські виробники можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт яблук до Індії. У перспективі українські виробники могли б постачати на індійський ринок до 500 контейнерів яблук на рік загальною вартістю близько пів мільярда гривень.
11 березня 2026
11 березня 2026
АФ ТОВ «Козацька», що в Конотопському районі на Сумщині, відкрила сучасний цех, де виготовлятимуть широкий асортимент молочної продукції.
АФ ТОВ «Козацька», що в Конотопському районі на Сумщині, відкрила сучасний цех, де виготовлятимуть широкий асортимент молочної продукції.
11 березня 2026
11 березня 2026
Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголосила переможниць конкурсу грантів у рамках освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026. Компанія у партнерстві з GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку надала підтримку для розвитку переробки аграрної продукції в громадах у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях.
Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголосила переможниць конкурсу грантів у рамках освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026. Компанія у партнерстві з GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку надала підтримку для розвитку переробки аграрної продукції в громадах у Львівській, ...
11 березня 2026
11 березня 2026
Сьогодні, 11 березня 2026 року, безпілотник рф ударив по м’ясопереробному підприємству у Харкові.
Сьогодні, 11 березня 2026 року, безпілотник рф ударив по м’ясопереробному підприємству у Харкові.
11 березня 2026
11 березня 2026
У 2025 році Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Україні зареєструвала 208 неблагополучних пунктів щодо лейкозу великої рогатої худоби, що на 186 більше, ніж роком раніше.
У 2025 році Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Україні зареєструвала 208 неблагополучних пунктів щодо лейкозу великої рогатої худоби, що на 186 більше, ніж роком раніше.
11 березня 2026
