Проблемний законопроект

/ У правовому полі / Вівторок, 24 травня 2011 12:27

Микола СТРУЦЬ, молодший партнер адвокатської компанії IMG Partners

Останнім часом надзвичайно проблематичною темою серед експертів та учасників зернового ринку України є деякі зміни щодо правил експорту зерна за зовнішньоекономічними контрактами.
Йдеться про два законопроекти: №8053 та після його відхилення - №8163. Автори його наполягають на доцільності прийняття. В обґрунтування цього документу вони приводять такі аргументи, як відсутність до 2011 року в Україні дієздатного державного агента з експорту сільськогосподарської продукції, який би захищав інтереси держави при проведенні експортних операцій. Зі слів авторів, тільки наприкінці минулого року було створено державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке має можливості виконувати ці функції.
Основною проблемою при цьому вони вважають присвоєння посередниками та компаніями-експортерами (трейдерами), більшість з яких мають іноземний капітал, значної частки доходів від реалізації продукції, вирощеної вітчизняними сільськогосподарськими виробниками. Відповідно сільгосптоваровиробники безпосереднього виходу на зовнішні ринки не мають. Разом з тим, для запровадження на внутрішньому ринку здорового конкурентного середовища, авторами пропонується визначати державного оператора експорту зерна на конкурсних засадах та дозволити здійснювати експортні операції іншим учасникам зернового ринку, але за умови їх фінансової участі у формуванні майбутнього врожаю. На їхню думку, прийняття зазначеного законопроекту дозволить вирішити проблеми, що перешкоджають просуванню українського сільськогосподарського товаровиробника на зовнішні ринки, активізувати роль держави при здійсненні експорту сільгосппродукції, покращити зовнішньоторговельний баланс та отримати додаткові доходи до державного бюджету.

У той же час існує й інша точка зору. Як зазначено у проекті закону, після його прийняття відбудеться звуження суб'єктного складу експортерів зерна з України до трьох категорій експортерів - сільськогосподарських товаровиробників зерна в обсягах власного виробництва; державного оператора із забезпечення експорту зерна; інших суб'єктів господарювання, які діють на ринку зерна. У тексті закону відповідно до першої категорії зустрічаються слова «в обсягах власного виробництва», які не чіткі за своїм змістом і потребують уточнення, адже в протилежному випадку це сприятиме формуванню корупційних схем.

Але це не найстрашніше нововведення. Більше фундаментальних проблем виникне із запровадженням державного оператора із забезпечення експорту зерна, який за своєю суттю може усунути конкуренцію на ринку закупівель зерна з усіма наслідками.

Поряд з цими недоліками у висновку Головного науково-експертного управління щодо цього законопроекту зазначено, що запровадження запропонованих проектом обмежень щодо експорту зерна не повною мірою узгоджується із положеннями Конвенції про торгівлю зерном 1995 року, до якої Україна приєдналася на підставі Закону України від 6 липня 2010 року. Згідно з її положеннями Сторони, які підписали цю Угоду, взяли на себе зобов’язання у сприянні розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпеченню якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усуненню торговельних бар’єрів. Тому введення обмежень по експорту продукції виглядає таким, що не відповідає взятим Україною на себе міжнародним зобов’язанням.
Важливо зазначити що законопроект №8163, закріплює положення, за яким експорт зерна здійснюється суб’єктами господарювання в обсягах, передбачених договорами (контрактами) із сільськогосподарськими товаровиробниками на вирощування зернових культур, що здійснили авансові платежі в обсязі не менш ніж 50% ціни відповідної продукції, яка сформувалася на біржовому ринку країни, на термін не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільгоспкультури.
Поряд з цим варто згадати положення ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з цим положенням, для забезпечення можливості укладання контрактів на вирощування зернових культур із сільгоспвиробниками, регуляторна політика держави повинна бути прозорою, а головне передбачуваною. При цьому важливу роль виконує біржовий механізм формування ціни продукції, який задля цього має чітко виконувати такі функції. Однак, коли біржовий ринок неналежно працює, застосувати налогоджений ринковий біржовий механізм формування ціни практично неможливо.
За своєю суттю договір на вирощування зернових культур є таким, що засвідчує зобов'язання особи придбати продукцію у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, що дозволяє забезпечувати виробника оборотними коштами. Однак, як уже зазначалося вище, непередбачуваність регуляторної політики держави, а саме кількісне обмеження експорту зернових, такий механізм, який запроваджується у законопроекті вкрай невигідний для зернотрейдерів. Тобто за умови укладання договору зерно залишатиметься на балансі трейдера, при цьому питання його подальшого експорту буде неоднозначним.

Негативні наслідки прийняття цього законопроекту є надзвичайно серйозними попри всі його позитивні сторони, які висловлюються авторами. У разі його прийняття у СОТ є всі підстави призупинити статус України як країни з ринковою економікою, адже товаровиробники втратять можливість вільного продажу зерна на експорт у зв’язку з відсутністю ресурсів для адміністрування експорту та будуть вимушені реалізувати зерно за національну валюту єдиному державному оператору, що займе монопольне становище.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.