Риба з паспортом
Держибгосп наприкінці минулого року виступив з ініціативою дозволити реалізацію риби, що добувається у водоймах України тільки за наявності «сертифіката походження риби».
Сертифікат
Нормативний акт про введення такого сертифіката проходить оцінку в Міністерстві юстиції. Голова Державного рибного господарства Віктор Дроник пояснює, що планується цей документ видавати суб'єктам промислового вилову риби. На ньому будуть вказані дані про суб'єкта господарської діяльності, в тому числі номера судна, яке здійснює вилов, назва водойми, де риба виловлювался, кількість виловленої риби, дата тощо. Пан Дроник зазначає, що цей документ дасть змогу поставити під контроль промисловий вилов риби й ускладнити продаж риби, що виловлюється браконьєрами.
«Риба повинна бути вся легальна. І ми маємо відслідковувати, як і в Європі, її походження. Це і якість, і кількість риби. Якщо квота становить, наприклад 10 т, то більше цієї цифри виловити не можна . Хто випише сертифікат?» - пояснив Дроник. Він також висловлює сподівання, що введення цього документа сприятиме наближенню українського законодавства у сфері рибного господарства та промислу до європейських стандартів.
Зі слів Дроника, без наявності сертифіката риба не може реалізуватися. Держрибгосп вже почав підготовку своїх підрозділів до здійснення видачі цих документів.
В 2010 році вилов риби та інших водних живих ресурсів в Україні скоротився на 14,9%, або 38,288 тис. т до 218,7 тис. т, з них у внутрішніх водоймах - 38,4 тис. т (на 9% менше порівняно з 2009 роком)
Штрафи підвищено
Нагадаємо, що урядовою постановою №1209 від 21 листопада передбачено збільшення штрафів за незаконний вилов осетрових вп’ятеро до 150 неоподатковуваних мінімумів. Так, зокрема, за вилов азовського і чорноморського калкана, а також річкової камбали збільшено штраф у 10 разів до 50 мінімумів (850 грн), ляща - 170 грн, білизни й амура білого - 225 грн, форелі й щуки - 340 грн, сазана - 306 грн, товстолобика - 255 грн, пеламіди - 510 грн, скумбрії - 425 грн, гостроноса, лобаня, сингіля - 595 грн, піленгаса - 680 грн.
Держрибгосп вважає, що всі ці новації мають призвести до того, що браконьєрство стане невигідним.
Нагадаємо, що законом «Про тваринний світ» установлено, що до заборонених, браконьєрських знарядь відносяться остроги, багри, «ості», драки, гарпуни, електроловильні системи (електровудки), сітки рибальські, виготовлені з мононитки (крім тих, що призначені до промислового лову). Також заборонений імпорт в Україну електровудок, монониткових сіток, інших засобів.
Масштаби незаконності
За оцінками Держрибгоспу, браконьєрський лов наразі в Україні становить близько 20-25% від загального вилову. Кількість викритих порушень правил рибальства щороку збільшується. Так, 81,2 тис. було виявлено у 2005 році та вже 117,3 тис. у 2010 році. Відповідно, накладено штрафів 2,1 млн грн у 2005-му та 8,6 млн грн у 2010 роках. При цьому наразі спостерігається, хоч і незначна, проте стійка тенденція до зниження обсягів добування водних біоресурсів, що може свідчити про зниження чисельності запасів водних біоресурсів, а кількість зафіксованих випадків незаконного, браконьєрського лову зростає з кожним роком. Зокрема, за 10 місяців минулого року виявлено 104 тис. порушень при лові риби, затримано майже 94 тис. порушників, накладено штрафів на суму 8,3 млн грн, вилучено 112,9 тис. незаконних знарядь лову.
Зариблення
Водночас для збільшення чисельності запасів водних біоресурсів як за рахунок бюджетних коштів, так і користувачами водних біоресурсів у рахунок плати за використання біресурсів, а також громадськими організаціями торік заселено 16,7 млн штук молодих риб, ще 35,9 млн штук мальків випустили підприємства, які працюють у режимі спеціальних товарних рибних господарств. У водойми Дніпровського каскаду із загального числа заселено 8 млн мальків, зокрема, 2,9 млн молоді судака й 1,053 млн російського осетра й стерляді, які поставляє Дніпровський осетровий рибозавод ім. Артющика (Херсонська область). В 2011 році на ці цілі було збільшено бюджетне фінансування за програмою селекції на 52% до 10,5 млн грн, за програмою відновлення ресурсів - на 33% до 6,6 млн грн. При цьому в проекті держбюджету на 2012 рік для забезпечення заходів із селекції й відновлення водних біоресурсів передбачено 79,1 млн грн, що в 4,5 разу більше порівняно з 2011. В цілому в 2012 році Держрибгосп планує збільшити випуск мальків у водойми за бюджетними програмами вдвічі більше, до 30 млн, на ці цілі у держбюджеті закладено близько 79 млн грн на селекцію й відтворення водних ресурсів.
Аквакультура
Одним зі шляхів виробництва рибної продукції, який поки що не набув достатнього поширення в Україні, є аквакультура. Торік у Верховній Раді зареєстровано відповідний проект закону. Депутати передбачають, що із прийняттям цього закону буде забезпечено цілеспрямоване використання ставків, збільшення запасів водних біоресурсів шляхом їх штучного відтворення і вирощування у контрольованих умовах. Так, цим законом планується встановити порядок відносин держави, місцевого самоврядування з підприємствами, які працюють в аквакультурі у внутрішніх водних об'єктах, внутрішніх морських водах і територіальному морі України, що дасть можливість збільшити обсяги виробництва продукції аквакультури.
В 2010 році в Азовському й Чорному морях виловлено 69,7 тис. т риби (на 3,6% більше, ніж в 2009 році), при цьому в Чорному - 40,9 тис. т (на 10% більше, ніж в 2009 році), в Азовському - 28,9, тис. т (на 1,3 тис. т менше, ніж в 2009 році за рахунок зменшення вилову пеленгаса й тюльки).
За оцінкою Держрибгоспу, за рахунок, у тому числі і цих заходів, планується наростити виробництво товарної риби утричі до 100 тис. т до 2014 року та до 200 тис. т до 2016 року. За оцінками Мінагропроду, це покриє потреби України в прісноводній рибі. Сьогодні в підприємствах аквакультури виробляють близько 25-30 тис. т товарної риби.
За оцінками експертів, в Україні є близько 250 тис. га водного плеса, яке придатне для використання в аквакультурі, але наразі використовують тільки половину, ще близько 60% - неефективно.
Так, середня продуктивність становить 1-2 ц/га, тоді як може бути на рівні 10-17 ц/га при екстенсивному виробництві, і до 20-30 ц/га - при інтенсивному. В 2010 році о об’єктами аквакультури вирощено 21 т осетрових, а це російський та сибірський осетри, стерлядь, веслоніс, що у 2,5 разу більше, ніж у 2009 році.