Аграрні розписки як фінансовий інструмент
/
У правовому полі
/
Субота, 12 січня 2013 17:01
Тетяна ТИМОШЕНКО, спеціально для «АС»
Верховна Рада України 6 листопада прийняла Закон України «Про аграрні розписки», що створює нові інструменти кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу такого специфічного об’єкту як майбутній урожай. Наразі закон передали на підпис Президенту, а зацікавлені кола його вже обговорюють.
Обговорення фінансових альтернатив
І вже 7 листопада відбулась Міжнародна конференція на тему «Перспективи впровадження в Україні системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу майбутнього врожаю та заставу врожаю, що знаходиться на зберіганні. Міжнародний досвід», організована Інститутом розвитку аграрних ринків під патронатом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ і Мінагропроду за підтримки компаній «Сингента», «БАСФ» та «Бунге Україна».
Учасниками заходу стали народні депутати України, представники уряду, міжнародних фінансових організацій, банківських установ, постачальників матеріально-технічних ресурсів та агробізнесу. «Питання аграрних розписок є дуже актуальним, оскільки саме вони стимулюватимуть стабільність і позитивну динаміку в агробізнесі, - наголосив під час урочистого відкриття конференції Сергій Терещук, народний депутат України, один з авторів цього Закону. – А тому парламентарі, представники уряду побували у Бразилії, в країні, де цей механізм вже не один рік функціонує, вивчаючи їхній досвід. Чимало зусиль з цього приводу докладають такі компанії, як «Сингента» та «БАСФ».
Герт Ян де Руитер, голова підрозділу фінансових бізнес-партнерів компанії «Сингента» у свою чергу наголосив: «Сільське господарство України потребує змін, а це складний процес. Однак впровадження системи аграрних розписок надасть фермерам ключові переваги: доступ до потрібного фінансування, стабілізацію надходжень та ефективне управління під час коливання цін. Компанія «Сингента» пишається тим, що змогла долучитись до цього процесу в Україні».
«Законна» суть
Отже, закон, ініційований народним депутатом Сергієм Терещуком та Григорієм Калетніком, вводить у дію новий фінансовий інструмент – товаророзпорядчі документи – аграрні розписки, що дозволить агровиробникам поповнювати оборотний капітал, отримувати матеріально-технічні ресурси у борг під заставу майбутнього урожаю.
При розробці цього законопроекту, як свідчить пояснювальна записка до нього, парламентарі орієнтувались на «ситуацію, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних», які «практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків».
Отож, згідно з визначенням у законі, «Аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах». Якщо говорити «людською мовою», то це письмова обіцянка поставити сільгосппродукцію у майбутньому в обмін на отримані тепер ресурсів: як грошів, так і матеріально-технічних засобів.
Залежно від того, як позичальник буде розраховуватись – грішми чи продукцією – розрізняють аграрні розписки двох видів: фінансові та товарні. Видавати такі гарантії можуть особи, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення чи право користування такою ділянкою. Законодавчо визначено, що завіряти таку розписку повинен нотаріус (ст. 9 Закону), а сам документ повинен містити реквізити як позичальника, так і кредитора, терміни поставки продукції, умови і місце його поставки, кількість та якість товару тощо (ст.6 Закону).
Передбачені Законом також і форс-мажорні обставини, наприклад, загибель урожаю. Згідно зі ст. 7 у разі загибелі врожаю, який був визначений як застава, боржник за згодою із кредитором може замінити предмет застави аналогічним чи рівноцінним майном. Якщо ж сторони не зможуть дійти згоди, тоді автоматично заставою стає майбутній урожай, вирощений на ділянці, де загинули посіви.
До речі, у першій редакції законопроекту йшлося також і про тварин як можливу заставу, але у прийнятому законі визначено «предметом такої застави може бути виключно майбутній урожай сільськогосподарської продукції».
Вигоди, як передбачають автори законопроекту, вже у перший рік впровадження аграрних розписок оцінюються у 2-3 млрд грн додаткових кредитних ресурсів для агровиробників. А в майбутньому від освоєння такого бразильського досвіду в Україні прогнозується, «що введення в обіг аграрних розписок дозволить поступово наблизитися до 45-50 млрд грн на рік, які можуть бути залучені аграрними підприємствами за допомогою цього механізму».
Бразильський досвід
Аграрні розписки для світу не є чимось новим. Такий механізм фінансування агроринку вже більше 10 років функціонує у Бразилії. Власне, це питання було детально розглянуте під час конференції. «Завдяки правильно сформованій законодавчій базі, бразильське сільське господарство змогло отримати необхідні інструменти, щоб залучити інвестиції у сільське господарство», - розповів Сергій Терещук.
Глибоко та повно бразильський досвід представив Девід Теліо, менеджер із торгового кредитування та товарообміну компанії «Сингента» (Бразилія). Зі слів пана Теліо, на сьогодні в Бразилії найнижчі відсоткові ставки сягають 7-14% річних у місцевій валюті, а також дуже вигідний курс обміну місцевої валюти на долар США. Хоча ще два десятиліття тому ситуація була ідентична українській.
«Ще 10 років тому (фактично на початку впровадження аграрних розписок – ред.) інфляція становила 60% на місяць, а зараз тільки – 5%», - розповів пан Теліо, аналізуючи минуле та майбутнє в економіці країни та агробізнесу.
На сьогодні ріст ВВП Бразилії сягає 2,2 %, з яких 1,7% - частка сільського господарства. Ці чинники впливають на залучення інвестицій до агробізнесу. До речі, у цій країні виробляється така сільгосппродукція, як соя, кава тощо на загальній площі 55 млн га. Зі слів Девіда Теліо, із впровадженням аграрних розписок удвічі збільшились врожаї основних сільгоспкультур завдяки інтенсифікації виробництва. У сумі виробництво сільгосппродукції в торговому балансі країни становить 1,6 млрд дол.
Бразильські розписки-договори CPR (Сedula de Produto Rural) діють з 2001 року. Їхня функція фактично така ж, як і заплановано в Україні: це обіцянка виробника поставити сільськогосподарську продукцію або розплатитися після її продажу в майбутньому в обмін на отримання ресурсів (фінансових чи товарних) вже сьогодні для ведення сільськогосподарської діяльності. Питання ціни в Бразилії визначається ринком, за згодою сторін: буде це поточна ціна, чи ціна на продукцію на дату розрахунку за розпискою. «У чому вигода аграрних розписок? Є три основні елементи цієї системи: агровиробники, дистриб’ютори та трейдери. Наприклад, дистриб’ютори надають аграріям продукцію, потрібну для вирощування культур. Останні стають заставою та майбутнім розрахунком. Водночас, дистриб’ютори укладають угоду з трейдером, у якій вже визначена ціна. За рахунок цього відбувається захист інтересів агровиробника, бо вже відома остаточна ціна продажу, а завдяки гарантії постачання товару захищаються інтереси трейдера. За такої схеми у фінансуванні агросектору зацікавлені і банки, бо тут все прозоро», - роз’яснив Девід Теліо.
Камені спотикання
Не єдиним Законом «Про аграрні розписки» українські сільгоспвиробники можуть вирішити свої фінансові питання. Ще раніше вітчизняні аграрії отримали змогу і без аграрних розписок залучати ресурси під майбутній урожай. Останнім часом, як відомо, практикується закупівля зерна за форвардними контрактами під майбутній урожай. Хоча такі контракти заключав тільки Аграрний фонд, а кошти отримували тільки надійні та перевірені партнери. Найбільш незахищеними завжди залишались малі та середні аграрії.
«Єдиним джерелом отримання кредитів залишається зерно, - наголосив Сергій Клюца, консультант з юридичних питань компанії «БАСФ». - Однак тут наростає питання зберігання зерна. Відповідно, агровиробник передаючи зерно на зберігання до елеватору, в обмін на складський документ отримує зобов’язання від складу, що забезпечене тільки чесним словом того складу. Відтак, під це «чесне слово» аграрій не зможе отримати додаткових інвестицій». Зі слів пана Клюци, наявні інвестиції під заставу таких документів можливі лише між тими, хто пов’язані із зерновими складами або беруть на себе ризик невиконання умов, відповідно збільшуючи вартість кредиту. Як варіант розв’язання цієї проблеми може бути страхування відповідальності зернових складів. На жаль, в Україні це страхування не діє: у зв’язку з дискваліфікацією елеваторів, страхові компанії відмовляються приймати такі страхові ризики. Іншим варіантом могло б стати взаємострахування між зерновими складами.
Однак єдиним виходом із цієї ситуації є формування Гарантійного фонду, який створюється державою, збирає страхові внески від зернових складів. І в разі неспроможності складу сплатити за зерно, яке втратило свої властивості, якість, відшкодовує вартість складських документів – 90% вартості зерна. До речі, законопроект «Про Гарантійний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно» на черзі прийняття. Цим документом пропонується створити Гарантійний фонд, що зробить використання складських документів на зерно привабливим інструментом для кредиторів та дозволить завершити створення цілісної системи складських документів на зерно. Без цього закону запустити систему аграрних розписок неможливо. Крім того, оцінюючи закон з юридичної точки зору, експерти вбачають ряд законодавчих невідповідностей. По-перше, проблема якості продукції – позичальник має розраховуватись продукцією відповідної якості, зазначеної у розписці. І якщо виникають спори з цього приводу, сторони повинні звернутись до Мінагропроду. Ця норма, на думку експертів, викликатиме недовіру сторін через «чиновницький» фактор. Так само, як і реєстрація розписок спеціально новоствореною структурою, а не Державною реєстраційною службою. Не визначено законодавчо хто і як буде здійснювати питання моніторингу виконання аграрних розписок. Таким чином, реально, за свідченням експертів, закон запрацює не раніше весни наступного року. І хоч наразі чимало учасників ринку ставляться до впровадження цього фінансового інструменту зі скептицизмом, у майбутньому експерти передбачають, що аграрними розписками користуватимуться 30-40% агровиробників, здебільшого малих та середніх.
Коментарі
Девід ТЕЛІО, менеджер із торгового кредитування та товарообміну
компанії «Сингента»:
«Це можливість, за допомогою якої клієнти зможуть фінансувати свої витрати, і також залучати інвесторів із закордону, щоб вони мали змогу брати участь у цьому процесі. І це не нове для них, бо вони вже знають цей механізм. Завдання «Сингенти» - «зв’язати» всіх інвесторів, всіх гравців на ринку, для того щоб цей процес запрацював. Чому ми це робимо в Бразилії? Тому що ми найбільший продавець у Бразилії, і хочемо застосовувати свій досвід для того, щоб впровадити цю схему в Україні.
Компанія «Сингента» надає консультації з моніторингу. І ми цим активно займаємось, нам довіряють партнери завдяки якості послуг. Ми хочемо, щоб цей механізм моніторингу запрацював в Україні, і готові до цього. Це не мрія – це реальність.»
Роман ХРИПКО, менеджер із розвитку бізнесу
компанії «Сингента»:
«Ми в компанії «Сингента» бачимо, що цей механізм аграрних розписок допоможе фермеру. Адже на сьогодні є брак кредитів, які, крім того, дуже дорогі. Банки не довіряють господарствам - їм потрібні застави. Агровиробники не завжди можуть надати ці застави та платити такі великі відсотки за кредити. Тому цей механізм допоможе нам інвестувати в агробізнес: отримувати більший урожай і більше експортувати. Зараз в Україні відбувається тенденція до інтенсифікації виробництва, що спричинить вищі врожаї у майбутньому. Однак на це потрібні кошти. І саме аграрні розписки є чудовим механізмом для залучення фінансових ресурсів. Адже, наприклад, нині 70% врожаїв у Бразилії продаються таким чином. Це реальний масивний інструмент. Головне, взяти до уваги той досвід, який вже отримала Бразилія, де тепер всі гравці працюють на єдиних правилах».
Александре КУРОСАКІ, менеджер з управління ризиками
компанії «БАСФ»:
«Ситуація в сільському господарстві України та Бразилії була дуже схожа 20 років назад. У той час, фермери не мали достатньо обігових коштів, чимало агрогосподарств збанкрутувало, а тому бразильські аграрії, окрім майбутнього врожаю, нічого іншого не могли надати у заставу для отримання кредитів. Саме тоді і був впроваджений механізм аграрних розписок. Компанія «БАСФ» не видає фінансові кредити фермерам, але ми надаємо товарні кредити, постачаючи ЗЗР. При цьому ми як гарантію повернення коштів приймаємо аграрні розписки від фермерів, які передаємо трейдерам, і вже трейдери сплачують нам за поставлену фермерам продукцію. Фермери ж, в свою чергу, розраховуються згідно розписок із трейдером при зборі врожаю. Це взаємовигідно для усіх учасників цієї системи».
Тетяна ТИМОШЕНКО, спеціально для «АС»
Верховна Рада України 6 листопада прийняла Закон України «Про аграрні розписки», що створює нові інструменти кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу такого специфічного об’єкту як майбутній урожай. Наразі закон передали на підпис Президенту, а зацікавлені кола його вже обговорюють.
При розробці цього законопроекту, як свідчить пояснювальна записка до нього, парламентарі орієнтувались на «ситуацію, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних», які «практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків». «Єдиним джерелом отримання кредитів залишається зерно, - наголосив Сергій Клюца, консультант з юридичних питань компанії «БАСФ». - Однак тут наростає питання зберігання зерна. Відповідно, агровиробник передаючи зерно на зберігання до елеватору, в обмін на складський документ отримує зобов’язання від складу, що забезпечене тільки чесним словом того складу. Відтак, під це «чесне слово» аграрій не зможе отримати додаткових інвестицій». Зі слів пана Клюци, наявні інвестиції під заставу таких документів можливі лише між тими, хто пов’язані із зерновими складами або беруть на себе ризик невиконання умов, відповідно збільшуючи вартість кредиту. Як варіант розв’язання цієї проблеми може бути страхування відповідальності зернових складів. На жаль, в Україні це страхування не діє: у зв’язку з дискваліфікацією елеваторів, страхові компанії відмовляються приймати такі страхові ризики. Іншим варіантом могло б стати взаємострахування між зерновими складами. Девід ТЕЛІО, менеджер із торгового кредитування та товарообмінуРоман ХРИПКО, менеджер із розвитку бізнесуАлександре КУРОСАКІ, менеджер з управління ризиками Схожі матеріали (за тегом)
05 жовтня 2025
На Сумщині цьогоріч ціна на картоплю знизилася майже вдвічі у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано з хорошим урожаєм – фермери зібрали близько 750 тисяч тонн. Така врожайність на 15% вища, ніж торік. Це вплинуло на вартість у роздрібній та оптовій торгівлі.
На Сумщині цьогоріч ціна на картоплю знизилася майже вдвічі у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано з хорошим урожаєм – фермери зібрали близько 750 тисяч тонн. Така врожайність на 15% вища, ніж торік. Це вплинуло на вартість у роздрібній та оптовій торгівлі.
05 жовтня 2025
04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
