Як банк рахує відсотки, або Скільки коштує 18 річних?

 Зрозуміло, що фінансові ресурси для позичальника мають свою ціну. Умовно, вона складається з трьох компонентів:

·   коштів, які банк сплачує як відсотки за запозичення - депозити, міжбанківські кредити, міжнародні кредити, залишки на поточних рахунках тощо;

·   вартість утримання банківської установи (персонал, податки, утримання будівель, автотранспорту, оплата послуг охорони, інкасації тощо);

·   чистого прибутку банку.

Перший компонент залежить від ринкової ситуації, рейтингу банку (надійний банк може запозичувати кошти під менший відсоток) та масштабу діяльності - кількості економічно активних клієнтів банку.

Другий - від ефективності роботи банківської установи та, особливо в останній час, від якості кредитного портфелю.

Третій компонент залежить лише від апетитів власників банку. Для маскування розміру цього компоненту банки нав’язали в масовій свідомості ряд міфів:

·                    банк не може кредитувати дешевше, ніж платити по депозитах;

·                    банк не може кредитувати собі у збиток;

·                    розмір винагороди залежить від ризику кредиту, а агробізнес належить до найбільш ризикованих видів діяльності. Все це не більше, ніж маркетингові трюки.

Для прикладу розглянемо депозити під 20% річних. Додаткові умови такого депозиту, а саме: обмежений час акції, обмеження за терміном вкладу тощо призводять до того, що частка таких дорогих ресурсів - це кілька відсотків або навіть частки відсотку, а основні банківські ресурси становлять дешеві короткострокові депозити, міжнародні запозичення та майже безкоштовні залишки на поточних рахунках. Зрозуміло, що ідеальна розрахункова вартість ресурсів часто набагато дешевша від реальної середньозваженої. Основна причина - омертвіння капіталу в проблемних та безнадійних кредитах. Однак помилки кредитної політики банків не повинні бути проблемою клієнтів, хоча практика демонструє протилежне.

Збиткові кредити (НБУ називає їх «пільговими») взагалі є звичним явищем. Кредити інсайдерам (особам, пов’язаним із банком) часто видаються саме на таких умовах.

Що ж стосується положення про залежність винагороди банку від ризикованості кредитної операції, тут варто зауважити, що вимоги більшості банків до аграріїв такі, що про величезний ризик таких кредитів годі й говорити. Інша річ, що банки своїми діями - «Позичай занадто мало або занадто пізно», як говориться в англійській приказці, - самі є часто причиною ризику в агробізнесі.

Класична формула розрахунку простого банківського відсотку виглядає так: кредит(депозит) * відсоток * кількість днів у розрахунковому періоді/кількість днів у році. Однак навіть користуючись нею, деякі банки знаходять можливості отримати з клієнта надлишкові кошти. Для початку зупинимося на «відносно чесних», як казав Остап Бендер, способах відбирання грошей в аграріїв.

Спосіб перший

Перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Це звичайні умови класичного кредиту, однак для кращого розуміння ситуації скористаємося прикладом. Позичальник отримує кредит у розмірі 1 млн грн; цільове призначення: закупка ПММ, міндобрив та ЗЗР. Відсоткова ставка - 18% річних.

У зв’язку з тим, що позичальник не використовує всі кошти одночасно, деяка їх частина залишається на поточному рахунку. Однак на них теж нараховуються відсотки. Більше того, фактично ці кошти все ще входять у ресурсну базу банку, тож останній може повторно продати їх на міжбанківському ринку «овернайт».

Як з цим боротися? Підписуйте угоду класичного кредиту лише у тому випадку, якщо плануєте витрачати всю суму кредиту за один або кілька днів. У разі використання кредиту в кілька етапів наполягайте на кредитній лінії.

Спосіб другий

База розрахунку. Деякі банки застосовують у розрахунках нестандартну кількість днів у році - зазвичай 360 днів. Що це дає банківській установі, розглянемо на прикладі: 1 млн грн та 18% річних.

Період нарахування відсотків за кредитом - 30 днів.

Метод факт/факт: 1000000 х 18% х 30днів/365 днів = 14794,52 грн.

Метод факт/360 днів: 1000000 х 18% х 30днів/360 днів = 15000,00 грн.

Різниця: 205,48 грн.

Для тих, хто вважає цю суму занадто малою, зауважу, різниця за рік становитиме вже понад 2 тис. грн, і це на цій досить незначній сумі кредиту. Тому важливо перевіряти формули розрахунку відсотків. Не підписуйте договір, якщо кількість днів у «банківському році» відрізняється від кількості днів у календарі.

Спосіб третій

Зміна відсоткової ставки під час дії кредиту. Зазвичай можливість зміни відсоткової ставки оговорюються у договорі. Основні причини зміни:

·                    закінчення періоду кредитування з пільговою відсотковою ставкою;

·                    невиконання додаткових умов кредитного договору, зокрема, переведення оборотів по розрахунковому рахунку в банк-кредитор;

·                    зміна відсоткової ставки мотивована зміною ринкової кон’єктури.

Як виходити з цієї ситуації? Що стосується перших двох випадків, таке підвищення є законним, оскільки заздалегідь оговорене в договорі. Третій, хоча і обумовлений у договорі, часто є банальною «викачкою» коштів. Банк зазвичай повідомляє позичальника про підвищення відсоткової ставки і пропонує або перепідписати договір на нових умовах, або ж у випадку незгоди, достроково повернути кредитні кошти. Що робити у цьому разі? Ефективна тактика - попросити банк обґрунтувати причину зміни відсоткової ставки та надати техніко-економічне обґрунтування такої зміни. Ще один спосіб - погодитися на підвищення відсоткової ставки. Наприклад, банк пропонує змінити відсоткову ставку з 18 до 22%. Ви можете погодитися з підвищенням, проте пропонуйте свій варіант: не 22, а 18,05% річних. Суть такого методу полягає у втягуванні банку в переговорний процес, який може продовжуватися до повного погашення кредиту.

Якщо вже навіть практика обчислення відсотків відрізняється від того, чого навчають у школі, то що вже говорити про такі платежі, як комісії. Заради справедливості зазначу, що масове введення комісійних платежів для аграріїв розпочалося вимушено. Після того, як Кабінет Міністрів України в своїй Постанові «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» затвердив граничний розмір відсоткової ставки по кредитах для агровиробників, яка частково підлягає відшкодуванню, банки зіткнулися з невеселою альтернативою: або кредитувати під рекомендований відсоток і суттєво втратити в прибутковості, або кредитувати під звичайну відсоткову ставку, цим самим позбавляючи своїх клієнтів-аграріїв права на відшкодування відсотків, а отже, втрачаючи клієнтів і кредитний портфель. Вихід, як завжди, було знайдено - комісія, про неї у постанові не згадувалося. Таким чином, банки «добирали» 2-4% комісійними платежами. Така ситуація влаштовувала установи, та й аграрії були змушені миритися з нею - відшкодування відсотків суттєво перевищувало комісійні платежі. Однак немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

Спосіб четвертий

Відсоток плюс комісія. Приклад: Кредит - 1 млн грн. Відсоткова ставка - 17,5% річних + комісія 0,5% від суми кредиту (тобто 18% річних). Термін кредиту становить 9 місяців.

Вартість кредиту: 1 млн грн х 17,5% х 9 міс./12 міс. + 1 млн грн х 0,5% = 136250 грн.

Порівняємо: 1 млн грн х 18% х 9 міс./12 міс. = 135000 грн.

Різниця: 1250 грн на користь банку.

На перший погляд дрібниця, але може бути і більш «приваблива» пропозиція, наприклад, 15% річних і 3% комісії.

Для цікавості розрахуємо вартість такого кредиту.

Вартість кредиту: 1 млн грн х 15% х 9 міс./12 міс. + 1 млн грн х 3% = 142500 грн.

Порівняємо: 1 млн грн х 18% х 9 міс./12 міс. = 135000 грн.

Різниця: 7500 грн на користь банку.

Як з цим боротися? Не погоджуватися на такі умови. Якщо не можна змінити ситуацію, плануйте термін кредиту якомога ближчим до календарного року: що коротший кредит, то дорожче обійдеться вам комісія.

Спосіб п’ятий

Відсоток плюс комісія (кредитна лінія). Кредит - 1 млн грн. Відсоткова ставка - 17,5 річних + комісія 0,5% суми кредиту (тобто 18% річних). Видача кредиту трьома траншами: лютий - 500 тис. грн, березень - 300 тис. грн, квітень - 200 тис. грн. Комісія нараховується при кожному транші. Сума комісії: 1 млн грн х 0,5% х 3 транші = 15000,0 грн.

В результаті на 10 тис. грн більше, ніж у разі, якби кредит був виданий одним траншем.

Як бути у такій ситуації? Не погоджуватися на таку умову, наполягати на умові виплати комісії від суми траншу, а не кредиту в цілому.

Спосіб шостий

Відсоток плюс комісія. Обмеження мінімального розміру комісії. Комісія береться як відсоток від суми траншу, але не менше, ніж певна сума.

Наприклад, транш 10 тис. грн, комісія - 10 тис. х 0,5% = 50 грн. Мінімальна сума комісії - 500 грн. Різниця - 450 грн на одному транші. Що менший транш, то дорожче буде обходитися його видача.

У такому разі ретельно плануйте платежі.

Спосіб сьомий. Відсоток плюс щомісячна фіксована комісія. Кредит - 1 млн грн. Відсоткова ставка - 17,5% річних + комісія 0,5% суми кредиту щомісяця (тобто нібито 18% річних). Видача кредиту трьома траншами: лютий - 500 тис. грн, березень - 300 тис. грн, квітень - 200 тис. грн. Погашення трьома платежами: серпень - 200 тис. грн, вересень - 300 тис. грн, жовтень - 500 тис. грн.

Як бути у такому випадку? Необхідно шукати інший банк. Ймовірно, й інші умови кредитного договору будуть такими ж «привабливими».

Великі комбінатори

Однак найбільші можливості для банків дає комбінування умов виплати винагороди. Якщо в першому випадку ми бачимо відносно невинний «розвод клієнта на бабки», ефективна ставка по кредиту змінюється з 18% річних до «лише» 19,66%, то в сьомому прикладі ефективна ставка становитиме 24,61%. Я зумисне обрав досить помірковані значення відсотків та комісій, позаяк для дрібного фермера ефективна ставка в 40% - звична справа, досить використати комбінацію: відсоткова ставка + комісія за видачу кредиту + щомісячна комісія (варіантів безліч).

Чому банки використовують прийоми, що вводять в оману позичальників? Перша причина - загальна ринкова тенденція використання маркетингових технологій. Загальновідомо, що вкладання коштів у маркетинг більш прибуткова справа, ніж вкладання коштів безпосередньо в удосконалення виробничого процесу. Друга причина - банальні гроші. Припустимо, при ставці 18% маржа банку 1%. Просте збільшення ефективної відсоткової ставки до 19,7% збільшить доход банку до 2,7%, тобто в 2,7 разу.

Окремі банки заробляють не лише на видачі, а й на погашенні кредитів - утримують із позичальника комісію чи штраф за дострокове повернення коштів. Можна було б зрозуміти таку позицію банку, якби йшлося про довгострокові кредити, оскільки такий кредит передбачає залучення довгострокових фінансових ресурсів. Зазвичай таке залучення проводиться під конкретну кредитну операцію. Зрозуміло, погашення клієнтом кредиту не дає банку підстав для припинення своїх зобов’язань перед вкладниками чи позичальникам. У цьому разі така комісія є розумною компенсацією витрат банку. Однак, якщо йдеться про короткострокові кредити, то їх ресурсна база -  такі ж короткотермінові депозити, тобто розмір цього сегмента кредитного портфелю регулюється виключно кредитною політикою банку, ні про яку персональну відповідальність позичальника за дострокове погашення кредиту і мови бути не може.

Фірмове неподобство

У гонитві за прибутковістю банки виробили цілу низку ефективних прийомів психологічного впливу на клієнтів, в основі яких лежить «метод нав’язування». З самого початку оформлення кредиту банк нав’язує клієнту певні правила: громіздкий пакет документів, написання техніко-економічного обґрунтування кредитної операції у форматі банку (зазвичай цей формат виглядає як чудернацьке поєднання бухгалтерського та управлінського обліку, тобто є нелогічним ані для бухгалтерів, ані для економістів), диктує власний темп розгляду кредиту, фактично затягуючи цей процес мінімум на місяць. Якщо клієнт терпить все це, банк готовий завдати останнього удару: змінити відсоткову ставку безпосередньо при підписанні кредитного договору.

Оскільки при виборі банку клієнт завжди цікавиться умовами надання кредиту, передусім відсотковою ставкою, кредитний експерт чи керуючий відділенням озвучує умови кредитного договору, наголошуючи, що вони попередні. Якщо ці умови прийнятні, клієнт збирає пакет документів, проводить оцінку об’єкта застави та отримує попереднє рішення про можливість кредиту з точною датою видачі (розгляду на кредитному комітеті). Однак замість кредиту одержує повідомлення, що в цілому кредит затверджено, але… процента ставка/комісія пропонується у розмірі на 2-3% вища. Можна погодитися на ці умови або ж чекати іншого засідання кредитного комітету, яке відбувається, як правило, через 1-2 тижні та без гарантії отримання позитивного рішення. Оскільки весняний день рік годує, більшість позичальників приймає гірші умови кредитування. Проблема в тому, що клієнт фактично обирає банк, керуючись часто завідомо неправдивою інформацією.

Як з цим боротися? Ні керуючий відділенням, ні тим більше кредитний експерт не мають повноважень встановлення відсоткової ставки, тому жодні їхні обіцянки юридичної сили не мають. Більшість позичальників не мають переговорної влади на рівні головного офісу банку. Однак і в цьому випадку можна ускладнити банку зміну попередньо оговореної відсоткової ставки. Для цього в протоколі учасників товариства доручити керівнику агрофірми підписати кредитний договір на чітко визначених умовах: вказати точне значення відсоткової ставки та комісії банку (або використати формулювання: «не вище ніж»). Такий протокол при зміні вказаних умов автоматично втрачає силу. Подібний прийом можна використовувати у випадку, коли кредит береться заздалегідь, і є час, у разі відмови банку в кредитуванні, ще раз вийти на кредитний комітет вже із компромісними умовами, або спробувати отримати кредит в іншому банку.

Однак це ще не найгірший варіант. Справжні проблеми починаються у позичальника, коли йому нав’яжуть валютний кредит. У самому валютному кредиті немає нічого поганого, якщо позичальник має валютну виручку та хоче придбати обладнання за кордоном. Саме валютний кредит є ідеальним фінансовим інструментом. Інша річ, коли йдеться про звичайний короткостроковий кредит на поповнення обігових коштів.

У зв’язку з чим може виникнути така ситуація? Багато банків мають ресурси саме в іноземній валюті, конвертувати їх у гривню означає брати на себе курсові ризики. Тому можлива ситуація, коли банк пропонує клієнту саме валютний кредит, але на «вигідних» умовах - більш низькій відсотковій ставці. Насправді, яка б не була вартість залучення ресурсів у валюті, відсоткова ставка по валютних кредитах не може бути низькою. Згідно з нормативними документами НБУ валютні кредити мають зовсім інший коефіцієнт резервування. Так, «стандартна» кредитна операція у гривнях вимагає від банку лише 1% резерву, а у валюті - 50% (для клієнтів, що не мають валютної виручки), якщо ж категорія кредитної операції знижується, банку необхідно 100% резервування. Погоджуючись на валютний кредит, клієнт не лише бере на себе курсові ризики (згадаємо 1998 та 2008 роки, коли спостерігалася стрімка девальвація гривні), а й змушений за власні кошти оплачувати конвертацію спочатку валюти в гривню, щоб мати можливість проводити платежі в Україні, потім - купувати валюту для відсоткових платежів та погашення кредиту.

Дозволю собі процитувати думку знаменитого менеджера Лі Якокки: «Стабільна, здорова економіка неможлива при високих відсоткових ставках… Це - легалізоване лихварство. Деякі штати (йдеться про штати у США – прим. автора) прийняли закони, що забороняють перевищувати 25-відсотковий рівень, вбачаючи в цьому кримінальні наміри. Навіть мафія визнала такі закони розумними».

Чи можуть позичальники впливати на розмір банківської винагороди? Моя вам порада: отримайте переговорну владу. Вітчизняних аграріїв у десятки разів більше, ніж банків, що працюють в Україні.

ДОВІДКА

Банківський відсоток - кошти, що нараховуються та сплачуються за користування фінансовими ресурсами. У випадку кредиту вони сплачуються банку, у разі депозиту - відсотки виплачує банк.