Фальстарт ринку агрострахування

/ У правовому полі / Вівторок, 27 жовтня 2015 15:58
Микола ЛУГОВИЙ
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
На сьогодні точаться дискусії серед експертів навколо законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Необхідність у такій розмові назріла вже давно. Річ у тому, що згаданий закон набув чинності ще 2012 року. На нього покладалися великі надії, адже передбачалося, що він запустить систему агрострахування. Втім очікуваного результату досягти так і не вдалося.

 

У відповідності до Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» було створено Аграрний страховий пул. Передбачалося, що він об’єднає провідні страхові компанії України, які надають агрострахові послуги. Тож вони забезпечать високу якість та культуру агрострахування, а заразом підвищать довіру сільгоспвиробників до страховиків.
 
Проте до складу Агрострахового пулу увійшли лише 4 страхові компанії. Переважно вони належали до маловідомих та викликали сумніви в учасників ринку щодо своєї платоспроможності в разі настання страхових ризиків.
 
Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» передбачав запровадження стандартних страхових продуктів. Формально цю норму було виконано. Завдяки зусиллям співробітників Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» агростраховому ринку було запропоновано 11 таких продуктів. Всі вони стосуються стратегічно важливих сільськогосподарських культур.
 
7 стандартних страхових продуктів (у законопроекті «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» вони позначені як типові) вже перебувають на погодженні у Нацкомфінпослуг та Мінагрополітики, 2 з них уже затверджені та рекомендовані до використання. Проте вони не використовуються, тому що державна підтримка у вигляді програми здешевлення страхових платежів відсутня. Типові страхові продукти передбачають страхування сільськогосподарських культур від переліку ризиків (мультиризикове страхування), що з об’єктивних причин є дорогим. Тому без державної підтримки не кожен виробник може ними скористатись. Однак у 2012 році на субсидування страхових премій було використано мізерну суму бюджетних асигнувань, а у 2013-2014 роках грошей на нього в держбюджеті взагалі не знайшлося. Відсутні вони і в поточному році. Експерти висловлюють сумнів і щодо відповідних перспектив на найближче майбутнє, зважаючи на економічну кризу та бойові дії на сході України.
 
Як наслідок, Агростраховий пул залишився без діла, отже, на узбіччі агрострахування. А самі типові страхові продукти — незапитаними достатньою мірою ринком. І стався той рідкісний випадок, коли Україна доклала значних зусиль для запровадження сучасного агрострахування, але не може скористатися його можливостями. Так, наразі рівень застрахованих сільськогосподарських угідь коливається у межах 2-3%, в той час як у розвинених державах, де не лише створена, але й функціонує система агрострахування, рівень такого страхування перевищив 50%.
 
Тож зараз важливо проаналізувати зроблене за попередні роки і, уникаючи допущених помилок, рухатися вперед. Першим кроком на цьому шляху, як вважають в IFC, має бути ухвалення доопрацьованого проекту агрострахового закону.

 29 квітня 2026
У Вінницькій області зафіксовано випадок африканської чуми свиней (АЧС) у мертвих диких кабанів.
У Вінницькій області зафіксовано випадок африканської чуми свиней (АЧС) у мертвих диких кабанів.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR TERRALAND.
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR ...
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
29 квітня 2026

Please publish modules in offcanvas position.