Правові питання знищення, утилізації кормів та повернення їх в обіг для годівлі тварин

Правові питання знищення, утилізації кормів та повернення їх в обіг для годівлі тварин

/ У правовому полі / П'ятниця, 18 грудня 2020 14:35

Створення міцної кормової бази є однією із найважливіших умов розвитку тваринництва, адже якість кормів суттєво впливає на рівень продуктивності тварин і рівень їх витрат. Правові й організаційні засади гарантування безпечності кормів у процесі їх виробництва, обігу та використання врегульовані спеціальним Законом України «Про безпечність та гігієну кормів» від 21 грудня 2017 року. Відповідно до зазначеного закону кормом визнається будь-яка речовина або продукт, включно з кормовими добавками, перероблені, частково перероблені чи не перероблені, призначені для годування тварин.

Корми для годівлі тварин мають бути безпечними, тобто не повинні шкідливо впливати на здоров’я тварин і не робити харчові продукти, одержані від тварин, яким згодовується корм і які використовуються для виробництва харчових продуктів тваринного походження, небезпечними для споживання людиною.

Якщо корми стають небезпечними, оператор повинен їх відкликати, а далі — знищити, утилізувати чи повернуті в обіг для годівлі тварин або для інших ніж годівля тварин цілей. Так, у статті 10 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» передбачено, що корми, відкликані та/або вилучені оператором ринку з обігу, у разі неможливості повернення їх в обіг можуть використовуватися для цілей, не пов’язаних із годуванням тварин, або підлягають знищенню оператором ринку за власний кошт під наглядом державного інспектора (державного ветеринарного інспектора). Знищенням кормів є механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка й розміщення (захоронення) продукції або її залишкових компонентів у спеціально визначених місцях. Утилізація кормів полягає у використанні продукції як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Знищення, утилізації кормів чи повернення їх в обіг урегульовано спеціальним Порядком знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей, який був затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13 квітня 2020 року №689 (далі — Порядок). Цей Порядок є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з обігом кормів для тварин, їх утилізацією та знищенням відповідно до законодавства. Наявність в обігу кормів, що не підлягають подальшому використанню, встановлює Держпродспоживслужба за результатами заходів державного контролю та/або посадові (уповноважені) особи операторів ринку кормів. Знищення й утилізація кормів, що не підлягають подальшому використанню, здійснюється за кошти операторів ринку, які ввели їх в обіг.

 

Особливості поводження з кормами,
що не підлягають подальшому використанню

У разі виявлення кормів, що не підлягають подальшому використанню, оператор ринку негайно розпочинає процедуру вилучення їх з обігу, складає акт про наявність кормів, що не підлягають подальшому використанню за формою, що наведена в Додатку 1 до згаданого вище Порядку, який не пізніше двох робочих днів надсилає територіальному органу Держпродспоживслужби засобами поштового або електронного зв’язку.

Корми, що не підлягають подальшому використанню, оператор ринку повинен зберігати в окремих опечатаних ним приміщеннях. Такі корми оператори ринку передають для знищення або утилізації суб’єктам господарювання, які мають експлуатаційний дозвіл для потужностей (об’єктів) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження, безпосередньо або через постачальників цих кормів, якщо таке передбачено відповідними договорами згідно із законодавством.

Оператори ринку, які мають корми, що не підлягають подальшому використанню, протягом двох робочих днів подають територіальному органу Держпродспоживслужби за місцем їх діяльності інформацію про передачу таких кормів на знищення або утилізацію. Інформацію про корми, що не підлягають подальшому використанню, передані для знищення або утилізації, подають у паперовому або електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку 2 до Порядку.

Суб’єкти господарювання, яким були передані для знищення або утилізації корми, що не підлягають подальшому використанню, щокварталу надсилають територіальним органам Держпродспоживслужби в паперовому або електронному вигляді інформацію про обсяги та методи знищення або утилізації кормів за формою, наведеною в Додатку 3 до згаданого вище Порядку.

 

Вимоги до знищення або утилізації кормів

Транспортування небезпечних кормів здійснюється транспортними засобами в закритих контейнерах відповідно до законодавства.

Знищення небезпечних кормів, що не підлягають подальшому використанню, здійснюється шляхом спалення — у результаті спалення небезпечних кормів усі органічні компоненти руйнуються, а потенційно небезпечні чи токсичні продукти горіння стають абсорбованим шлаковим продуктом.

Утилізація небезпечних кормів здійснюється шляхом термічної обробки. Така термічна обробка полягає в контрольованому процесі розкладання органічних сполук під дією високих температур (понад +133 °C) та тиску (не менше як 3 бари), що є найдоцільнішим, бо дозволяє знищити будь-які органічні продукти. Продукцію, отриману в результаті утилізації, дозволяється використовувати як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси.

22 437 55

 

Повернення в обіг кормів для годівлі тварин або для інших 
ніж годівля тварин цілей, обіг яких було припинено

Оператор ринку, який виявив в обігу забруднені корми з речовинами, вміст яких треба зменшити або усунути шляхом проведення знезараження, маркує їх словами: «Корм з високим рівнем / високими рівнями (назва небажаної речовини/речовин)». Такий корм дозволяється використовувати тільки після проведення його знезараження, яке здійснює оператор ринку, що виявив в обігу забруднені корми.

За виявлення в обігу кормів із речовинами, вміст яких можна зменшити або усунути шляхом очищення, їх маркують словами: «Корм з високим рівнем / високими рівнями (назва небажаної речовини/речовин). Дозволяється використовувати як корм тільки після очищення».

Після проведення оператором ринку знезараження та/або очищення кормів він протягом двох робочих днів повідомляє про зазначені заходи територіальний орган Держпродспоживслужби.

Оператор ринку повертає корми в обіг після здійснення територіальним органом Держпродспоживслужби заходів контролю (зокрема відбору зразків) та ухвалення відповідного рішення щодо безпечності таких кормів. У разі неможливості повернення їх в обіг корми можуть використовуватися для цілей, не пов’язаних із годуванням тварин, або відповідно до законодавства підлягають знищенню або утилізації оператором ринку за власний кошт під наглядом державного ветеринарного інспектора.

 

Заходи безпеки й особистої гігієни
при знищенні, утилізації небезпечних кормів

Усі роботи, пов’язані зі знищенням або утилізацією небезпечних кормів, проводять з обов’язковим дотриманням правил техніки безпеки та використання засобів індивідуального захисту працівників.

Знищення, утилізацію небезпечних кормів проводять у спеціально обладнаному, ізольованому приміщенні, персоналом обов’язково забезпечують спецодягом (халати, гумові рукавиці, гумові чоботи). Для захисту очей потрібно використовувати окуляри, а для захисту органів дихання — респіратори або ватно-марлеві пов’язки.

Працюючи з небезпечними кормами, важливо не допускати їх розсипання на відкритий ґрунт чи водний об’єкт.

У процесі знищення, утилізації забороняється палити, пити, вживати їжу. Після закінчення робіт потрібно зняти спецодяг, ретельно вимити обличчя і руки теплою водою з милом, рот прополоскати питною водою.

Важливо не допускати потрапляння небезпечних кормів на одяг, взуття, відкриті ділянки тіла. У разі потрапляння продукції на шкіру слід ретельно зняти її ватно-марлевим тампоном й обробити уражену ділянку 5–10%-м нашатирним спиртом. За потрапляння в очі ретельно промити їх водою.

Забруднений одяг знезаражують шляхом замочування його у мильно-содовому розчині, що містить 2–3% господарського мила та 0,5% технічної соди. Випраний одяг слід виполоскати в гарячій, теплій і холодній воді, потім висушити. Забруднені гумові чоботи та рукавиці вимити водою й обробити хлорним вапном і промити кілька разів теплою водою з милом. Забруднені інструменти, інвентар залити 3–5%-м розчином кальцинованої соди й лишити на 5–6 год., після чого промити.

 

Т. О. КОВАЛЕНКОд-р юрид. наук, професор
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 17 листопада 2025
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Житомирщина займає першість в Україні за обсягами виробництва промислових конопель, вівса та хмелю.
Житомирщина займає першість в Україні за обсягами виробництва промислових конопель, вівса та хмелю.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Аналітики USDA прогнозують світове виробництво кукурудзи в 2025/26 маркетинговому році на рівні 1 286, 23 млн т (-0,35 млн т до попереднього прогнозу).
Аналітики USDA прогнозують світове виробництво кукурудзи в 2025/26 маркетинговому році на рівні 1 286, 23 млн т (-0,35 млн т до попереднього прогнозу).
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Головною проблемою для українських виробників цукру залишається низька ціна.
Головною проблемою для українських виробників цукру залишається низька ціна.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
За чотири роки торгів через «Прозорро.Продажі» було реалізовано понад 30 тис. земельних ділянок (оренда, продаж ділянок тощо). Сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів в державній електронній системі сягнула майже 8 млрд грн.
За чотири роки торгів через «Прозорро.Продажі» було реалізовано понад 30 тис. земельних ділянок (оренда, продаж ділянок тощо). Сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів в державній електронній системі сягнула майже 8 млрд грн.
17 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.