Особливості користування землями водного фонду

Особливості користування землями водного фонду

/ У правовому полі / Понеділок, 18 березня 2024 10:00

Землі водного фонду мають особливий правовий режим, який визначено Земельним кодексом України, Водним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами. На початку 2024 року постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 80 затверджено в новій редакції Порядок користування землями водного фонду. Цей Порядок визначає механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання таких земель.

На землях водного фонду можуть проводити роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, засобів навігаційного обладнання, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення, розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, організацією на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництва тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Відповідно до статті 60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

За крутизни схилів понад три градуси мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга завширшки не менше як два кілометри від урізу води.

 

_____________________

Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносять до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель

_____________________

 

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначають в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносять до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Відповідно до Порядку користування землями водного фонду користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою статті 12 Закону України «Про внутрішній водний транспорт». На зазначених землях забороняється провадження діяльності, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їх призначенню, а саме:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) влаштування місць видалення відходів, утворення відходів у процесі виробництва, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

6) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого Міндовкіллям.

reka dunay 1

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

1) влаштування полігонів, накопичувачів стічних вод;

2) влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об’ємом понад 1 куб. метр на добу;

3) влаштування полів фільтрації, скидання рідких і шламових (мулових) відходів;

4) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

5) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого Міндовкіллям.

Водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, зобов’язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи, здійснювати відтворення, догляд, охорону та захист водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водойм, у зонах відведення каналів відповідно до вимог законодавства.

Державний контроль за використанням та охороною земель водного фонду здійснюється Держгеокадастром та його територіальними органами, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю у межах повноважень, визначених законом.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону земель здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами у межах повноважень, визначених законом.

 

Тетяна КОВАЛЕНКО, д-рка юридичних наук, професорка
Київського національного університету ім. Т. Шевченка

 17 лютого 2026
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах. 
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах. 
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
17 лютого 2026
 16 лютого 2026
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
16 лютого 2026
 16 лютого 2026
З початку поточного року витрати хлібопекарських підприємств в Україні зросли на 6-7%, що зумовило підвищення цін на хліб у середньому на 5%.
З початку поточного року витрати хлібопекарських підприємств в Україні зросли на 6-7%, що зумовило підвищення цін на хліб у середньому на 5%.
16 лютого 2026

Please publish modules in offcanvas position.