Для того щоб створити потужності для якісного зберігання зерна в господарстві, потрібні серйозні інвестиції. Звісно, що у переважній більшості випадків справа того варта, оскільки господарство отримує можливості для маневру, позбавляючись від залежності від чужих зерносховищ. Тому ще на стадії проектування власного елеватора надзвичайно важливо досягти розумного паритету між ціною і якістю. У цьому аспекті потрібно визначитися із технологічним устаткуванням майбутнього зерносховища. Зокрема, щодо доцільності встановлення та використання обладнання для охолодження зернової маси.
Це питання потребує особливо ретельної уваги з боку агровиробника. Річ у тім, що якщо обладнання для догляду за зерновою масою підібране правильно, то його використання дає змогу істотно продовжити термін безпечного зберігання врожаю, підстрахувавшись від неприємних несподіванок. І до того ж у разі нагальної потреби закладати партії зерна з підвищеною вологістю. Така перевага набуває особливої актуальності в період розпалу збирання зерна кукурудзи та необхідності швиденько дати йому раду. Сучасні технологічні підходи до зберігання збіжжя повинні гарантувати комплекс повноцінного захисту продукції: дотримання вимог до температури, вологості і термінів закладання врожаю.
Загальновідомо, що впродовж зберігання у зерносховищі зерно «дихає». При цьому втрачається частина його маси в результаті розпаду і перетворення органічних речовин та цукрів. Внаслідок цього знижується загальна маса продукції, що зберігається, а також підвищується ймовірність псування врожаю.
Це явище безпосередньо залежить від температури всередині сховища і вологості зерна, оскільки висока температура інтенсифікує процеси дихання. Це призводить до самозігрівання зернової маси і подальшого посилення виділення вуглекислого газу і вологи. В результаті неувага до цього явища здатна призвести до інтенсивної втрати зерна під час зберігання, а отже, до зовсім неочікуваних фінансових втрат під час його реалізації.
Таким негативним явищам можна запобігти або ж принаймні мінімізувати шкоду від них за допомогою установки режиму зберігання зерна в охолодженому стані. Його принцип заснований на впливі низьких температур на процеси життєдіяльності в зерновій масі, які помітно сповільнюються. Встановлення правильного режиму охолодження дозволяє досягти гарантованої збереженості врожаю включно аж до часу виїмки зерна з метою подальшого продажу. Окрім цього, охолодження збіжжя дає змогу призупинити обмінні процеси і мінімізувати втрати маси продукції, що зберігається, за протікання процесу його дихання.
Наголосимо на тому, що необхідно розділяти поняття пасивного й активного охолодження зерна у сховищах. Пасивна технологія охолодження врожаю передбачає мінімальні інвестиції. Для цього зазвичай достатньо встановлення витяжної вентиляції і провітрювання сховища. Ясна річ, за умови тривалих низьких температур зовнішнього середовища. У всякому разі температура повітря надворі повинна бути нижчою аналогічного показника зернової маси. Вже за температури зерна нижче 19 °C створюються цілковито безпечні умови зберігання врожаю, які унеможливлюють розвиток комах-шкідників.
Такий підхід виглядає привабливо з фінансової точки зору, однак, звісно, ефективність його застосування цілковито залежить від погодних факторів. Адже такі низькі температури впродовж останніх десятиріч — це епізодичні нетривалі періоди посеред наших цілком уже європейських зим. І покладатися на них не варто.
Проте такий економічний підхід у якості підстраховки ризиків не буде зайвим на жодному зерносховищі. Сьогодні він застосовується на багатьох підприємствах, особливо в гарячі періоди збору і транспортування врожаю.
Проте якісне ефективне охолодження зернової маси обов’язково повинне включати наявність відповідного обладнання та технології активного охолодження. Воно передбачає тривале переміщення зернової маси з одночасним нагнітанням охолодженого повітря за допомогою вентиляторів. Тут діє чітке правило: чим довшим є шлях переміщення зерна з конвеєрів, вимкнених зерносушарок і очисного обладнання, тим вищою є ефективність охолодження. Під час проходження охолодженого повітря вгору через зернову масу температура зерна знижується до заданого значення. Воно є відмінним ізолятором, тому після охолодження до низької температури буде залишатися охолодженим протягом значного часу.
Потрібно також враховувати, що найважливіше значення у цьому разі має різниця температур самої зернової маси і повітря всередині сховища. Оптимально, якщо температура зернової маси в сховищі буде коливатися у межах від –1 до 0°С із поступовим підвищенням із настанням весняного потепління. Це дозволить уникнути різкого перепаду температур, що може негативно відобразитися на закладеному на зберігання врожаї.
Ще один важливий аспект, на який обов’язково слід звернути увагу. Йдеться про можливість зберігання тих партій зерна, вологість яких перевищує рекомендовані показники. Нерідко винятково лише охолодження перетворюється на єдину реальну можливість збереження врожаю. При цьому застосування сучасних систем охолодження часто дозволяє мінімізувати потребу використання хімікатів для знищення комах і здійснення фумігації, забезпечивши ефект сушіння під час охолодження зерна з вмістом вологи 15% і вище.
Слід взяти до уваги і те, що кожні 10 °C зниження температури спричиняють ефект сушіння до 1%. Також зауважимо, що економічно ефективні умови зберігання зерна починаються за температури –12 °C і нижче. У цьому випадку втрати маси за кожен місяць зберігання за 17% вологості зерна становлять усього лише близько однієї десятої відсотка. Максимально безпечний термін для такого зберігання дорівнює приблизно трьом місяцям, що надає господарству достатньо часу для оптимізації переміщення різних партій зерна.
При цьому, цілковито зібравши врожай кукурудзи та інших культур, можна поступово пересушити увесь обсяг перезволоженого зерна, що зберігається у сховищі перезволоженим.
Звісно, що мається на увазі зберігання врожаю з адекватним відсотком вологості. Сильно перезволожене зерно обов’язково потрібно досушувати після того, як воно було зібране.
Зрозуміло, що установки для ефективного охолодження збіжжя мають доволі високу вартість та потребують певних експлуатаційних витрат. Потрібно обрати надійне продуктивне обладнання й налагодити його ефективну роботу. Та, з іншого боку, спорудження сучасного зерносховища саме собою потребує значних капіталовкладень, які можуть обраховуватися сотнями тисяч та мільйонами доларів США. Відповідно, агровиробник, вкладаючи такі кошти, має розрахувати вже на етапі спорудження елеваторного комплексу всі необхідні системи для гарантованого збереження врожаю у відмінному стані. Тут ми навіть не говоримо про суттєві втрати зерна, спричинені спалахом розвитку комах-шкідників, грибків чи плісняв. Річ у тім, що втрата лише 1% від загального обсягу зернової маси призведе до дуже відчутних збитків. Якщо ж довести справу до псування ще більших обсягів збіжжя за одночасного зберігання декількох десятків тисяч тонн врожаю, то сумарні фінансові втрати будуть неприйнятними.
Оптимально ще на етапі планування спорудження елеваторного комплексу спільно з фахівцями розрахувати всю систему післязбиральної доробки зерна і зберігання таким чином, аби вона цілковито відповідала особливостям та потребам конкретної агрокомпанії. Якщо в структурі її посівів великі площі зайняті під кукурудзу, то, очевидно, що потрібно висувати підвищені вимоги як до сушильного обладнання, так і забезпечення якості зернової маси впродовж тривалого періоду зберігання. Це стосується і вентиляції всередині сховища, і можливості провадити планові чи термінові хімічні обробки зернової маси і, звісно, незайвим буде застосування такої ефективної технології, як охолодження. Тому не варто намагатися заощадити декілька десятків тисяч доларів там, де існує ризик втратити сотні тисяч, не кажучи вже про високу ймовірність отримання ще вищих втрат. Адже порятувати становище у 5-тисячному силосі, вщерть заповненому кукурудзою, є дуже складним і витратним завданням.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
