agro business 160 160

Технологічні особливості круп’яного виробництва на прикладі переробки гречки

Технологічні особливості круп’яного виробництва на прикладі переробки гречки

/ Зберігання / Понеділок, 18 липня 2022 10:22

Агробізнес, який вирощує круп’яні культури, зокрема гречку, нині втрачає економічну мотивацію до цього напряму діяльності. Однак є господарства, що налагодили власну переробку і фасування круп’яних культур для реалізації за вищою ціною без посередників

Гречка, як і більшість круп’яних культур, має конкурентні переваги на продовольчому ринку, які забезпечують високу дохідність цього напряму агробізнесу. Насамперед круп’яні культури мають попит серед населення та забезпечують вищу додану вартість, порівнюючи зі звичайним продажем необробленої продукції зернових культур.

У середньому харчова норма споживання круп становить 14–15 кг/рік на одну особу. Отже, потенціал внутрішнього круп’яного продовольчого ринку — близько 600 тис. тонн різних видів круп і круп’яних харчових продуктів. Водночас реально його місткість менша за 50% можливостей попиту населення, про що можна дізнатися з даних Держстату про виробництво круп у 2021 році (таблиця).

 

Таблиця. Виробництво круп на підприємствах України у 2021 році

09 10 472 473 39

Джерело. Держстат України

 

Переробка гречки на крупу сьогодні є одним із найбільш високо ефективних круп’яних виробництв. Технологічні процеси переробки гречки на крупу є досить складними у харчовому виробництві й потребують застосування глибоко спеціалізованого обладнання, що зумовлено необхідністю забезпечити фракціонування зерна гречки на шість окремих фракцій. Тому в організації круп’яного виробництва важливо прискіпливо підійти до вибору технологічного обладнання. У використанні різних технологій і обладнання середній вихід гречаної крупи може коливатися від 60 до 77% залежно від якості вихідної сировини й отримуваного сорту крупи. Як правило, в першій фракції частка ядриці може досягати 75%, а в шостій фракції — 25%, тоді як питома вага проділу, відповідно, становитиме 11 та 20%.

 

Сучасні технічні рішення
для виробництва гречаної крупи

Основна дилема у виборі технологічних рішень і обладнання в круп’яному виробництві полягає в необхідності забезпечити максимальний вихід і якість готової продукції за умов прийнятних капітальних інвестицій. Інколи це досить складно зробити, бо на ринку представлено дуже багато технологічних ліній для круп’яного виробництва.

Для отримання максимального виходу готової продукції — 72% ядриці та 10% проділу рекомендується застосовувати сучасне промислове обладнання. Найкращим раціональним рішенням у виробництві круп може бути застосування ліній із переробки круп’яних культур продуктивністю від 30 т/добу.

В організації круп’яного виробництва на підприємстві варто знати окремі біологічні особливості круп’яних культур. Зокрема, складність переробки гречки на крупу зумовлена особливістю будови її зернівки. Технологічний процес переробки передбачає очищення зерна від домішок. Наступним етапом є гідротермічна обробка зерна з використанням пропарювача періодичної дії типу А9-БПБ і вертикальної парової сушарки ВПСО. Також у зерноочисному відділенні передбачається калібрування на шість фракцій у круп’яних розсійниках РКО-4 спеціальної конструкції. Далі відбувається лущення гречки у вальцедекових верстатах ВДСО і сортування продуктів лущення в розсійниках РКО-4. Видалення лушпиння й мучки відбувається в повітряних сепараторах АСО. Контролює готову продукцію падді-машина «ВЕКТОР» МСО-3×12.

Водночас процеси пропарювання й сушіння вимагають значних витрат теплової енергії. Як альтернатива дорогому газу в цьому технологічному циклі виробництво може бути забезпечене парою, отриманою внаслідок спалювання гречаної лузги. На базі цієї технології також можлива переробка гречки без застосування пари з метою одержання зеленої гречки.

grechka 20

 

Оптимальні технологічні рішення

Щоб створити власне круп’яне виробництво, слід розробити бізнес-план і вибрати необхідне устаткування, наприклад, комплектний крупозавод із переробки зерна гречки продуктивністю 30 т/добу, призначений для вироблення крупи ядриці.

Розмістити крупозавод можна в 4-поверховій будівлі з висотою поверхів не меншою за 3 м і площею кожного поверху не менше як 160 м². У разі відсутності відповідної будівлі несну металоконструкцію для розміщення обладнання рекомендується виконати у вигляді 4-рівневого каркаса заввишки до 12 м з розмірами 9 × 18 м в плані й встановити на власних фундаментах. У такому разі зовнішні огородження (стіни й дах) доцільно облаштувати на залізобетонних конструкціях і фундаментах, незалежних від несного обладнання металоконструкції. Передбачувана висота будівлі — 14 м. Будівельна частина може доповнюватися приміщеннями під кімнату для оператора, цехову лабораторію, склади тощо.

В рамках виконання індивідуального проєкту до крупозаводу можлива прив’язка таких комунікацій, як:

• лінія приймання зерна з автотранспорту і попереднього його очищення;
• склад розміщення і зберігання оперативного запасу зерна з лінією подачі його на переробку;
• вагово-вибійне відділення з можливістю фасування готової продукції як у мішки, так і в дрібну тару;
• склад безтарного зберігання мучки та лузги з лінією відвантаження в автотранспорт.

 

Крупозавод працює в автоматичному режимі. Контроль роботи крупозаводу забезпечує оператор із центрального пульта керування.

Конкурентні переваги

1. Найвищий вихід і якість крупи в класі агрегатних крупозаводів із переробки зерна гречки.

2. Ефективна переробка зерна низьких круп’яних кондицій без зниження якості крупи.

3. Можливість вироблення крупи гречаної без застосування гідротермічної обробки, тобто «Зеленої».

4. Переробка всього потоку зерна без доопрацювання окремо зерна дрібних фракцій.

5. Надійність обладнання забезпечує безперебійну і тривалу експлуатацію крупозаводу.

6. Робота крупозаводу здійснюється в автоматичному режимі.

 

Інший приклад для використання — це агрегатний крупозавод, який призначено для переробки зерна гречки на високоякісну крупу ядрицю. Конструкція й оснащення крупозаводу забезпечує якість крупи не нижчу від чинних вимог ДСТУ, а вихід крупи є досить високим, порівнюючи із сучасними нормами.

Крупозавод працює в автоматичному режимі. Контроль роботи крупозаводу забезпечує оператор із центрального пульта керування.

Конкурентні переваги:

1. Найвищий вихід і якість крупи в класі агрегатних крупозаводів із переробки зерна гречки.

2. Ефективна переробка зерна низьких круп’яних кондицій без зниження якості крупи.

3. Можливість вироблення крупи гречаної без застосування гідротермічної обробки, тобто «Зеленої».

4. Компактність і низьке енергоспоживання, що дозволяє експлуатувати крупозавод у різних пристосованих приміщеннях.

5. Складання й запуск крупозаводу в роботу протягом трьох тижнів.

6. Надійність обладнання забезпечує безперебійну і тривалу експлуатацію крупозаводу.

7. Робота крупозаводу здійснюється в автоматичному режимі.

 

Для переробки зерно подається з накопичувальних бункерів на зважування у ваговому дозаторі й далі надходить у зерноочисне відділення крупозаводу, де відбувається очищення зерна від великих, дрібних, легких, металомагнітних і мінеральних домішок на сепараторах ситових (БСХ-3-01; БСХМ-16), повітряних (АСХ-2,5; АСХ-5; АСХ-10), магнітних (Б8-БМП; Б8-БММ), турбосепараторі (ТС), трієрі (БТХМ; Р6-ТЦ-700), пневмосортувальному столі (ПСС), каменевідбірнику (Р3-БКТ-100; ПКВ-3).

grechka 1

На наступному етапі очищене зерно подається на блок гідротермічної обробки. За потреби зерно гречки надходить для зволоження на спеціальну зволожувальну машину (Р6-УВ-250), після чого завантажується в бункер для зволоження. З бункера зерно попередньо нагрівається в конвеєрі гвинтовому паровому (Ш-200) і завантажується в пропарювач періодичної дії (ПЗ-1 (V = 0,5 м³; V = 1 м³; V = 1,3 м³)), де зерно піддається обробці водяною насиченою парою. Режими пропарювання (експозиція, тиск пари) залежать від вологості зерна, що переробляється. Після пропарювання зерно сушиться в паровій сушарці (ВС-10М) і потім охолоджується в спеціальній охолоджувальній колонці.

Після гідротермічної обробки гречку спрямовують для фракціонування на секції круп’яних розсійників (РК-4, РК-2). Якісна операція фракціонування забезпечує високий вихід готової продукції. Кількість фракцій має бути не менше як шість, тому що результатом нерівномірного розподілення зерна за розміром може стати підмішування сусідніх фракцій, що призводить до надмірного подрібнення крупи або, навпаки, до проходження нелущених зернівок з ядром.

Технологічний процес лущення зерна гречки відбувається на вальцедекових верстатах (СГР-400; СГР-600). Для кожної фракції передбачено свій верстат. У вальцедекових верстатах установлено магнітний захист. Після лущення отриману суміш крупи, лушпиння й зерна спрямовують на сортування на секції розсійників (РК-4, РК-2). Схід секцій розсійника (нелущене зерно) повертається в оперативний бункер на додаткове лущення. Проходи секцій (крупа + дрібка) збираються і спрямовуються на досушування в паровій сушарці (ВС-10М). Повітряний потік відносить лушпиння в сепараторах повітряних (АСХ-2,5; АСХ-5; АСХ-10).

Після висушування до потрібної вологості крупу скеровують на секцію розсійника (РК-4, РК-2) на контроль для розподілення готової продукції (ядриця і проділ), а також для виділення з крупи мучки. Крупа гречана ядриця надходить на контроль на фотосепаратор і потім через повітряний сепаратор і через сепаратор магнітний — у накопичувальні бункери готової продукції. Крупа гречана і проділ через сепаратор повітряний (АСХ-2,5; АСХ-5; АСХ-10) і магнітний сепаратор (Б8-БМП; Б8-БММ) надходить у накопичувальний бункер готової продукції.

Контроль лушпиння здійснюється на відцентровому просіювачі (ЦС-1) для окремого виділення мучки. Очищена гречана лузга може використовуватися для спалювання в котельних, а мучка є цінним кормовим продуктом для згодовування тваринам.

 

Олег ГАЙДЕНКО, канд. тех. наук, учений секретар, завідувач відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник із питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору економічних
досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством

 

 

 03 березня 2024
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
03 березня 2024
 03 березня 2024
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
03 березня 2024
 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.