Можливостями, що відкрилися, скористалася низка машинобудівних заводів Краматорська. Вони створили своєрідний територіальний кластер із виробництва обладнання для вітроенергетики. Така співпраця дозволила за кілька років побудувати більше 100 вітроенергетичних установок. Це – промисловий «кістяк» галузі, який дозволяє проектувати, виготовляти, монтувати та обслуговувати всередині країни до 90% технологічних складових турбіни вітрогенератора.
Читайте також: Три українські міста повністю переходять на «зелену» енергетику
У Краматорську на засадах кооперації з підприємствами інших областей практично замкнули виробничий цикл. Залишилось опанувати виробництво лопатей і деяких деталей. Високий рівень локалізації довів, що вітроенергетика в Україні є стратегічно перспективним напрямком.
Кожний додатковий відсоток місцевого виробництва – це нові робочі місця та вагомі інвестиції. Яскравий приклад, коли в 2012-му на базі Краматорського заводу важкого верстатобудування ввели в експлуатацію лінію з виробництва башти вітроенергетичних установок вартістю понад 3 млн євро, то роботу для обслуговування лінії отримали 150 кваліфікованих спеціалістів.
Виготовлення ще однієї технологічно складної конструкції налагодили на потужностях ПАТ «Енергомашспецсталь». Унікальне вартісне обладнання і понад 100 фахівців залучили для організації процесу механічної обробки рам гондоли.
Таким чином у Краматорську вперше на пострадянському просторі почали виготовляти вітроенергетичні установки мультимегаватного класу. Наразі високий рівень локалізації та поглиблена кооперація дозволили розробити та підготуватися до запуску в експлуатацію в наступному році масштабної ВЕУ потужністю 4.5 МВт.
Установка працюватиме на горі Карачун поблизу Краматорська та наочно продемонструє технічний розвиток і модернізацію регіону, який ще три роки тому перебував в епіцентрі військових дій на сході України. Надалі вітростанція буде розширюватися, орієнтовний термін її експлуатації становитиме 25 років. Це довгостроковий екологічно безпечний проект, покликаний підвищувати рівень енергонезалежності країни.
За розрахунками експертів, встановлення однієї вітроенергетичної установки приносить в регіон до 4 млн євро. Навіть невеликий вітропарк створює близько 50 робочих місць. А загалом ця діяльність відчутно пожвавлює суміжні галузі. Пуск однієї турбіни створює сотні робочих місць в машинобудуванні, будівництві і транспорті. Це мільйонні довготривалі інвестиції у виробництво та регіональну інфраструктуру.
Варто відзначити, що законодавча норма про місцеву складову свого часу надала юридичне підґрунтя розвитку вітроенергетики в Україні. Але водночас закон не стимулює масштабну локалізацію.
Фактична кооперація краматорських підприємств просувається країною радше з власної ініціативи їхніх акціонерів. Наприклад, модернізацію трансформаторів, аби не закуповувати імпортні, довірили запорізькому підприємству. Угоду на програмний продукт уклали із львівським офісом міжнародної компанії. Досвід миколаївських суднобудівників став у нагоді при виробництві пластикових деталей гондоли. Там же опановують лопаті ротора.
Наразі очевидно, що ринок альтернативної енергетики потребує модернізації, зокрема у частині забезпечення конкурентних умов виробництва. Адже імпорт енергетичного обладнання за дешеві іноземні кредити нівелює розвиток внутрішнього виробництва.
У Верховній Раді зареєстровано вісім альтернативних законопроектів, що пропонують різні формати регулювання. Але однозначно, що запровадження аукціонів чи поетапне зниження зеленого тарифу мають супроводжувати додаткові компенсаційні механізми. Вони допоможуть нашим виробникам конкурувати з транснаціональними компаніями, а також захистять інтереси інвесторів, які вклали в українську енергетику довгострокові кошти.
Таким механізмом можуть стати бонусні надбавки до зеленого тарифу за дотримання української складової в обладнанні. В Українській вітроенергетичній асоціації вважають оптимальними показник у 10% за локалізацію на рівні 30-50%, 15% - за досягнення 50-70% і 20% - за досягнення рівня понад 70%.
За таких умов можна реально підтримати національного виробника, а також стимулювати світових лідерів розміщувати в Україні ліцензійні виробництва великогабаритних турбін та їх комплектуючих. І таким чином альтернативна енергетика стане одним із локомотивів економічного розвитку країни.
Джерело: uainfo.org
