Національній академії аграрних наук України представила Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Про це розповів Президент НААН Ярослав Гадзало.
За його словами, документ визначає стратегічні напрями державної політики у сфері зрошення і дренажу і, за умови виконання, забезпечить екозбалансований розвиток землеробства.
«Документ, по-перше, визначає роль зрошення та дренажу як критично важливу. По-друге, передбачає інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом. По-третє, пропонує відокремити управління водними ресурсами від управління водною інфраструктурою», — заявив Президент НААН.
Читайте також: Потреба в дощуванні
Зазначається, що виконання стратегії створить додаткове зрошення на площі 1-1,2 млн га та додаткове водорегулювання в зоні осушення на площі 1 млн га. За рахунок цього прогнозується збільшення валового виробництва зернових приблизно на 8 млн тонн/рік, технічних - на 3,5 млн тонн/рік та плодоовочевих культур на 11,0 млн тонн/рік.
«Загальна вартість додаткової валової продукції може сягнути 135 млрд грн на рік», — зауважив Гадзало.
Стратегію пропонується реалізувати в три етапи.
Перший етап (2019-2020 рр) передбачає врегулювання нормативно-правової бази і створення об'єднань водокористувачів — самоврядні неприбуткові організації, які надаватимуть послуги зрошення та дренажу.
На другому (2021-2024 рр) планується розмежувати повноваження органів влади щодо участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері зрошення, розширити повноваження басейнових рад, розпочати оновлення водогосподарського комплексу, впровадити прозору та соціально прийнятну системи формування тарифів.
Читайте також: Розвиток систем зрошення на Донбасі
Останній етап розрахований на 2024-2030 роки. У цей період окрім іншого необхідно здійснити інституційну реформу управління водними ресурсами та меліорацією земель, забезпечити стале функціонування Національної водної ради, Фонду, басейнових рад, басейнових управлінь водними ресурсами, ОВК та їх ефективної взаємодії, реалізувати цільові інвестиційні та інфраструктурні проекти.
Фінансування реалізації стратегії передбачає залучення коштів державного та місцевих бюджетів, водокористувачів, суб’єктів сільськогосподарської діяльності, інвесторів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних донорів.
За матеріалами naas.gov.ua
