Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», організаторами події виступили: Асоціація виробників молока (АВМ); громадська спілка «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР), а також агроконсалтингова компанія Dykun.
Учасників конгресу привітала Ольга Трофімцева, виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства. Вона назвала цю подію важливою можливістю для фахової дискусії про виклики та проблеми, які існують у галузі молочного скотарства. Посадовець закликала присутніх усвідомити, що «ми всі є частиною глобальних ринку і процесів. Тому маємо мислити та реагувати відповідно до світових тенденцій».
В ході панельної секції «Українська молочна галузь: виклики та стратегії» було підбито підсумки роботи індустрії у 2018 році, обговорено ставлення молочарів до державних дотацій галузі та до земельної реформи.
Зокрема, йшлося про те, що Україна є чи не єдиною країною, в якій зафіксовано реальне збільшення об’ємів виробництва молока. Обсяг продукції, поставленої за кордон, сягнув у грошовому вимірі 263 млн. грн, а сума податків, сплачених операторами цієї індустрії в 2018 році склала 3,6 млрд. грн.
Учасники дискусії обговорили також основні напрямки розвитку галузі у 2019 році, пов’язуючи їх із необхідністю відповідати європейським вимогам щодо якості та безпечності молока. За даними опитування, проведеного АВМ, близько 40 відсотків виробників планують розвивати молочний бізнес, збільшувати поголів’я, реконструювати виробничі потужності. Згідно з оцінками самих операторів ринку, одним із найсуттєвіших чинників, які стримують прогрес індустрії, є брак персоналу належного рівня підготовки. На вирішення окресленої проблеми спрямовано роботу навчального центру для підвищення кваліфікації працівників, що відкрився нещодавно на базі компанії «Кищенці», яка знаходиться на території Черкащини та входить до складу учасників АВМ. Передбачається, що з першого вересня там розпочнеться підготовка й управлінців молочних господарств.
Щоби з’ясувати, яку думку про ефективність державних дотацій виробникам молока мають учасники конгресу, для них було влаштоване інтерактивне голосування. За його результатами майже 85 відсотків опитаних аграріїв вважають, що розподіл коштів державної підтримки галузі був несправедливим у 2018 році. Водночас понад 72 відсотка учасників голосування підтримали ідею про те, що держава має фінансово допомагати тим секторам аграрної індустрії, які мають найвищий рівень працевлаштування сільського населення та забезпечують найбільші податкові надходження до місцевих бюджетів.
Крім того, серед учасників конгресу було проведено опитування, яке стосувалось перспектив скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в нашій країні.
Майже 78 відсотків із них вважають, що внаслідок відкриття ринку землі зменшиться поголів’я великої рогатої худоби, оскільки виникнуть складнощі із придбанням достатніх площ угідь, необхідних для його збереження та примноження. Водночас майже 88 відсотків опитаних заявили, що їм бракує обігових грошей на купівлю земельних ділянок. Понад 79 відсотків учасників опитування мають намір вирішувати цю проблему через банківське кредитування.
Андрій Дикун, голова громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада», в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню прокоментував деякі аспекти нещодавньої події та молочної галузі взагалі.
- Пане Андрію! Нинішній конгрес є вже дванадцятим за ліком, отже мова йде про певну його регулярність, про певну традицію. Водночас цікаво дізнатись, у чому полягають особливості поточного моменту його проведення для молочної галузі?
– Особливостей я би назва дві. По-перше, Асоціація виробників молока відзначає у 2019 році свій ювілей. Нещодавно відбулись загальні збори цієї організації, яка за цей час зробила якісний ривок уперед. Здобутки АВМ на цьому шляху – одна із тем конгресу. Крім того, молочна галузь удосконалюється, з’являються нові технології. Розкрити найкращі практики, що покликані підвищити ефективність діяльності операторів цієї індустрії – так само завдання конгресу.
- Серед питань для дискусій на конгресі чільне місце посіла тема земельної реформи. Яке ставлення до неї з боку представників молочної індустрії?
– В останні місяці багато політиків говорять про ринок землі. Ми ж хочемо почути тих, хто на ній працює, бо це питання неможливо розглядати, відірвавши його від ринку тваринництва. Близько половини ключових компаній, які займаються виробництвом молока, представлені на конгресі. Ми прагнемо нарешті зрозуміти, яким хочуть бачити ринок землі представники молочної галузі, тому вперше ця тема є складовою програми конгресу.
- Чи могли би ви висловити власну позицію із питання ринку землі?
– Якщо відповідати коротко, то все просто. Сто відсотків аграріїв усвідомлюють, що приватну власність на землю ніхто не відміняв. Найбільше, що лякає власників землі, малих і великих виробників, це те, що їх обманять. Сільгоспвиробники не бояться ринку. Їм лячно від думки про те, що їх обдурять і просто відберуть угіддя, на яких вони працюють, під приводом запровадження ринку землі. Ви ж розумієте, що в умовах, коли ми маємо молочне скотарство, без землі для вирощування кормових культур ферми існувати не будуть. Фермер уже розмірковує, чи йому сьогодні продати корів, коли є нормальна на них ціна, а потім купляти землю, чи буде якась можливість зберегти корів. Люди в цьому плані мають певні вагання. Щорічні перипетії із подовженням мораторію на продаж сільськогосподарських угідь вельми стримують інвестиції у молочну галузь. Потрібно визначитись із чіткою позицією по землі. Якщо ринок, гаразд, п’ять років наводимо порядок, опрацьовуємо пілотні проекти. Треба мати системне бачення ринку землі тих, хто не має молочної ферми і тих, хто її має, адже позиції їхні дещо відмінні. Для нас важливо зрозуміти, як правильно запровадити земельний ринок, аби Україна не залишилась без молока власного виробництва.
- Вочевидь у справах запровадження ринку землі має бути чітка стратегія.
– Ви маєте рацію. Стратегія дуже важлива, тим паче в такій індустрії, як виробництво молока. Маю зауважити, що на відміну від деяких інших агросекторів, молочний бізнес за рік не окуповується. За сучасними технологічними умовами строк окупності складає вісім років. Люди остерігаються реформи, яка не дає їм відповідей у такій перспективі. Вони готові розвивати виробництво молока, але мають непевність, адже невідомо, чи завтра буде ринок землі, чи ні.
- Який стан справ у частині оподаткування діяльності виробників молока та у зв’язку з політикою надання державної допомоги аграріям?
– Пам’ятаєте, свого часу був режим спеціального оподаткування, працював механізм так званої квазіакумуляції? Зараз є програма державної підтримки. Всі, хто брали у ній участь, отримали допомогу. Звісно, ці кошти не варто порівнювати з тими сумами, які були на спецрежимі. Наразі ми будемо говорити з депутатами та просити їх або повернути спецрежим, або, якщо це неможливо, то зробити так, як в деяких інших країнах: запровадити знижену ставку оподаткування на виробництво молочної продукції. Вона має становити 7 – 10 відсотків, як, наприклад, у сусідній Польщі. Це стане добрим сигналом і для населення, оскільки, з одного боку, ціни на прилавках знизяться, а з іншого боку, підвищиться рівень споживання. В такий спосіб ми стимулюватимемо виробництво молока.
- Нещодавно були введені певні зміни до законодавства щодо оцінки якості молочної продукції. Як ви можете їх прокоментувати?
– Я ставлюсь до таких новацій нормально, позитивно. Вважаю, що зміни давно потрібно було ввести. Ми готові до них. Понад половину всіх обсягів молока, які постачають на ринок господарства, члени АВМ, – це продукція екстракласу. Якщо раніше такий рівень якості молока був доброю волею компаній-виробників, то тепер він набуває значення норми та за кілька років не залишить варіантів ні для кого. Інакше кажучи, або ти будеш постачати молоко екстра-гатунку, або не матимеш права взагалі його виготовляти. Це, звісно, добре, з одного боку. Водночас ми очікували, що більше грошей отримаємо, але розчаровані, бо цього не сталося, адже переробники закупівельні ціни не підвищили.
- Як би ви оцінили стан молочної галузі в контексті її ролі в аграрній індустрії України?
– Наразі галузь тримається значною мірою на ентузіазмі та патріотизмі людей, які тут працюють. На сьогоднішній день виробництво молока є одним із найбільш трудомістких серед інших галузей сільського господарства. Зайнятість у ньому складає 20 відсотків від усього аграрного ринку праці.
Незважаючи на турбулентність нашої ситуації, пов’язану з тимчасовою окупацією Росією Кримського півострова та частини східноукраїнських земель, ми розвиваємось. Ми констатуємо втрату російського ринку реалізації своєї продукції, але не сумуємо з цього приводу, а відкриваємо нові можливості. Галузь є одним із лідерів експорту сільськогосподарських продуктів. За обсягами поставок казеїну, масла, сухого молока Україна входить до числа ключових постачальників цих товарів на зарубіжні ринки.
