Усіх їх нещодавно зібрала в Києві Перша національна конференція «GRABLI», яку влаштувало інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні».
Лише 27 відсотків із числа опитаних агентством «АПК-Інформ» аграрних компаній в Україні здатні самостійно розпізнати підроблений посівний матеріал. На цьому наголосила Сюзанна Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України. Серед типових і найбільш поширених випадків фальсифікату вона назвала підміну гібридів першого покоління на дво- та багатолінійні, заміну одного сорту іншим, з більш низькими якісними показниками.
Читайте також: Використання неоригінального насіння призводить до значних втрат, - Насіннєва асоціація України
За словами Сюзанни Григоренко, серед чинників, які впливають на вибір посівного матеріалу аграріями, лідирує фактор компанії-виробника (57 відсотків випадків), на другому місці – джерело покупки (54 відсотка), далі йде упаковка (37 відсотків), а завершує цей перелік упізнаваність сорту (23 відсотка).
Чому фальсифіковане насіння усе ще активно використовується в Україні? Опитані сільгоспвиробники назвали три причини. По-перше, агрокомпанії з ріллею до 1000 га закуповують посівний матеріал невеликими партіями, у низці випадків – ситуативно, тобто залежно від фінансових можливостей, і не завжди отримують прийнятну знижку. Друга причина полягає в тому, що аграріям бракує належного рівня знань, аби вибирати насіння більш грамотно та кваліфіковано. По-третє, зазвичай ціна на фальсифіковану продукцію нижча, ніж на оригінальний посівний матеріал.
На думку аграріїв, захист від підробок посівного матеріалу потребує системного підходу. По-перше, необхідно підвищувати рівень обізнаності сільгоспвиробників про способи виявлення фальсифікату. По-друге, варто звертатись по консультаційні послуги не тільки в період придбання насіння, а й упродовж усього періоду вегетації. По-третє, має бути більш щільна взаємодія сільгоспвиробників безпосередньо з насіннєвими компаніями. Бажано також, аби останні пропонували більш гнучку цінову політику на свою продукцію та підвищили якість роботи своїх офіційних дилерів на місцях. По-четверте, потрібно посилити контроль якості посівного матеріалу як його виробником, так і відповідними державними органами.
Протидії маркетингу незаконних пестицидів присвятив свій виступ Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організація ООН (FАО). За оцінками ФАО, найбільш вразливою групою протиправної торгівлі пестицидами є дрібні фермери, адже вони зазвичай панічно реагують на спалахи поширення шкідників, через брак доступу до фінансів купують те, що є найдешевшим на ринку, слабо обізнані у кліматоорієнтованих технологіях і інтегрованій боротьбі зі шкідниками, мають низький рівень консолідації земель і координації з сусідами. Як зазначив Михайло Малков, розвиток кооперації та дорадчих служб у поєднанні з програмами ведення бізнесу може сприяти розв’язанню цих проблем.
Читайте також: Euralis + BASF: спільна турбота про аграріїв
За визначенням експерта, протидія поширенню незаконних пестицидів являє собою комплекс заходів, спрямованих на виявлення незаконних виробничих та торгівельних шляхів, і передбачає конфіскацію незаконних товарів та усунення вилучених запасів. Ця діяльність має ґрунтуватись на розумінні того, що такий бізнес є частиною міжнародної організованої злочинності. Вона є ефективною, якщо здійснюється на кожному етапі життєвого циклу незаконної продукції уповноваженими державними органами у тісній співпраці з відповідальним бізнесом як на міжнародному, так і на національному рівнях. Протидія маркетингу незаконних пестицидів неможлива без проведення повноцінної інформаційної кампанії з залученням органів влади та суб’єктів промисловості.
Особливу увагу Михайло Малков звернув на додаткові загрози поширення незаконних пестицидів завдяки можливостям, які мають технології Інтернет-торгівлі. У багатьох випадках при цьому використовуються безбанківські грошові перекази: з картки на картку; через послугу PayPal, а також через системи експрес-грошових переказів тощо. Часто таке поширення поєднане з анонімними доставками через відповідні сервіси або навіть таксі чи пасажирські автобуси. Як зазначив промовець, Інтернет-маркетинг дуже небезпечних пестицидів і декількох фумігантів можна розглядати як порушення Резолюції 1540 Ради безпеки ООН – міжнародного документа, який було ухвалено у 2004 році і який зобов'язує всі країни уникати підтримки недержавних суб’єктів, які намагаються придбати, розробити, виробити, транспортувати, передати або застосувати ядерну, хімічну чи біологічну зброю, особливо з метою терору.
