Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», одним із ключових промовців події був Тарас Баштанник, генеральний директор компанії «Українська ягода».
У своєму виступі він наголосив на тому, що кожен учасник ринку має демонструвати стратегічний підхід до розвитку експорту ягід. Маємо вчитись цьому, наприклад, у країн Латинської Америки – регіону, що став світовим постачальником якісної сировини на світові ринки. Пославшись на досвід поставок за кордон лохини власного виробництва, експерт порадив колегам виходити на нові зарубіжні ринки з відносно невеликими, пробними партіями продукції, щоби не підмочити репутацію свого підприємства й усієї України.
За словами Тараса Баштанника, дуже важливо, щоби журналісти доносили до виробників інформацію про те, що чимало підприємств переробної галузі зі світовими іменами звернули увагу на Україну, шукають серед нас партнерів і навіть відкривають свої офіси на нашій території.
Читайте також: Через прохолодну весну, сезон збирання лохини затримується на тиждень
«Ми особисто вже підписали 3-річний контракт з однією з провідних корпорацій світу з переробки ягід – сімейною компанією, яка працює на ринку 75 років, має 19 заводів, а її річний оборот складає 20,5 мільярдів доларів США. Ми, за договором із цим покупцем, вирощуємо певний об’єм суниці особливого сорту за фіксованою ціною та маємо гарантований збут на 3 роки», – розповів експерт. На його думку, глобальні тенденції на ринку складаються так, що Україна поступово перетягує на себе ковдру виробника сировини від Сербії та Польщі.
За словами Тараса Баштанника, при експорті на віддалені ринки ягідні підприємства стикаються з логістичними труднощами. Мова йде про те, що з Києва за вказаними напрямками взагалі не літають вантажні літаки. Можливо, наприклад, експортувати в Дубаї ягоду, але лише палетними партіями. Враховуючи, що максимальний розмір палети становить 80 сантиметрів заввишки, то за тиждень до Об’єднаних Арабських Еміратів неможливо поставити більше 7 тонн лохини.
«Оскільки при цьому відсутній спеціальний температурний режим, мову про те, щоб експортувати туди малину та суницю, я навіть і не веду», – зауважив експерт.
Читайте також: Європейці цікавляться можливостями імпорту замороженої полуниці з України
Він зазначив, що Україна з Дубаї має прямий рейс, а до Сінгапуру продукцію доводиться доставляти через Стамбул і впродовж трьох днів такого вимушеного транзиту виробник не має належного контролю за своєю продукцією. Тому дуже не просто українським експортерам ягід вибудовувати системні стосунки з партнерами в цих країнах.
«Нам, наприклад, украй бракує ліній оптичного сортування та пакування лохини. Взагалі ж було би добре, щоби виробники ягідної продукції могли претендувати на компенсації за купівлю сортувальних ліній так само, як і яблучні підприємства», – сказав Тарас Баштанник. Ягідники потребують окремої уваги з боку держави, адже підходи до виробництва яблук і ягід, скажімо, лохини, є різними. Понад те, для ягідної продукції існують технологічні рішення, які мають порівняно вищу ефективність і меншу собівартість. Зокрема, мова йде про зберігання ягід у палетах із регульованим газовим середовищем італійського виробництва, що значно ефективніше та дешевше, ніж у великих камерах.
У відповідь на ці слова Ольга Трофімцева, виконувач обов’язки міністра аграрної політики та продовольства, яка була присутня серед промовців прес-конференції, висловила солідарність із Тарасом Баштанником. «Надсилайте всі ваші пропозиції, в тому числі стосовно ліній оптичного сортування, калібрування ягідної продукції, палет із регульованим газовим середовищем, через об’єднання виробників ягід, аби вони були враховані під час розробки програми державної підтримки аграріїв на 2020 рік. Ми вас підтримаємо», – зазначила урядовець.
«З точки зору компенсації державою витрат на проведення насаджень, окрім дотацій на закупівлю саджанців, дуже важливим є здешевлення зрошення, що слугуватиме інтенсивному, а не екстенсивному шляху розвитку ягідної галузі. Такими є побажання від бізнесу», – сказав Тарас Баштанник.
Читайте також: Втрати врожаю полуниці в західних областях досягнуть 30% - прогноз
На продовження теми державної підтримки виробників він висловив думку про те, що якщо держава щось дає, то вона має право щось вимагати. «Насамперед, уже час визначити мінімальний рівень урожайності, яку отримувач допомоги має офіційно показувати. Податківці, за зрозумілими причинами, будуть дуже вдячні за це», – зауважив експерт.
На його думку, потрібно, крім того, встановити КіПіАй (KPI), тобто ключовий показник ефективності для післяврожайного обладнання. Необхідно також стимулювати отримувача держдотацій до просування власної продукції на зовнішні ринках, у тому числі шляхом участі у міжнародних виставках.
Понад те, промовець запропонував поступово відмовитись від прямих дотацій аграріїв державою, бо, за його словами, «компенсації, якщо перекласти на побутову мову, – це дармові гроші». Варто запровадити пільгове кредитування сільгоспвиробників за всіма видами підтримки. Усі необхідні інструменти для цього існують, і вони певним чином уже працюють у частині компенсації відсотків за кредити за певними напрямками держдопомоги.
Важливо також, аби аграрії отримали канікули на погашення «тіла» кредиту, на період певних етапів виробництва, скажімо, на час вирощування культури. «Це дисциплінуватиме і банк, який видає кредит сільгоспвиробнику, і аграрія як позичальника. Останній, боятиметься банку більше, ніж міністерства, бо усвідомлюватиме свою відповідальність за виконання кредитних зобов’язань», – наголосив Тарас Баштанник.
