Та як вирахувати необхідні норми внесення добрив під запланований урожай? Адже кожна культура вимагає різних елементів та їх співвідношень; крім того, необхідно враховувати й винесення поживних речовин із ґрунту попередниками.

«Кожна культура потребує певного мінерального живлення; тож аби забезпечити їй оптимальні умови для росту й розвитку, аграрій має знати, що є і чого не вистачає його полям, – пояснює керівник сервісно аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Завдяки цьому він заздалегідь може прийняти рішення, які добрива застосувати під озимі і в яких нормах, а від яких й взагалі відмовитися. І, відповідно, спланувати свої виробничі витрати. Крім того, своєчасне внесення відповідних добрив допомагає відновити баланс, порушений внаслідок винесення культурами із ґрунту різних елементів».

Читайте також: Фітоекспертиза для забезпечення високої врожайності озимих культур

За її словами, передове обладнання Інституту дозволяє проводити агрохімічні дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників: азот, рН, органічну речовину, рухомі форми (фосфор, калій, сірка), макро- і мікроелементи. Крім того, за потреби ґрунт тут досліджують на залишкову кількість пестицидів – для уникнення фітотоксичності до культурних рослин в майбутньому. Такий комплексний аналіз дозволяє чітко спланувати виробничі витрати і отримати заплановану врожайність.

Крім того, наголошує Ірина, не варто забувати й про позакореневе живлення, оскільки велику частку мікроелементів культурні рослини отримують саме завдяки таким підживленням. Тому радить після відновлення весняної вегетації запланувати дослідження рослин у період вегетації – таким чином аграрій може поповнити дефіцит необхідних елементів культури і забезпечити свої посіви усім необхідним.