Однорічна луб'яно-волокниста культура має широкий спектр напрямків використання, пише АгроЮг.
Стебло рослини можна використовувати не лише для виготовлення біорозкладного пластику, а й композитів, сполучних полімерів, ливарних панелей як замінник інших мінеральних волокон.
У поєднанні з переробленою деревиною та переробленим бетоном серцевина кенафа може також використовуватися для виготовлення легкого, але дуже міцного цементного блоку, який має відмінні теплоізоляційні властивості та практично пожежобезпечний.
Стебло кенафу також має тепловіддачу порівняну з сосновими дровами.
На додачу, стебла кенафу є відмінним замінником хвойної деревини для отримання целюлозно-паперової продукції. Папір з кенафу має найбільший вміст волокон в порівнянні з деревними паперовими виробами, і для вирощування рослини потрібно набагато менше часу, ніж для дерев.
Читайте також: На Черкащині збудують завод з переробки технічних конопель
Волокна кенафу використовують для виготовлення пакувальних, мішечних тканин (така тканина буде зберігати продукт від вологи), брезентових та інших виробів, шпагату, мотузок, канатів.
Волокно кенафу є біорозкладною та екологічно чистою сировиною, що використовуються у ландшафтному дизайні для виготовлення трав'яних і квіткових килимків та сумішей для вирощування рослин без ґрунту.
У промислових масштабах врожайність сухої маси складає 18,5 т/га при зрошенні і 15 т/га на посушливих землях.
У бджільництві кенаф є непоганим медоносом, який виділяє до 40 кг нектару з 1 га.
Молоді листки кенафу мають кислий присмак і використовуються у їжі, насіння відбілюють та отримують чудове безглютенове борошно для випічки.
До того ж насіння кенафу містять до 20% невисихаючої технічної олії (йодне число біля 100), що використовується у шкіряній, миловарній й лакофарбовій галузях промисловості.
Читайте також: Біоупаковка врятує людство
Листки кенафу можуть бути висушені та перетворені в гранули різного розміру та застосовуватися як корм для кроликів, риби, курей і кіз, в якому буде високий вміст білка.
У дикому вигляді кенаф росте в Індії та тропічній Африці.
В Сполучених Штатах дослідження з використання волокон кенаф-лубу (зовнішньої кори) для мотузки почалися ще у 1940-х роках, коли імпорт джуту з Азії був перерваний Другою світовою війною. У 1950-х роках для виявлення потенційних джерел волокон для виробництва целюлози та паперу Служба сільськогосподарських досліджень Міністерства сільського господарства США провела перевірку понад 500 видів рослин. У результаті кенаф був обраний в якості найбільш перспективної рослини для виробництва недеревних волокон.
