Про це розповів Микола Косолап, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП, передає SuperAgronom.
В останній час сільгоспвиробники страждають від аномальних погодних умов. Спека і високі температури не дозволяють отримувати заплановані врожаї, а опади стають нечастим явищем, а іноді ще й неефективним. Особливо це стосується південних областей і господарств. Найбільше потерпають господарства, де відсутнє зрошення.
Читайте також: Аридизація клімату та зміни в агровиробництві
«Морально аграрії степових регіонів готові до того, що їм доведеться «воювати» з пустелею, технічно – більш-менш, а от фінансово вони не готові взагалі. Намагаються справлятись власними силами, але допомога держави їм дуже потрібна», – зауважив Микола Косолап.
Існує ще питання юридичне, коли заходить справа про такий метод боротьби, як збереження і насадження лісосмуг.
«Фермери готові платити за саджанці, роботу, але хто їх буде охороняти? Вони не мають жодних прав, щоб захистити свої гроші і свої поля», – додав науковець.
Така ж ситуація з тими підприємствами, де зрошення все ж таки є. Продаж землі не за горами, а от що робити з іригаційним обладнанням, знову ж таки невідомо.
