Про це повідомляє Агробізнес Сьогодні.
«Варто лише відновити випробувані у 2011-2012 роках такі напрямки, як: відшкодування вартості вітчизняної техніки для зрошення та обладнання для доробки продукції. Компенсація вартості будівництва картоплесховищ може стати дієвим поштовхом для розвитку галузі», – зазначила в своєму виступі Оксана Руженкова, директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК).
В ексклюзивному інтерв’ю газеті «Агробізнес Сьогодні» вона критично оцінила наміри Уряду переглянути Механізм часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, визначений Постановою Кабінету міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130.
«Цей механізм реалізовується вже понад двох років. Він довів свою прозорість, ефективність і некорупційність. Перелік техніки й обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, формується комісією, яка утворена Мінекономіки. Комісія не лише підтверджує ступінь локалізації виробництва техніки й обладнання та відповідність іншим критеріям, визначеним постановою, але й разом із учасниками програми розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму в процесі його реалізації», – пояснила Оксана Руженкова.
Читайте також: Уряд створить робочу групу по розробці стратегії держпідтримки аграріїв на 3 роки
За словами директора УАВК, цей механізм є не дотацією, а інструментом стимулювання інвестицій в модернізацію аграрного виробництва для збільшення ефективності та конкурентоспроможності продукції. У 2019 році понад 5 тис. аграріїв придбали вітчизняну техніку й обладнання на суму близько 6 млрд грн. Машинобудівники та сільгосппідприємства – учасники програми сплатили щонайменше 1,86 млрд грн податків і зборів при видатках бюджету на програму 640 млн грн.
Оксана Руженкова розповіла, що наразі намір Уряду ліквідувати комісії та перейти на непрозорий принцип формування списку техніки та обладнання матиме негативні наслідки.
«Працівники Мінекономіки, на жаль, не мають компетенції за всіма видами техніки й обладнання, технологіями їх виробництва, виробниками та постачальниках компонентної бази, а тому не повинні одноосібно ухвалювати рішення про відповідність заданим постановою критеріям», – пояснила Оксана Руженкова.
Вона зауважила, що запровадження механізму кулуарного ухвалення рішення щодо включення (або відмови включення) техніки й обладнання до Переліку кількома керівниками міністерства створить корупційні ризики, а відтак дискредитує ініціативи Уряду. У разі виявлення факту безпідставного включення техніки та обладнання до переліку, неможливо буде повернути до бюджету компенсацію, сплачену аграрію за придбання такої техніки. Отже державні службовці, що схвалили такий перелік, нестимуть відповідальність за нецільове використання коштів.
Читайте також: Підготовка ґрунту, висаджування та мінеральне живлення картоплі
«Нашу позицію поділяють: Національний науковий центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”; Національний комітет з промислового розвитку; Федерація роботодавців України; Асоціація підприємств - виробників техніки та обладнання для АПК «Украгромаш». Нещодавно спільним листом ми звернулися до Прем’єр-міністра України з проханням залишити без змін процедуру реалізації механізму компенсації та комісію з формування переліку при Мінекономрозвитку, скорегувавши лише її склад», – розповіла Оксана Руженкова.
У цьому листі також ідеться про те, що, за офіційною інформацію керівництва Мінекономіки, у 2020 році на програму компенсації планують виділити 1 млрд.грн. Ураховуючи борг перед аграріями за 2019 р., реально на заохочення приватних інвестицій в модернізацію парку сільгосптехніки буде спрямовано лише 437 млн грн, що втричі менше від прогнозних потреб.
«З огляду на значні соціально-економічні ефекти програми, а також на той факт, що виплата компенсації відбувається після придбання техніки, тобто після сплати всіх податків, а відтак лагом максимум 1 квартал гроші вертаються в економіку, підсилюючи ефект мультиплікації, ми запропонували Уряду збільшити на 2020 р. обсяги фінансування програм часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва щонайменше до 800 млн грн, без урахування боргу перед аграріями за 2019 р. Окрім цього, враховуючи практику ЄС, ми просимо Уряд запровадити середньострокові програми підтримки АПК і відповідні витрати бюджету на 5-7 років. Це створить сприятливі фінансові умови для прийняття приватним сектором рішень про інвестиції в сільське господарство та стимулюватиме підприємства машинобудівної галузі активніше шукати інвесторів, для яких сталість намірів Уряду є приводом для прийняття позитивного рішення щодо роботи в Україні», – резюмувала Оксана Руженкова.
Підготував Олександр Кривенко
