Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок».
За його словами, насамперед, буде втрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі агропромислового виробництва та забезпечити в ній сучасну трансформацію господарських процесів.
Експерт зазначив, що дочасним скасуванням «соєвого» експерименту держава суттєво підірве довіру учасників аграрного ринку. Внаслідок цього у середньостроковій перспективі досить складно буде вживати регулюючі заходи в агропромисловому комплексі, оскільки економічні суб’єкти вже не сприйматимуть дії держави всерйоз.
На його думку, відміна соєвих правок стане черговим «хитанням» з боку держави – поряд із заміною спецрежиму ПДВ рівноважними обсягами бюджетної підтримки, що так і не було зроблено; невизначеністю програм державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектора, обсяги та умови надання яких змінюються щороку, що робить державну політику підтримки розвитку галузі невизначеною та не прогнозованою.
Зростання доходів сільгосптоваровиробників після дочасного скасування «соєвих правок» не є очевидним і стосується меншої їх частини, спрогнозував експерт.
Читайте також: До кінця лютого президент підпише закон про «соєві правки», – Лещенко
Насправді, зростання цін буде залежати від цінової ситуації на зовнішніх ринках, відпрацьованості механізму бюджетного відшкодування ПДВ в умовах суттєвого невиконання держбюджету. Цілком можливо, що доходи виробників сої не будуть знижуватись і після відміни «соєвих правок».
Зростання площ під соєю після скасування соєвих правок також є неочевидним і залежатиме від доходності вирощування інших сільгоспкультур, зауважив Тулуш.
За оцінками вчених, у 2020 році негативна тенденція щодо зменшення посівів сої, що розпочалася ще у 2018 році, продовжиться.
Натомість, обсяги переробки сої зменшаться як мінімум вдвічі. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, очікується зниження показників до рівня 2017 року.
Крім того, зменшення обсягів переробки сої зумовить дефіцит продуктів її переробки та, відповідно, підвищення цін на них. А це, у свою чергу, призведе до зростання вартості кормів, особливо для птахівництва та свинарства. Як наслідок може зрости собівартість тваринницької продукції, що особливо небезпечно в умовах низької купівельної спроможності населення.
Серед можливих загроз – зменшення обсягів виробництва тваринницької продукції, подальше зниження поголів’я тварин, та, відповідно, збільшення обсягів імпорту м’ясної сировини (як правило, низької якості), висловив занепокоєння експерт.
Отже, збільшивши обсяги експорту соєвих бобів, Україна буде змушена збільшити імпорт м’яса та м’ясопродуктів.
Крім того, внаслідок дочасного скасування «соєвих правок» державний бюджет втратить частину надходжень ПДВ, а місцеві бюджети – частину доходної бази у вигляді ПДФО. Для місцевої економіки за місцем розміщення переробних потужностей це означає зменшення рівня зайнятості та доходів місцевих жителів, підсумував Тулуш.
