«Який стан інфраструктури? Її нема», – так керівник гідротехнічної групи Harveast Holding, що працює на Донеччині, Сергій Лагер, відгукується про зрошення в регіоні. За його словами, в Донецькій області поливом полів займаються лише з десяток підприємств. Про це йдеться у матеріалі «Зрошування словами практиків» на сайті Агробізнес Сьогодні.
«Всі зрошувальні землі в Приазов’ї не просто в поганому стані – їх просто нема. Труби розкрадені, насосні станції спочатку розбомблені, потім теж розкрадені. Те, що є, потроху розвивається. Навіть знаю господарства у Волноваському районі, які цього року запустили дві чи три дощувальні машини», – розповідає Сергій Лагер.
На підприємстві Harveast Holding зрошують переважно ділянки, які заплановані під насінництво. Це гібридизація кукурудзи та соняшнику, а також пшениця, яка, зокрема, обов’язково потрібна для сівозміни після соняшнику. Все насіння, яке виростили на зрошенні, прямує на тутешній насіннєвий завод.
Сергій Лагер переконаний, що зрошення для фермера – це, перш за все, в кілька разів краща якість врожаю та відсутність ризиків упродовж сезону.
Читайте також: Підготовка води для зрошування та обробок
«Якщо раніше ми поливи починали 27 квітня, то цьогоріч першого. На місяць змістилися. На сьогодні ми вже по третьому колу полили пшеницю в нормі 20−30 мм, а якби зрошення не було, то можна було б ставити на цій культурі хрест. Тому вигідно-невигідно нема потреби рахувати. Якщо є система трубопроводів, можна відновити насосну станцію. Але, якщо немає, це величезне капіталовкладення: труба + дощувальна машина – це буде близько 3000 дол./га. А строк окупності, якщо вирощувати з продовольчою метою, – 10 років. За насінництва ця цифра вдвічі скорочується, тому що продукція має зовсім іншу ціну», – зазначають на підприємстві.
За словами Сергія Лагера, підприємство планує розширювати зрошувальні площі. Упродовж наступних п»яти років до штучного дощування додадуться ще билзько 2-2,5 тисяч гектарів.
На що звертаються увагу місцеві аграрії, так це на відсутність коштів на дотації від держави за використану електрику, направлену на подачу води для зрошення.
«Нас в Приазов’ї не датують. Сказали, що всі гроші йдуть на Херсон. Сьогодні вода коштує близько 4 грн/м³. Масову частку, а це близько 3 грн, становить вартість електрики, яка потрібна, щоб подати 1 м³ води. Я вам скажу так, навіть посівну одиницю вирощувати на зрошенні невигідно, бо прибутковість нульова. Просто йдеш на це, щоб отримати повноцінне зерно і чітко знати, що ти його взагалі отримаєш», – додає Сергій Лагер.
