Про це розповів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак, коментуючи заяви низки експертів про те, що в Україні гостро стоїть проблема зберігання врожаю овочів, передає comments.ua.
«Якщо мова про овочі, то якби твердження про те, що проблема їх зберігання "стоїть гостро", було правдою, то у нас би не було трьох поспіль років вкрай низьких цін на овочі та картоплю (нижче собівартості вирощування), після чого безліч виробників вийшли з цього бізнесу повністю», – зауважив експерт.
Він додав, що зростання цін на деякі види овочів і картоплю в минулому і позаминулому сезоні стало саме наслідком того, що багато виробників покинули цей бізнес.
«Також, якби в цьому твердженні була хоч частка правди, у нас би не було ситуації раз у три сезони, коли навесні цибуля, морква та інші товари, просто викидаються на смітник, вже після зберігання, тому що вони нікому не потрібні навіть за копійки», – зазначає Ярмак.
За словами експерта, потужностей для зберігання у країні досить, але проблем із зберіганням дуже багато.
«І починаються вони з того, що овочі і картопля не зберігаються самі по собі. Тобто, побудувати найсучасніше сховище недостатньо, щоб зберегти продукцію. Потрібно поміняти технологію вирощування та адаптувати її для вирощування овочів і картоплі саме для зберігання. Потрібно навчитися прибирати їх вчасно, потрібно навчитися їх, врешті-решт, правильно зберігати і допрацьовувати», – підкреслив фахівець.
Ярмак зазначає, що проблема в тому, що у нас потужності зі зберігання розподілені нерівномірно.
«Дрібних виробників багато, а сховищ у них або зовсім немає, або вони примітивні і неефективні. Причина банальна – дрібному невигідно самому будувати сховище. Ефективним сучасне сховище буде десь від 1500 тонн одноразового зберігання, враховуючи витрати на проект і інфраструктуру під сховище. Добре, що ФАО, ЄБРР і галузеві асоціації зрушили з місця брилу кооперації – змогли переконати всіх прийняти новий Закон. Але це лише перший маленький крок. Зрушення в головах відбуваються довго, і потрібно, перш за все, щоб держава цим займалося. Тому що основні продавці овочів і картоплі (вони ж зберігають продукцію) в світі – це кооперативи», – вражає Ярмак.
Читайте також: Картоплесховище: інвестиція, яка з надлишком окупить свою вартість
За його словами, зберігання – це невід’ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі.
«Також потрібно розуміти, що овочесховище або картоплесховище не може бути окремим бізнесом, тому що воно ніколи не окупається. Справа в тому, що ціни, як я вже зазначав, навесні можуть бути навіть нижчими, ніж під час збирання.
І якщо ти купив по 1 грн, а продав по 10 копійок, то, очевидно, що бізнес збитковий. Адже є ще поточні витрати – і чималі. Так що зберігання – це завжди невід’ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі», – зазначив експерт.
Також Ярмак назвав ще одну проблему овочівництва і картоплярства – це відсутність системної роботи з експорту.
«Без експортоорієнтованих проектів ми будемо завжди мати цінові гойдалки, тому що овочі – це недорогий продукт. Якщо їх трохи менше, ніж потрібно для внутрішнього ринку, доводиться ввозити, а значить оплачувати доставку, маржу трейдерів і т.п. – ціни злітають до небес. Якщо їх трохи більше – ще гірше – ніхто не вміє експортувати, і їх везуть на звалище», – вважає Ярмак.
Експерт зазначає, щоб експортувати, потрібно починати з вивчення перспективних ринків, ринкових вікон, переваг споживачів. А потім налаштовувати виробництво, зберігання, упаковку і логістику. Вибудовувати багаторічні відносини з покупцями
«Так що проблема зовсім не в зберіганні. Потужностей вистачає. Немає системи, немає стратегії і дуже мало системних підприємств», – підсумовує економіст FAO.
