Потужностей для зберігання овочів в Україні достатньо, але проблем із зберіганням дуже багато, – Ярмак

Потужностей для зберігання овочів в Україні достатньо, але проблем із зберіганням дуже багато, – Ярмак

/ Агроновини / П'ятниця, 09 жовтня 2020 14:44

Потужностей по зберіганню овочів в Україні достатньо, але проблем із зберіганням дуже багато. Головна проблема овочівництва – це відсутність системної роботи. 

Про це розповів економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак, коментуючи заяви низки експертів про те, що в Україні гостро стоїть проблема зберігання врожаю овочів, передає comments.ua.

«Якщо мова про овочі, то якби твердження про те, що проблема їх зберігання "стоїть гостро", було правдою, то у нас би не було трьох поспіль років вкрай низьких цін на овочі та картоплю (нижче собівартості вирощування), після чого безліч виробників вийшли з цього бізнесу повністю», – зауважив експерт.

Він додав, що зростання цін на деякі види овочів і картоплю в минулому і позаминулому сезоні стало саме наслідком того, що багато виробників покинули цей бізнес.

«Також, якби в цьому твердженні була хоч частка правди, у нас би не було ситуації раз у три сезони, коли навесні цибуля, морква та інші товари, просто викидаються на смітник, вже після зберігання, тому що вони нікому не потрібні навіть за копійки», – зазначає Ярмак.

За словами експерта, потужностей для зберігання у країні досить, але проблем із зберіганням дуже багато.

«І починаються вони з того, що овочі і картопля не зберігаються самі по собі. Тобто, побудувати найсучасніше сховище недостатньо, щоб зберегти продукцію. Потрібно поміняти технологію вирощування та адаптувати її для вирощування овочів і картоплі саме для зберігання. Потрібно навчитися прибирати їх вчасно, потрібно навчитися їх, врешті-решт, правильно зберігати і допрацьовувати», – підкреслив фахівець.

Ярмак зазначає, що проблема в тому, що у нас потужності зі зберігання розподілені нерівномірно.

«Дрібних виробників багато, а сховищ у них або зовсім немає, або вони примітивні і неефективні. Причина банальна – дрібному невигідно самому будувати сховище. Ефективним сучасне сховище буде десь від 1500 тонн одноразового зберігання, враховуючи витрати на проект і інфраструктуру під сховище. Добре, що ФАО, ЄБРР і галузеві асоціації зрушили з місця брилу кооперації – змогли переконати всіх прийняти новий Закон. Але це лише перший маленький крок. Зрушення в головах відбуваються довго, і потрібно, перш за все, щоб держава цим займалося. Тому що основні продавці овочів і картоплі (вони ж зберігають продукцію) в світі – це кооперативи», – вражає Ярмак.

Читайте також: Картоплесховище: інвестиція, яка з надлишком окупить свою вартість

За його словами, зберігання – це невід’ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі.

«Також потрібно розуміти, що овочесховище або картоплесховище не може бути окремим бізнесом, тому що воно ніколи не окупається. Справа в тому, що ціни, як я вже зазначав, навесні можуть бути навіть нижчими, ніж під час збирання.

І якщо ти купив по 1 грн, а продав по 10 копійок, то, очевидно, що бізнес збитковий. Адже є ще поточні витрати – і чималі. Так що зберігання – це завжди невід’ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі», – зазначив експерт.

Також Ярмак назвав ще одну проблему овочівництва і картоплярства – це відсутність системної роботи з експорту.

«Без експортоорієнтованих проектів ми будемо завжди мати цінові гойдалки, тому що овочі – це недорогий продукт. Якщо їх трохи менше, ніж потрібно для внутрішнього ринку, доводиться ввозити, а значить оплачувати доставку, маржу трейдерів і т.п. – ціни злітають до небес. Якщо їх трохи більше – ще гірше – ніхто не вміє експортувати, і їх везуть на звалище», – вважає Ярмак.

Експерт зазначає, щоб експортувати, потрібно починати з вивчення перспективних ринків, ринкових вікон, переваг споживачів. А потім налаштовувати виробництво, зберігання, упаковку і логістику. Вибудовувати багаторічні відносини з покупцями

«Так що проблема зовсім не в зберіганні. Потужностей вистачає. Немає системи, немає стратегії і дуже мало системних підприємств», – підсумовує економіст FAO.

 25 травня 2026
Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпака, кукурудзи, соняшника та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності. Для контролю їх чисельності фахівці компанії Ukravit радять проводити посилений моніторинг ...
Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпака, кукурудзи, соняшника та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої ...
25 травня 2026
 25 травня 2026
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн м³, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн м³.
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн м³, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн м³.
25 травня 2026
 25 травня 2026
Нову стратегію навігації, Bee-Nav, яка дозволяє крихітним дронам літати на великі відстані без GPS, як це роблять звичайні бджоли, розробила команда дослідників з Нідерландів та Німеччини.
Нову стратегію навігації, Bee-Nav, яка дозволяє крихітним дронам літати на великі відстані без GPS, як це роблять звичайні бджоли, розробила команда дослідників з Нідерландів та Німеччини.
25 травня 2026
 24 травня 2026
Кабінет міністрів України включив індустріальний парк «Хуст» до Реєстру індустріальних парків. Новий промисловий майданчик створять на території Хустської громади в Закарпатській області.
Кабінет міністрів України включив індустріальний парк «Хуст» до Реєстру індустріальних парків. Новий промисловий майданчик створять на території Хустської громади в Закарпатській області.
24 травня 2026
 23 травня 2026
На старті літа ціни на овочі борщового набору в Україні очікуються близькими до минулорічних. Однак наприкінці сезону овочі можуть подешевшати не так суттєво, як торік, тож середні ціни залишаться на 5-15% вищими.
На старті літа ціни на овочі борщового набору в Україні очікуються близькими до минулорічних. Однак наприкінці сезону овочі можуть подешевшати не так суттєво, як торік, тож середні ціни залишаться на 5-15% вищими.
23 травня 2026
 22 травня 2026
23 та 24 травня у Києві проходитиме Фестиваль Гаражного Вина «Винохід». Він буде вже третій і більший за попередні: очікується близько тридцяти виноробів. Розміщатимуться вони у театрі-студії «Ейфорія». Вхід буде платний.
23 та 24 травня у Києві проходитиме Фестиваль Гаражного Вина «Винохід». Він буде вже третій і більший за попередні: очікується близько тридцяти виноробів. Розміщатимуться вони у театрі-студії «Ейфорія». Вхід буде платний.
22 травня 2026

Please publish modules in offcanvas position.