На який показник варто звернути увагу в першу чергу? Звісно, на схожість. Адже вона вказує на кількість схожого насіння у відсотках від загальної кількості насінин і відповідає за нормальне проростання насіння та формування потрібної густоти посівів. Визначають цей показник, аби розуміти норму висіву.
Розрізняють лабораторну та польову схожість посівного матеріалу, відзначають вчені Інституту. Так, перша визначається в лабораторних умовах згідно з ДСТУ 4138-2002, друга – відповідно, в полі, і вона, переважно, нижча за лабораторну, оскільки тут свою роль можуть відіграти неконтрольовані фактори. Тим не менш, ці показники тісно пов'язані: чим вища лабораторна схожість, тим вищий шанс отримати й гарну польову схожість, а у перспективі – запланований рівень врожайності.
Лабораторну схожість в «Інституті здоров’я рослин» визначають методом пророщування. Для дослідження схожості кукурудзи у лабораторії в якості ложа використовують фільтрувальний папір або простерилізований пісок. Пророщування проводять при температурі 25°С. Для дослідження схожості соняшника в якості ложа також використовують фільтрувальний папір або простерилізований пісок. Пророщування проводять при температурі 20-25°С. За бажанням клієнта надалі вчені можуть провести й дослідження польової схожості, з урахуванням умов конкретного поля.
За результатами досліджень, проведених в Інституті у 2020 році, 5,5% насіння соняшника мали схожість нижче 85%. Згідно з ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», таке насіння не рекомендовано висівати.
Значно гірша ситуація з посівним матеріалом кукурудзи: згідно з минулорічними дослідженнями, аж 58% насіння кукурудзи мало схожість нижче 92%. Опираючись на ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», таке насіння висівати не рекомендовано. Зважаючи на ці не вельми оптимістичні дані, обов'зково дізнайтеся про схожість насіння перед тим, як його висівати.
Читайте також: Дослідження ґрунту напередодні весняної посівної кампанії
