Паралельно аграрний ринок живе не лише кукурудзою. Фермери уважно стежать за суміжними культурами, порівнюють маржинальність і гнучко реагують на попит. Дехто навіть розглядає варіанти диверсифікації, аналізуючи, чи вигідно зараз купити ячмінь для подальшого перепродажу або кормових потреб. Така багатовекторність допомагає господарствам зменшувати ризики та не залежати від однієї культури.

Не менш активно моніторяться й олійні. Переробники та трейдери регулярно оновлюють котирування, а в аграрних чатах чи не щодня з’являються питання про ціна на соняшник на сьогодні за готівку. Це свідчить про високу чутливість виробників до швидких змін кон’юнктури та бажання ловити найкращий момент для угод.

Якщо говорити саме про кукурудзу, то за останній тиждень експортні ціни попиту в Україні просіли на 1–2 $/т — до рівня близько 211–212 $/т, або 10300–10350 грн/т з доставкою в порти. Причина доволі класична: світовий ринок перебуває під тиском великої пропозиції. Коли на глобальній арені багато зерна, імпортери стають вибагливішими, а продавцям доводиться конкурувати ціною.

Водночас темпи експорту залишаються високими. За першу половину лютого Україна вже відвантажила понад 1,7 млн тонн кукурудзи — це суттєво більше, ніж у січні, і значно вище торішніх показників за той самий період. Така динаміка демонструє, що попит фізично є, але покупець намагається отримати максимально вигідні умови.

Додатковий тиск створює Південна Америка. Аргентинська кукурудза з весняними поставками наразі дешевша за українську приблизно на 15 $/т. Покупці це чудово бачать і використовують у перемовинах. Плюс погода в Бразилії сприяє сівбі другого врожаю, а дощі в Аргентині послаблюють наслідки посухи. Якщо врожаї там справді будуть добрими, світова пропозиція ще зросте.

Попри це, українські фермери не поспішають розпродавати залишки. Частина господарств обирає стратегію очікування до початку літа. Логіка проста: погодні ризики у США чи Південній Америці здатні швидко змінити баланс і підштовхнути ціни вгору.