Про це повідомила депутатка Полтавської обласної ради, заступниця міського голови міста Кременчука Ольга Усанова у Facebook.
У 2012 році на Всеукраїнському конкурсі питних медів медівка Гречаного, виготовлена з додаванням вишні та смородини, посіла друге місце. Такий успіх додав впевненості у власних силах.
У 2019 році родина Гречаних здобула за свої медівки вже три медалі – золоту, срібну та бронзову. А 2020 року виборола ще дві золоті медалі, а також бронзову і срібну. Так питний мед із Полтавщини здобув всеукраїнське визнання.
Пасічник почав співпрацювати з Інститутом садівництва, де йому допомогли отримати кілька технологічних інструкцій для виготовлення «медового вина».
«На жаль, спершу епідемія ковіду, а потім повномасштабна війна завадили багатьом планам бджолярів. Додають клопотів і кліматичні зміни. Цей рік був не надто сприятливий. Через холодну весну не було медозбору з ріпаку, а акацієвий виявився слабким. Через спекотне літо й збір із соняшника був невеликим, адже висихав нектар», – наголошує Ольга Усанова.
Читайте також: В Україні зростають ціни на мед
Вона зауважила, що окрема проблема – обробка полів хімікатами. На жаль, не всі фермери узгоджують графіки протруювань, хоча мають розуміти: без бджіл на полях не буде запилення культур, а отже і врожаю. Тож вкотре звертаємося і до пасічників, і до аграріїв: спілкуйтеся більше, адже від цього залежить майбутнє багатьох галузей господарства.
На пасіці Миколи Гречаного мешкають близько ста бджолиних сімей – приблизно п’ять мільйонів бджіл.
Багато пасічників по кілька разів за сезон виїжджають на різні поля, підлаштовуючись під цвітіння медоносів. Бджолиний рій – це справжня фабрика здоров’я. Мед містить багато корисних речовин і мінералів та тисячоліттями служив людям і як смаколик, і як ліки.
