Про це повідомила голова Рахункової палати Ольга Піщанська у Facebook.
«Аудит Рахункової палати показав: частина виробників отримала необхідну допомогу, але доступ до програм був нерівномірним – лише третина потенційних отримувачів змогла подати заявки на підтримку через Державний аграрний реєстр. Частково це пояснюється технічними збоями ДАР. Водночас відзначу, фактична кількість тих, хто реально потребував допомоги, була значно більшою за фінансові можливості програми», – зауважила вона.
Піщанська зазначила, що за таких умов особливо критичним є питання відповідності отримувачів встановленим критеріям і саме тут аудит зафіксував найбільші відхилення.
За її інформацією, через неузгодженість вимог і відсутність автоматичних інструментів перевірки заявки подавали й отримували підтримку пов’язані між собою компанії, великі корпоративні групи, іноземні бенефіціари та суб’єкти з податковою заборгованістю. Наприклад, 49 отримувачів із 31 корпоративної групи отримали понад 250 млн грн. Це 16% видатків за однією з програм.
Читайте також: В Україні цьогоріч запрацювало 10 нових зернопереробних підприємств
Крім того, аудит засвідчив проблеми з прозорістю та громадським контролем процесу надання підтримки: у відкритому доступі наявні лише 29% інформації про фактично надану підтримку.
Рахункова палата за результатами аудиту рекомендувала Кабінету міністрів та Міністерству економіки уніфікувати критерії в програмах, запровадити ліміти площ, удосконалити перевірку пов’язаних осіб у ДАР, визначити порядок оприлюднення даних і посилити вимоги до доброчесності отримувачів.
«Виправлення цих недоліків не потребує значних ресурсів – лише чіткої координації та оновлення процедур. Від того, як запрацюють програми, залежить функціонування ключової частини економіки країни – аграрного сектору», – наголосила голова Рахункової палати і вказала на необхідність оперативного виконання рекомендацій.
