Про це розповів селищний голова Михайло Тененев, передаєСуспільне.
За його словами, є певний вплив стоків на природу.
«Фактично, цей проєкт він і називається “Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття в Теофіпольській громаді”. Це стартова площа. Плануємо масштабування, вже відібрано понад 600 гектарів ділянок», – розповів Михайло Тененев.
Селищний голова пояснив, виділили землю комунальної власності, яка непридатна для аграрної сфери: «Так як є певний вміст різних компонентів. От прибережні території теж гарні ділянки для масштабування».
Читайте також: Вплив воєнних дій на стан ґрунтів в Україні
Координатор проєкту, голова правління громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір розповів, чому обрали саме цю рослину.
«Ці всі стоки і всі накопичення важких металів – це є харчі для міскантуса. Кореневище міскантусу ці всі важкі елементи поглинає і, фактично, біомаса, яка зверху росте, створює сировину, яку можна переробляти в різних інтерпретаціях», – пояснив Степан Кушнір.
Міскантус згодом можна буде використовувати як паливні пелети. Переробляти стебла міскантуса планують на лінії з виготовлення паливних пелет, зазначив Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев. Її вже почали будувати.
«З місцевого бюджету було виділено 3 мільйони гривень для закупівлі пелетної лінії. Ми взяли участь в конкурі від МХП в громаді від благодійного фонду і отримали фінансування сумою в 500 тисяч гривень на систему подрібнення», – розповів селищний голова.
Михайло Тененев пояснив, паливні пелети використовуватимуть для комунальних закладів, зокрема таких як лікарня. Вона споживає в опалювальний сезон понад 500 тонн пелет.
