За прогнозованого валового збору врожаю на рівні 81,37 млн тонн дефіцит потужностей для зберігання зерна вже наприкінці осені може сягнути 11 млн тонн, повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Причина прямо пов'язана з блокадою портів: цього року по портовій інфраструктурі завдано понад 180 ударів, і три глибоководні порти, через які проходило понад 90% українського агроекспорту, не працюють.
Зерно, яке в нормальному режимі вже було б відвантажене на експорт, залишається в країні й займає місця в сховищах. За оцінками міністерства, дефіцит може проявитися вже в листопаді, тобто після завершення збирання пізніх культур — кукурудзи та соняшнику.
Україна звернулася по допомогу до трьох партнерів
Розв'язання проблеми держава шукає на зовнішньому напрямку, причому запит сформульовано конкретно. Україна звернулася до американських партнерів щодо підтримки в закупівлі обладнання для тимчасового зберігання зерна безпосередньо в господарствах — тобто йдеться не про будівництво елеваторів, а про мобільні рішення на місцях.
Українську делегацію на зустрічі з представниками Посольства США очолив заступник міністра економіки та довкілля Денис Башлик. Від американської сторони участь узяли сільськогосподарська аташе Меган Франчіч, керівниця програм агросектору Шерон Ґулік та профільні експерти.
Це не єдиний канал переговорів. Раніше аналогічну тему обговорювали з тимчасовою повіреною у справах Королівства Норвегія Крістін Енстад, а також із директором Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні. Тобто питання зберігання винесено на рівень міжнародної допомоги, а не внутрішнього ринку послуг.
Господарства вже переходять на польове зберігання
Поки триває дипломатична робота, виробники ухвалюють рішення самостійно. У HarvEast Holding частину зібраної пшениці не стали вивозити на елеватори — зерно засипали в полімерні рукави безпосередньо на місці збирання. У компанії пояснили це тим, що логістика й ціни надто швидко відреагували на зупинку чорноморських портів.
Такий підхід має власну економіку й власні ризики. Рукав дозволяє зберігати зерно кілька місяців без капітальних витрат і без плати елеватору, однак вимагає контролю вологості при закладанні та не дає можливості доробки — очищення й сушіння.
Частину врожаю закладають у рукави просто на місці збирання. Фото: з відкритих джерел.
Тенденція проглядалася ще до нинішньої кризи. За оцінками галузевих аналітиків, торік найбільшим попитом користувалися зерносушарки, хоперні місткості для оперативного зберігання та мобільні зерносховища, причому попит має чітку регіональну специфіку: у центральних і західних областях інвестують у стаціонарні плоскодонні силоси, а на півдні та сході обирають мобільні рішення саме через безпекові чинники.
