Згідно з ним, у найближчі десять років через високу врожайність та вповільнення зростання світового попиту реальні ціни на сільгосппродукцію можуть почати поступово зменшуватись. Але при цьому вони все одно лишаться вищими за рівень початку 2000-х років.
Зниженню вартості харчових продуктів сприятиме і падіння цін на нафту, адже витрати на енергоносії та добрива зменшаться, а стимули до виробництва біопалива першого покоління (яке виробляється з сільськогосподарських культур) будуть усунені.
В своєму докладі представники організацій звернули увагу на те, що в майбутньому десятилітті темпи зростання торгівлі продукцією агропромислового комплексу будуть меншими за попереднє десятиліття. Водночас, частка торгівлі в світовому виробництві лишиться незмінною. При цьому роль невеликої групи країн в поставках основних товарів на світові ринки зростатиме, а разом із нею збільшуватимуться і ринкові ризики.
Щодо структури попиту в країнах, які розвиваються, то в ній очікуються значні зміни. Так, зростання населення, рівня доходів на душу населення та урбанізація призведе до збільшення попиту на продукти харчування. Внаслідок цього очікується, що вартість м'ясо-молочної продукції буде високою в порівнянні з цінами на продукцію рослинництва. Серед сільськогосподарських культур зростатимуть ціни на фуражне зерно та насіння олійних культур, адже вони використовуються як корми для тварин.
«Уряди повинні скористатися сьогоднішніми умовами, щоб зосередитися на розробці політики, яка сприятиме зростанню продуктивності, розвитку інновацій, поліпшення управління ризиками та побудові надійних сільськогосподарських систем, які зможуть принести вигоду як споживачам, так і фермерам», - підкреслив генеральний секретар OECD Анхель Гурріа.
