За оцінкою експертів консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт», сукупна потужність цих зерносховищ перебуває на рівні 32,5-33 млн т. З цих обсягів на елеватори напільного типу припадає близько 16 млн т. А тому в умовах загального дефіциту потужностей потреба в модернізації таких зерносховищ з'являється все частіше.
В «УкрАгроКонсалт» зазначають, що останнім часом оператори ринку все частіше цікавляться можливостями придбання застарілих елеваторів напільного типу з метою подальшої модернізації цих потужностей. Це викликано низкою факторів. По-перше, сучасні технології будівництва дозволяють значно подовжити або повернути життя застарілим зерносховищам. По-друге, у таких складах досягаються кращі умови для зберігання зерна в порівнянні з силосами. По-третє, модернізація старих потужностей коштуватиме значно дешевше за будівництво нових.
Так, згідно оцінки експертів компанії «Ертле Буд», у порівнянні з будівництвом нового елеватора, модернізація застарілого зерносховища напільного типу коштуватиме в 3-4 рази дешевше. Після виконання цих робіт витрати на зберігання т зерна можна зменшити в кілька разів. Але, водночас, слід розуміти, що продуктивність після цього підніметься тільки на 30-50%. Відповідно, для суттєвого збільшення продуктивності, якщо дозволяє територія, потрібно збудувати нову технологічну лінію з силосним зберіганням зерна.
Згідно SWOT-аналізу, до недоліків зерносховищ напільного типу належать:
- Можливе розташування земельної ділянки в жилій зоні та, відповідно, значні витрати на дотримання екологічних норм;
- Низька якість інфраструктури;
- Невелика потужність існуючих комунікацій і низька можливість для їхньої модернізації;
- Наявність технологічно застарілого обладнання, яке має високі затратні показники при роботі, та високої частки ручної праці на зерносховищі;
- Низька кваліфікація персоналу.
А до переваг:
- Наявність великої земельної ділянки, на якій уже розташоване профільне підприємство;
- Наявність потенціалу для будівництва нових технологічних ліній і значного збільшення виробничих показників разом із скороченням витрат;
- Наявність дієвої під’їзної інфраструктури: автомобільні та залізничні шляхи;
- Наявність дієвих комунікацій: електроенергії, газу та води;
- Наявність мінімально необхідного технологічного обладнання;
- Наявність персоналу для експлуатації підприємства.
Остаточне прийняття рішення про модернізацію зерноскладів напільного типу варто приймати лише після розширеного аналізу інфраструктури та технічного аудиту (діяльності) компанії зі зберігання зерна.
Останній експерти з «Ертле Буд» умовно розділяють на декілька головних моментів:
- Оцінка потенціалу регіону (місце розташування хлібоприймального підприємства відносно поставок зерна на сховище та відправка його споживачам);
- Оцінка логістики (стан і потенціал автомобільних і залізничних доріг, які впливають на роботу підприємства);
- Оцінка зовнішніх і внутрішніх комунікацій (стан і потенціал постачання електроенергії, газу та води);
- Оцінка екологічного впливу;
- Оцінка стану і потенціалу розвитку місця розташування зерносховища;
- Оцінка стану і потенціалу внутрішньої інфраструктури;
- Оцінка наявності, стану та потенціалу організації роботи;
- Оцінка наявності та стану технологічного обладнання;
- Розробка пропозицій щодо модернізації та подальшого розвитку підприємства (+ вибір необхідного обладнання);
- Визначення етапів модернізації і черговості їх реалізації;
- Проведення попередніх розрахунків поетапних і загальних витрат на модернізацію.
