Застарілі зерносховища в Україні: знести не можна модернізувати?

/ Агроновини / П'ятниця, 16 жовтня 2015 11:54
У загальному обсязі зерносховищ в Україні частка застарілих зерносховищ напільного типу зберігання є досить значною. Так, за даними ДП «Держреєстр» станом на 1 жовтня 2015 року в Україні налічувалося близько 790 підприємств, що спеціалізуються на зберіганні зернових культур.

 

За оцінкою експертів консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт», сукупна потужність цих зерносховищ перебуває на рівні 32,5-33 млн т. З цих обсягів на елеватори напільного типу припадає близько 16 млн т. А тому в умовах загального дефіциту потужностей потреба в модернізації таких зерносховищ з'являється все частіше.
 
В «УкрАгроКонсалт» зазначають, що останнім часом оператори ринку все частіше цікавляться можливостями придбання застарілих елеваторів напільного типу з метою подальшої модернізації цих потужностей. Це викликано низкою факторів. По-перше, сучасні технології будівництва дозволяють значно подовжити або повернути життя застарілим зерносховищам. По-друге, у таких складах досягаються кращі умови для зберігання зерна в порівнянні з силосами. По-третє, модернізація старих потужностей коштуватиме значно дешевше за будівництво нових.
 
Так, згідно оцінки експертів компанії «Ертле Буд», у порівнянні з будівництвом нового елеватора, модернізація застарілого зерносховища напільного типу коштуватиме в 3-4 рази дешевше. Після виконання цих робіт витрати на зберігання   т зерна можна зменшити в кілька разів. Але, водночас, слід розуміти, що продуктивність після цього підніметься тільки на 30-50%. Відповідно, для суттєвого збільшення продуктивності, якщо дозволяє територія, потрібно збудувати нову технологічну лінію з силосним зберіганням зерна.
 
Згідно SWOT-аналізу, до недоліків зерносховищ напільного типу належать:
 
  • Можливе розташування земельної ділянки в жилій зоні та, відповідно, значні витрати на дотримання екологічних норм;
  • Низька якість інфраструктури;
  • Невелика потужність існуючих комунікацій і низька можливість для їхньої модернізації;
  • Наявність технологічно застарілого обладнання, яке має високі затратні показники при роботі, та високої частки ручної праці на зерносховищі;
  • Низька кваліфікація персоналу.
 
А до переваг:
 
  • Наявність великої земельної ділянки, на якій уже розташоване профільне підприємство;
  • Наявність потенціалу для будівництва нових технологічних ліній і значного збільшення виробничих показників разом із скороченням витрат;
  • Наявність дієвої під’їзної інфраструктури: автомобільні та залізничні шляхи;
  • Наявність дієвих комунікацій: електроенергії, газу та води;
  • Наявність мінімально необхідного технологічного обладнання;
  • Наявність персоналу для експлуатації підприємства.
 
Остаточне прийняття рішення про модернізацію зерноскладів напільного типу варто приймати лише після розширеного аналізу інфраструктури та технічного аудиту (діяльності) компанії зі зберігання зерна.
 
Останній експерти з «Ертле Буд» умовно розділяють на декілька головних моментів:
 
  1. Оцінка потенціалу регіону (місце розташування хлібоприймального підприємства відносно поставок зерна на сховище та відправка його споживачам);
  2. Оцінка логістики (стан і потенціал автомобільних і залізничних доріг, які впливають на роботу підприємства);
  3. Оцінка зовнішніх і внутрішніх комунікацій (стан і потенціал постачання електроенергії, газу та води);
  4. Оцінка екологічного впливу;
  5. Оцінка стану і потенціалу розвитку місця розташування зерносховища;
  6. Оцінка стану і потенціалу внутрішньої інфраструктури;
  7. Оцінка наявності, стану та потенціалу організації роботи;
  8. Оцінка наявності та стану технологічного обладнання;   
  9. Розробка пропозицій щодо модернізації та подальшого розвитку підприємства (+ вибір необхідного обладнання);
  10. Визначення етапів модернізації і черговості їх реалізації;
  11. Проведення попередніх розрахунків поетапних і загальних витрат на модернізацію.
 

 29 квітня 2026
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR TERRALAND.
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR ...
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
29 квітня 2026

Please publish modules in offcanvas position.