Сьогодні прогноз посівних площ жита в Україні є найнижчим за останні 25 років і становить 157 тис. га, з яких станом на 4 листопада було засіяно 143 тис. га (понад 90% від прогнозу Мінагропроду). Хоча слід зазначити, що навряд чи прогноз буде реалізовано на 100%. Спочатку сівба культури проходила швидко: на 9 жовтня, попри несприятливі погодні умови, було засіяно 131 тис. га (84%). Для порівняння: на аналогічну дату минулого року було засіяно 126 тис. га.
Проте з другої половини жовтня темпи різко уповільнились. Якщо в Поліссі та Лісостепу - основних зонах виробництва культури - на той час сівба майже завершилась, то в Степовій зоні сівба жита просувалася далеко не так швидко. Відповідно, наразі в Поліссі культурою засіяно 99,9 тис. га (із прогнозованих 100,3 тис. га), в Лісостепу – 37,7 тис. га (42,8 тис. га), а в Степовій зоні – 5,3 тис. га (14,2 тис. га, що становить 37% від прогнозу).
Однак недосів у південних областях – лише крапля в море, адже виробництво жита скорочується через головні території вирощування зернової: Волинь, Житомирщину, Київщину, Хмельниччину та Чернігівщину. Причина – низька рентабельність виробництва. Так, на ринку вже декілька сезонів поспіль вартість продовольчого жита є нижчою за ціни попиту на фуражне зерно. Отже, вирощувати зернову господарствам невигідно, а часто – збитково.
Джерелом цієї ситуації є низький попит на культуру, обсяги якого, однак, оцінюються в 500 тис. т на рік. Отже, 2015 року вже було зібрано на 20% менше культури, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту. Дефіцит ще не відчувається завдяки перехідним залишкам, однак із часом він ставатиме все відчутнішим. Особливо це проявиться 2016 року, коли фактичний врожай жита може скоротитися до 350 тис. т.
З іншого боку, дефіцит пропозицій жита може спричинити зростання цін, що, в свою чергу, допоможе житу відновити свої позиції на вітчизняному ринку зерна.
