1. Доля землі вирішується виключно народом. Відповідна реформа повинна обговорюватись на рівні держави, а за потреби – підчас всенародного референдуму;
2. Контроль над дбайливим ставленням і відновленням землі. Реформа повинна створити реально діючі механізми для забезпечення дбайливого ставлення та відновлення землі з боку власників. При цьому важливо, щоб держава мала право забирати землю у тих власників, які ігноруватимуть ці вимоги;
3. Заборона продажу іноземцям і суворе обмеження площі, якою може володіти одна родина.
В той же час, у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру вважають, що заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення потрібно знімати тільки після ухвалення закону про обіг землі.
«Продовження мораторію - технічне рішення, оскільки обов'язковою умовою запровадження ринку з 1 січня 2016-го було прийняття закону про обіг с / г земель, який не розглядався навіть у першому читанні. Продовження мораторію дозволить уникнути законодавчої колізії. Далі, згідно з прийнятим законопроектом, до 1 березня 2016-го Кабмін розробити і внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель. У цьому документі повинно бути чітко сформульовано - чи буде в Україні введено ринок сільськогосподарської землі і якщо так, то в якому форматі. У мене особисто немає сумнівів, що ринок землі потрібен. Не через інвестицій, які він буде генерувати (хоча і тому теж), але в першу чергу тому, що громадяни повинні мати право розпоряджатися своєю власністю. 13 років зволікань призвели до того, що у 400 тис. власників паїв вже ніколи цим правом не скористаються», - зазначив голова установи Максим Мартинюк.
