Як повідомили в прес-службі уряду, у законопроекті встановлені критерії, строки та механізми проведення великої та малої приватизації, окреслені питання банкрутства компаній та захисту інвесторів, визначено засади функціонування інституту радників, проведення оцінки майна та визначення його стартової ціни. Законопроект формулює процедуру встановлення права власності і контролю за виконанням інвестиційних зобов’язань. Важливою новацією документа є визначення процедури спорів, яка допускає можливість звернення до міжнародного комерційного арбітражного суду і ведення справи за принципами англійського права.
Зокрема новий закон встановлює 12 місяців для об'єктів великої приватизації та 5 місяців - для малої. Якщо підприємство за останній рік перейшло вартість активів в 250 млн грн - це об'єкт великої приватизації, який буде продаватися з залученням радника, все, що менше, - це мала приватизація, яка буде проходити виключно на електронних платформах
Також законопроект передбачає внесення інвестором, який виявив бажання взяти участь в торгах, 5% банківської гарантії, що не повертається, що має стати запобіжником від недобросовісних гравців.
Присутній у сесійній залі прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначав, що в Україні наразі налічується 3,5 тисячі державних підприємств. Для країни це є нонсенс, оскільки ці підприємства формують збитки для держави і прибутки для тих, «хто годується навколо цих підприємств роками». Зміна законодавства дозволить вирівняти ситуацію, залучити нових власників, технології, створити нові робочі місця.
На разі парламентарі спільно з урядом домовилися доопрацювати законопроект до другого читання, в тому числі в частині визначення підприємств, які не підлягають приватизації, в частині визначення критеріїв для покупців і інвесторів та унеможливлення будь-яких зловживань, в частині приватизації комунального майна, та в частині можливостей повернення підприємств в державну власність.
