Зміна пріоритетів розвитку сучасного землеробства Степу за високої вартості пального, дефіциту трудових ресурсів і подальшої деградації чорноземів зумовлює необхідність пошуку шляхів оптимізації базових елементів агротехніки вирощування ячменю ярого з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, спеціалізації сівозмін, кількості і якості післяжнивних решток, удобрення, фітосанітарного стану посівів, технічних можливостей господарств.