Нині в Україні вже побудовано кілька заводів. Проте працювати вони почнуть після внесення відповідних змін у Митний кодекс, що дозволить експортувати біометан у Європу. Детальніше про біоенергетичні тенденції та можливості у цьому напрямі для сільгоспвиробників розповів Георгій Гелетуха, голова правління ГС «Біоенергетична асоціація України».
Георгій Гелетуха
? Виробників енергії з біопалива планують звільнити від податку на викиди діоксиду вуглецю. Уряд ухвалив два законопроєкти — «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо встановлення нульової ставки податку за викиди СО2 для установок, якими здійснюються такі викиди в результаті спалювання біопалива» та «Про внесення змін до Закону “Про альтернативні види палива”». За них ще має проголосувати парламент. Прокоментуйте, будь ласка, їх важливість.
— Проблема виникла років десять тому. Обклали податком на викиди СО2 тверді види палива — вугілля і біомасу. Котельні та електростанції, які спалювали біомасу, сплачували цей податок. Доки він був відносно малим, ніхто питання не порушував. Однак років шість тому податок суттєво підвищили до 30 грн/т викидів. Біоенергетична асоціація тоді порушила питання: чому котельні на біомасі мають платити податок. Адже в усьому світі біомаса вважається СО2 нейтральним паливом. Коли вона росте, то споживає вуглекислий газ з атмосфери, а коли її спалюють, то викидає ту саму кількість. Відповідно, не збільшує в атмосфері СО2, на відміну від газу, вугілля, нафтопродуктів. І ще така колізія виникла. Податок сплачується за спалену тонну. Як відомо, тонна вугілля дає більше енергію, ніж тонна біомаси, тобто її треба спалювати більше. Тому котельні на біомасі сплачують врази більший податок, ніж вугільні. Була явна помилка податківців. Нарешті уряд ухвалив законопроєкти і передав у парламент. Але до ухвалення законів ще далеко.
? У Вас немає більше зауважень до цих законопроєктів?
— Поки що не очевидно, чи будуть звільнені від податку біогазові та біометанові заводи. Там така сама логіка. Оскільки біогаз і біометан отримано з біомаси, яка СО2 нейтральна, то податок не сплачується. У законопроєктах про це написано не дуже чітко. Там є визначення, що таке біопаливо, і сказано, що біопалива складаються з біомаси. Слово «складаються» не досить чітко відображає. Адже тверді біопалива потраплять під це визначення, але не можна сказати, що біопаливо складається з біогазу. Будемо пропонувати замінити словом «походить» або «вироблене» з біомаси, то тоді і біогаз, і біометан має звільнятися від податку на СО2.
____________________________
З нашого досвіду, щоб було рентабельно, то має бути не менше як 5 тис. гектарів землі в обробітку, щоб назбирати достатню кількість біомаси. А ще мають бути відходи тваринництва — гноївка з ферм ВРХ чи свиноферм, послід із птахофабрик — це хороша сировина для виробництва біометану
____________________________
? Сільгоспвиробникам цікава ця тема, бо мають багато відходів від виробництва, тобто різноманітної біомаси. З чого почати альтернативну діяльність?
— Біоенергетична асоціація проводить низку заходів на задану тему. У нас на сайті багато аналітики. Аграріям просто треба подивитися й почитати, що є в інформаційному полі. А далі — порахувати економіку цього процесу. Треба розуміти, скільки у них біомаси. Або самостійно оцінити, або консультантів попросити, щоб порахували, який завод, на якій сировині, де має бути розташований, що має виробляти. З нашого досвіду, щоб було рентабельно, то має бути не менше як 5 тис. гектарів землі в обробітку, щоб назбирати достатню кількість біомаси. А ще мають бути відходи тваринництва — гноївка з ферм ВРХ чи свиноферм, послід із птахофабрик — це хороша сировина для виробництва біометану. Також підходить солома пшениці, стебла кукурудзи, покривні культури, які можна виростити між двома основними. Це може бути силос кукурудзи, що не конкурує з харчовими продуктами чи кормами. Стимулюється у Європі саме біогаз, вироблений із таких покривних культур, відходів і решток. Також підходять відходи від виробництва — жом цукрового буряка, відходи від спиртових і пивних заводів.
? Отож виробляти біогаз і біометан треба з таких видів сировини, які не можна використати як харчові продукти чи корм для тварин?
— Вигідніше робити з відходів, а це — солома, стебла кукурудзи, покривні культури, всі види гноївки. З них буде висока премія і рентабельне виробництво біометану. У Європейських країнах не хочуть створювати конкуренції з харчовими продуктами й кормами. Якщо силос можна використати як корм для тварин, то вони не стимулюють виробництво з нього енергії. А солома і стебла кукурудзи не можуть використовуватися як корми. Тому з них виготовляють біометан, ціна якого буде найвища внаслідок премії.
Так само із зерна робити біогаз чи біометан технічно можливо, але на нього не буде премії, бо пряма конкуренція з харчовими продуктами. Для зерна є інша тема — виробництво біоетанолу. Його виготовляють безпосередньо із зерна кукурудзи. У біоетанолу два ринки збуту — експорт у Європу або ж внутрішній ринок. 10% біоетанолу можна додавати до бензинів.
Зерно треба вирощувати й далі, але навчитися використовувати відходи, які виникають, — солому, стебла кукурудзи й соняшника. І шляхом виробництва біометану з них підвищувати рентабельність вирощування зернових.
? Нещодавно в парламенті проголосували за зміни до закону «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», відомого як «закон про інвестнянь». Дію цього закону поширили на проєкти, спрямовані на виробництво біогазу, біометану та біоетанолу. Що це означає?
— «Закон про інвестнянь» давно існує, але практично не працював. Тепер його дію поширено на будівництво нових біогазових, біометанових і біоетанолових заводів. Такі проєкти мають стати привабливішими для потенційних інвесторів унаслідок звільнення від податку на прибуток на п’ять років, від ПДВ та ввізного мита за імпорту нового обладнання й складників та від сплати податку на землю. Але надання цих пільг не означає, що вже завтра в Україні почнуть масово будувати нові заводи.
____________________________
Маленькі фермери можуть робити інші проєкти. Наприклад, організувати виробництво брикетів із соломи, стебел кукурудзи чи соняшнику
____________________________
Аграріям середнім і великим — це справді дуже цікаво. Невеликим, у яких відносно мало біомаси, треба кооперуватися із сусідами. З 10 тис. гектарів буде солідний проєкт, а чим він більший, тим краще буде окупатися. Зовсім малим — невигідно, бо установка — маленька, а питомі витрати — великі, тому нерентабельно. Із земельним банком від 5 тис. гектарів — уже буде цікаво. В кого менше, то треба об’єднуватися і спільно будувати такі біогазові заводи.
Маленькі фермери можуть робити інші проєкти. Наприклад, організувати виробництво брикетів із соломи, стебел кукурудзи чи соняшнику. І продавати їх на ринку, адже вони дешевші, ніж природний газ, на них є попит. Такий проєкт для маленького фермера буде рентабельним.
? У Чернігівській області у квітні введено в експлуатацію перший біометановий завод «Галс Агро». Заплановано виробляти 3 млн кубометрів на рік біометану. Його можна вважати пілотним, а за аналогією мають будуватися інші?
— Досить велике агропідприємство, яке має землі в Чернігівській і Київській областях. Один із лідерів у цьому питання в Україні. Нині вони працюють на власній сировині, мають тваринництво. Там уже кілька років виробляли біогаз і потім електроенергію з цього біогазу. Його побудовано на базі робочої біогазової установки потужністю 6,9 МВт електричних. Тепер вони частину цього біогазу довели до якості біометану і закачують його в газову мережу. 1,3 МВт електричних вони втратили, але з цього біогазу виробляють 3 млн кубометрів на рік біометану. Завод має опцію — зупинити виробництво біометану й продовжити виробництво електроенергії. Проєкт справді пілотний.
? То Україна вже експортує біометан чи ще — ні?
— Нині неможливо експортувати біометан у Європу. Потрібні зміни в Митний кодекс. Якщо восени чи наприкінці року їх ухвалять, то біометан піде на експорт. Є ще кілька заводів, наприклад, компанії «ВітАгро» в Хмельницькій області, які практично побудовані, але не працюють із тієї ж причини. Вони запустяться після відкриття експорту. Європейські покупці платять за біометан за формулою «ціна природного газу + премія». А українські споживачі — «біометан = ціна природного газу», тобто без премії. Якщо говорити про рентабельні проєкти, то сьогодні значно вигідніше експортувати біометан.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
