Олексій Харсун: «Якщо фермери хочуть серйозно розвивати свій бізнес, то їм треба об’єднуватися в кооперативи»

Олексій Харсун: «Якщо фермери хочуть серйозно розвивати свій бізнес, то їм треба об’єднуватися в кооперативи»

/ Актуальна розмова / Середа, 03 квітня 2024 14:42

Сьогодні кооперативну діяльність в Україні готові підтримувати міжнародні донори. Вони розуміють, як працюють кооперативи у них, а тому готові працювати з українськими. Крім того, кооперативні активи найбільш захищені від рейдерських атак.

На цьому наголосив в інтерв’ю для Агробізнесу Сьогодні виконавчий директор Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Зерновий» Олексій Харсун. Зараз до кооперативу входять понад сотня членів-фермерів із Дніпропетровської та Запорізької областей. Хоча створення кооперативу відбувалося за фінансування Канадського уряду, з 2018 року кооператив «Зерновий» функціонує без патронажу та канадської фінансової допомоги, тобто повністю самостійний. Про подробиці читайте далі.

 

? Пане Олексію, професійну діяльність Ви починали не в аграрній сфері. Яким був ваш шлях у виконавчі директори сільськогосподарського кооперативу?

– Спочатку із 1995-го року працював у банківській сфері. Починав у валютному відділі, потім займався кредитуванням, а так як район у нас аграрний, то і кредитували, відповідно, аграріїв. Робота захоплювала, тож у вільний час написав декілька статей для газети «Бізнес» (колись була така). Так сталося, що до 2000 року колгоспна система господарювання добігала кінця. Отож, один із керівників досить знаного агрохолдингу, прочитавши мої статті, запросив на роботу заступником директора із аудиту та економічної діяльності в одну зі своїх агрофірм. Можна так сказати, що випадково потрапив у аграрну сферу. Перший місяць своєї роботи гостро відчував свою невідповідність посаді.

Harsun 2

В банківській все було просто: гроші прийшли – гроші пішли, зароблене – прибуток. В агробізнесі лише на вході десятки найменувань ТМЦ, тривалий технологічний процес і досить варіативний результат. А найбільш непередбачуване – погода і ексцес виконавця.

 

______________________

Перший мій кооперативний досвід був пов'язаний із вирощуванням суниці

______________________

 

Оскільки залишалися добрі зв’язки з банкірами, то скоро почав займатися звичною справою – кредитами для аграріїв, але вже з іншої сторони. На той момент банки не мали фактично ніякої уяви, що таке агробізнес (спеціалізований агробанк «Україна» благополучно розвалили), отож довелося пояснювати колишнім колегам як працювати з агровиробниками. Як наслідок з’явилися дві великі статті у газеті «Бізнес» про те, як оцінити майбутній урожай і як оцінити рухоме майно фермера. Цікаво, що у 2007 році спеціалісти з Канадсько-Українського зернового проєкту запропонували мені оновити методику. Як результат: заставу майбутнього урожаю офіційно визнали у НБУ, про що була видана відповідна їх постанова.

З 2004 року працював найманим директором у невеликій агрофірмі – 1200 га, яка знаходилася недалеко від дому. Там був такий напрямок як інтенсивний яблуневий сад, вирощування саджанців яблуні «кніп-баум». А перший мій кооперативний досвід був пов'язаний із вирощуванням суниці. Старі знайомі організували кооператив, отримали фінансування, але треба було все це спланувати, поставити на реальні рейки. На той час я не мав знань як вирощувати суницю, але загальна логіка бізнесу, що у садка, що у ягідника досить схожа. Отож, менше ніж за рік кооператив «Лосятинське молочне джерело» виростив першу суницю.

 

Harsun 6

Олексій Харсун і члени кооперативу

 

Дуже приємно, що ці люди залишилися на плаву, було деяке переформатування, але вони працюють. І що цікаво, постачають суницю навіть в Голландію. В цій країні урожайність суниці в 3 рази більше, ніж в Україні, але споживати її дітям неможна. В нас врожайність менша, але пестицидне забруднення – приблизно третина від максимально допустимої норми. Такий був у мене перший досвід роботи із кооперативом.

 

______________________

Створювався кооператив за кошти Канадського кооперативного зернового проєкту

______________________

 

? Як далі розвивалася ваша професійна діяльність у кооперативній справі?

– У 2015 році мене запросили на посаду виконавчого директора у Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Зерновий». На той момент він пропрацював вже два роки, об’єднував біля 40 членів – переважно невеликі фермери. І ця історія триває вже 8 років. Створювався кооператив за кошти Канадського кооперативного зернового проєкту. На першому етапі функціонування кооперативу неможливе без залучення фінансування, одна із суттєвих статей затрат – зарплата найманих менеджерів.

З 2018 року кооператив «Зерновий» функціонує без патронажу та канадської фінансової допомоги, тобто він повністю самостійний. До слова, канадці взагалі надзвичайно кооперативні люди. І вони вважали, що кооперативи для українських фермерів майже панацея, яка має їх виручати у всіх напрямках діяльності. Звісно, українська реальність, вона дещо інша. Головна проблема –занадто вузький горизонт планування, якщо закордонні фермери мають план на 10-15 років, то в Україні так на сплануєш, а це проблема.

 

Harsun 7

Олексій Харсун і члени кооперативу «Зерновий»

 

Основні прибутки кооперативів за кордоном від використання спільних активів (елеватори, комбікормові заводи, інкубатори, навіть портові термінали), а на їх будівництво необхідно залучити гроші фермерів. По-факту, суть діяльності кооперативів – набуття високоцінних активів, які працюватимуть на інтереси фермерів.

Отут і вилазить основний недолік нашого податкового законодавства, разом з неприбутковим статусом кооперативи втрачають можливість виплати патронажних дивідендів, більше працюєш з кооперативом – більше отримаєш в кінці року. До речі, такі виплати досить незвична річ, як правило, фермери обирають капіталізацію прибутку шляхом вкладення у діючі чи нові проєкти. От і виходить, що два канадські кооперативи, які відвідували нас у 2017 році, мали загальний валовий оборот 16 мільярдів доларів. Ще дві цифри, наші французькі колеги з la Coop federe мали активи 4 мільярди, при чому середній внесок одного члена становив лише 30 тис. доларів. Але за ними стоїть сто років роботи, а ми лише не початку шляху.

Отож, вже з 2017 року ми на самозабезпеченні. За рік до того, як закінчився проєкт, почали самостійно заробляти гроші на своє утримання та на розвиток. Війна вносить свої корективи, трохи важко планувати бізнес господарствам, які переважно розташовані у 70 кілометровій зоні від лінії фронту, а є й такі, що працюють під обстрілами. Але в цілому навіть зараз забезпечуємо господарства насінням, ЗЗР, міндобривами, агрономічними консультаціями.

 

Harsun 3

В гостях у кооперативу la Coop federe

 

? Пане Олексію, Ви директор кооперативу. Які маєте повноваження та обов’язки?

– Кооператив має найвищий орган управління – це Загальні збори. Потім йде правління та голова кооперативу, яких обираються на зборах. Директор підзвітний правлінню, яке підзвітне зборам. Правління збирається десь 6 разів на рік, інколи частіше. А весь період між зборами правління, тобто всі оперативні повноваження у директора. Учасники кооперативу лише сільгоспвиробники, які переважно вирощують зернові культури. Більше ніхто не має права входити. Якщо нам потрібні, наприклад, добрива, то збираємо об’єм, який нас цікавить. А далі я займаюся тендерами, або роблю пошук фірм, які можуть їх доставити за нормальною ціною, торгуюся з ними.

 

______________________

Для кооперативу найцінніші ті члени, які мають 200-500 га, тобто вони найбільш активні

______________________

 

? Скільки зараз таких сільгоспвиробників є членами кооперативу і в яких областях вони зосереджені?

– Це переважно виробники із Синельниківського району Дніпропетровщини (таких у нас 110 чоловік і ще є невеличка черга на затвердження Загальними зборами). Недавно до нас долучився новий фермер із Запорізької області. Загалом Кооператив «Зерновий» об’єднує близько 40 тис. га земельного банку його членів. Найменша кількість землі в учасника – це 6 га. Для кооперативу найцінніші ті члени, які мають 200-500 га, тобто вони найбільш активні.

Проблема кооперативу – це економічно неактивні господарства, які не працюючи з кооперативом, залишаються його членами. Кооперативний принцип: один член – один голос, ідеально працює лише коли всі члени кооперативу поділяють його цінності. Отож, на кожних Загальних зборах ми як приймаємо нових членів, так і виключаємо неактивні господарства, але кооператив зростає.

 

Harsun 4

В кооперативі Латрапс (Латвія)

 

? Які переваги у членів кооперативу на відміну від господарств, що займаються самостійною діяльністю?

– Завдання кооперативу – це здешевлення всіх процесів для селян. Оптом закупити хімічних засобів у будь-якому випадку дешевше. Коли у фермера не має грошей, то ми закупили, а він з нами трохи пізніше розрахувався. Ті, хто тісно з нами співпрацює, то отримують свої плюси. А ще спільний продаж, це те ж великий плюс.

Власна лабораторія стежить за якістю нашого зерна. Ми можемо за потреби відстоювати свою точку зору. Це все робити самостійно – дуже не просто. Навіть великий фермер не має таких можливостей щодо відстоювання своєї позиції. Єдиний момент, поки не зрозуміло, чого наші фермери пасивні в якихось політичних рухах. Якщо більшість із них стануть власниками землі, то всі процеси «устаканяться». Зараз поки що все дуже варіативно. Сьогодні ти фермер, а завтра продав господарство, і займаєшся чимось іншим.

? Якщо сільгоспвиробник є членом кооперативу, то це гарантує йому можливість продати вирощену продукцію за вигідною ціною?

– Не зовсім так, кооператив не створює якогось «окремого» ринку, але спільні продажі це в першу чергу відбір потенційних покупців, оцінка їх репутації, податкових ризиків. Отож, якщо продати дорожче і не вийде, то точно не спрацюєте в мінус чи взагалі будете шукати спочатку гроші, а потім покупця.

 

______________________

Така ментальність, що на розвалі можна більше заробити, ніж на творенні, багато в чому кооперативам заважає

______________________

 

? У багатьох слово «кооператив» асоціюється з радянськими часами, коли ще були колгоспи? Чим насправді відрізняються ці два поняття?

– Швидше за все, що колгоспи нам заважають дещо з іншої сторони. Більшість старих фермерів навіть виграли на розвалі колгоспів. Така ментальність, що на розвалі можна більше заробити, ніж на творенні, багато в чому кооперативам заважає. Можна сказати, що саме цим українська кооперація відрізняється від тієї, яка розвивається в інших країнах. Давайте будемо реалістами. Для того, щоб сучасна українська кооперація працювала, то треба декілька чинників.

Де вона нормально працює? Наприклад, Канада, Франція, країни Балтії – все прекрасно, взагалі не виникає ніяких питань. Там фермери не є один одному конкурентами. У нас за рахунок того, що земля є не викупленою в більшості, то є ці постійні коливання пайовиків. Ці моменти однозначно вносять непотрібну напругу. Інше питання – дружнє до кооперативів законодавство. В Україні оновили закон про кооперацію, але вихолостили з нього економічну складову, яка є основою роботи кооперативів за кордоном. І як кооперативи мають розвиватися? Добре, якщо вдається знайти грант на розвиток, а якщо ні?

 

Harsun 5

Козина ферма Донкерс (Канада)

 

? Яка ситуація із кооперативами в інших країнах? Ви кудись їздили переймати досвід?

– Взагалі кооперативи мають десь 150 років своєї історії. Цікаві для нас кооперативи країн Балтії, які працюють десь 20 років. В Канаді вже пішли настільки далеко, що їх досвід важко використати у нас. Кооперативи там створюють спільні підприємства із постачальниками мінеральних добрив, посівного матеріалу, гербіцидів. 50% належить кооперативу і 50% постачальнику.

Але в українських реаліях, якщо ти з кимось зробиш бізнес 50 на 50, то не зрозуміло, як він буде працювати, для цього треба вміти домовляться, спілкуватися між собою. Канадські фермери розуміють, що співпраця – це вигідно і кооперативи там беруть на себе велику частку ринку та обертають серйозні гроші.

 

______________________

Кооператив – це структура, яка не має кінцевого бенефіціара. У зв’язку із цим він захищений від рейдерських атак

______________________

 

? За кооперацією саме в Україні є майбутнє? На вашу думку, буде більше кооперативів створюватися? Чи за найближчих десять років все буде на тому ж рівні, що й зараз?

– Створення кооперативу передбачає досить великий обсяг роботи. Спочатку на всіх етапах – це суцільні збитки, прибутку немає ніякого. А в принципі, кооперативи можуть розвиватися. Проте самоорганізація тут працює досить погано. Якщо селяни вкладають реально гроші для того, щоб створити кооператив, наймають сторонній персонал, щоб не було родинних зв’язків, тоді це можливо. Або ж має бути зовнішнє фінансування на етапі створення кооперативу. Але процес довгий, швидко нічого не відбуватиметься.

На налагодження маркетингових зв’язків потрібно десь 2 роки. Чи є в цьому сенс? Кооператив на даний момент це структура, яка не має кінцевого бенефіціара. У зв’язку із цим активи кооперативу захищені від рейдерських атак. Якщо фермери хочуть серйозно захистити свій бізнес, то їм треба об’єднуватися в кооперативи. Навіть, якщо на когось відбувається шалений тиск, то все одно це ролі не грає, бо тільки загальні збори мають право виносити якесь рішення.

В одному із канадських кооперативів був такий вислів, що в перекладі звучить так: «Якщо хочеш іти швидко, то йти один. Якщо хочеш пройти далеко, то йдіть разом». Кооперативи дещо неповороткі в своїх процедурах. Але ця особливість має і свої плюси. І ще один момент. Сьогодні кооперативи в Україні готові підтримувати. Зараз якраз такий період, коли міжнародні донори розуміючи, що таке кооперативи у них, готові працювати із нашими кооперативами.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 27 травня 2024
Значна частина сільськогосподарських угідь України мають підвищену кислотність ґрунтового розчину. Через різке зменшення обсягів вапнування площі кислих ґрунтів постійно збільшуються. Це призводить до зниження врожайності всіх культур і насамперед високоінтенсивних, які витісняють із сівозмін стійкіші до кислотності, але менш конкурентоздатні, що призводить до зниження загальної ефективності землеробства.
Значна частина сільськогосподарських угідь України мають підвищену кислотність ґрунтового розчину. Через різке зменшення обсягів вапнування площі кислих ґрунтів постійно збільшуються. Це призводить до зниження врожайності всіх культур і насамперед високоінтенсивних, які витісняють із сівозмін стійкіші до кислотності, але менш конкурентоздатні, що ...
27 травня 2024
 27 травня 2024
З початку 2024 року 10 тисяч підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 39,2 млрд гривень. 22% з цих кредитів банки видали підприємствам, які працюють в зоні високого воєнного ризику.
З початку 2024 року 10 тисяч підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 39,2 млрд гривень. 22% з цих кредитів банки видали підприємствам, які працюють в зоні високого воєнного ризику.
27 травня 2024
 27 травня 2024
На українському ринку фуражної кукурудзи продовжує домінувати підвищувальна цінова динаміка.
На українському ринку фуражної кукурудзи продовжує домінувати підвищувальна цінова динаміка.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Щороку селекція ДСВ розширює свій портфель новими, інноваційними сортами та гібридами. В сезоні озимих 2024 року, ДСВ в Україні представить ринку 9 нових продуктів: 4 гібриди озимого ріпаку, 3 сорти озимої пшениці і 2 сорти озимого ячменю.
Щороку селекція ДСВ розширює свій портфель новими, інноваційними сортами та гібридами. В сезоні озимих 2024 року, ДСВ в Україні представить ринку 9 нових продуктів: 4 гібриди озимого ріпаку, 3 сорти озимої пшениці і 2 сорти озимого ячменю.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Українська зернова асоціація дещо знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних культур в Україні у поточному році – на 1,5 млн тонн в порівнянні з попередньою оцінкою, до 74,6 млн тонн. Також оновлений прогноз поступається показнику попереднього року, який асоціація оцінює в 82,8 млн тонн.
Українська зернова асоціація дещо знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних культур в Україні у поточному році – на 1,5 млн тонн в порівнянні з попередньою оцінкою, до 74,6 млн тонн. Також оновлений прогноз поступається показнику попереднього року, який асоціація оцінює в 82,8 млн тонн.
27 травня 2024
 27 травня 2024
Кабінет Міністрів України пропонує підвищити податки на пальне впродовж кількох років, а розпочатися цей процес має вже 1 липня.
Кабінет Міністрів України пропонує підвищити податки на пальне впродовж кількох років, а розпочатися цей процес має вже 1 липня.
27 травня 2024

Please publish modules in offcanvas position.