Про виклики та поточні результати своєї діяльності фермер Олександр Широкоступ розповів Агробізнесу Сьогодні під час пресзаходу, який організувала компанія «Сингента».
За його словами, господарство створив ще в 1995 році. Спочатку починав із 50 га сільськогосподарської землі, яку держава виділила для ведення фермерського господарства. Поступово збільшив земельний банк до 360 га. Далі відбувся раптовий ріст, бо колгосп припиняв свою діяльність, а більшість власників паїв перейшли саме у фермерське господарство. Зараз він господарює на майже 3000 га землі. Переважна частина знаходиться на території Шубівського старостату, а решта полів є ще біля села Ліщинка та міста Кагарлик.
У господарстві аграрій висіває багато культур: озиму пшеницю, жито, озимий та ярий ячмінь, горох, квасолю, а також соняшник, цукровий буряк та кукурудзу. Намагається дати рослинам, якщо не по максимуму, але й не по мінімуму. Шукає якусь золоту середину, бо розуміє, якщо не забезпечити рослини комплексно, то гарного врожаю не буде.
______________________
Квасоля – це зараз така культура, якою варто займатися
______________________
«В цьому році квасолю посіяли на 288 га, бо вона приносить гроші. Маємо партнерів на Хмельниччині, які забезпечують насінням. Ми їм потім і урожай продаємо. У них налагоджена доочистка до харчових якостей. Вони багато продають по Україні, а також експортують за кордон. Ціна торік на момент збирання на сою була 13000 гривень. Натомість квасоля коштувала 27000 гривень за тонну. Якщо потримав, то зараз вона коштує 34000 гривень. Коли доводили до посівних кондицій, то сусідам реалізовували. Тоді ціна ще вища. Квасоля – це зараз така культура, якою варто займатися», – переконаний пан Олександр.
Продовжуючи далі розповідати про економіку свого господарства фермер зазначив, що непроста культура і цукровий буряк. Багато аграріїв відмовилися від нього. Потрібна й спеціальна техніка для вирощування та збирання цієї культури. На думку власника ФГ «Широкоступ», буряк – це вищий пілотаж агрономії, якщо вирощуєш його, то й будь-яку іншу культуру зможеш виростити.
______________________
Цукровий буряк – це вищий пілотаж агрономії
______________________
«За результатами минулого року найбільш прибутковим був цукровий буряк. Насіння використовую французької селекції. Врожайність становила 870 ц/га. На переробку урожай віддаємо Шамраївському цукровому заводу в Білоцерківському районі. Логістика, звісно, немала – 94 км. У Кагарлику закрили рідний наш цукровий завод, за який ми боролися, і страйки влаштовували. Намагалися його захисти, але нам не вдалося. Після нашого зупинили і Миронівський, і Рокитнянський – ще набагато потужніший. Залишився поряд в Узині на відстані 42 км. Але там партнери ненадійні, ми з ними рік попрацювали і більше вирішили не співпрацювати. Тому буряк на переробку віддаємо у Шамраївку. В попередні роки вони за свій рахунок забирали у нас буряк. У цьому році дещо їм складно, бо все дорожчає. Тому частину будемо самі возити. Нам цікаво, і вони нас не ображають. Якщо подивитися на ціну, то ми цукор не реалізовували відразу. Спочатку десь 15% на паї видали та частково продали. А переважну більшість ще домовилися потримати на цукровому заводі. І за цей час ціна виростала з 21 грн. до 30 грн. 50 коп. Зараз вже продаємо. Розуміємо, що тільки за рахунок ціни виграли», – розповів аграрій.
Власник господарства «Широкоступ» має і невелике поголів’я корів. Є також і свині, але з ними зараз дуже небезпечно через поширення АЧС. Планував побудувати сучасну молочну ферму за рахунок ресурсів від рослинництва. Проте війна ці плани дещо перекреслила. За його словами, зараз можна вже розпочинати цю справу, але поки що тривожно. В напрямку тваринництва фермер буде активніше працювати після закінчення війни.
______________________
Торік два мільйони шістсот тисяч гривень виділили на допомогу військовим
______________________
«Зараз головне завдання підтримувати господарство на належному рівні та допомагати фронту. Ми входимо у Всеукраїнську аграрну раду. Участь у ВАР допомагає багато в чому. Вони постійно інформують, допомагають захищати свої інтереси. Навіть забронювати працівників, то фермерам самотужки досить важко це зробити. А в цій організації є серйозна команда юристів і їм вдається вести розмову від нашого імені. Також у них і аналітиків багато. А ще я входжу в Асоціацію фермерів. Нічого не можу поганого про них сказати, бо я сам фермер. Проте вони ще суттєво позаду. А у ВАР такий сучасний підхід. Що аграріям цікаво, то те вони і роблять. Звісно, сплачуємо туди внески, які останніми роками йдуть і на потреби ЗСУ. Знаю, що аграрії завдяки внескам через ВАР майже 2 тис. автомобілів на фронт відправили. Наше ФГ також персонально допомагає фронту. Ми теж купуємо транспорт. Торік два мільйони шістсот тисяч гривень на допомогу військовим виділили. Місцева громада теж допомагає. Ось так і працюємо на селі», – розповів Олександр Широкоступ.
______________________
Досягати високих врожаїв вдається завдяки надійним та ефективним препаратам компанії «Сингента»
______________________
Досягати високих врожаїв у ФГ «Широкоступ» можливо лише завдяки надійним та ефективним препаратам для захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників. Саме тому фермер вже протягом 25 років довіряє свої врожаї продуктам компанії «Сингента». Співпрацю нарощували поступово. Спочатку купували насіння, ЗЗР. Далі з 2017 року почали реалізовувати «План успішного зростання». Зосереджувалися на піднятті родючості, збереженні ґрунтів і біорізноманіття. Відпрацювали системи захисту – це чизелювання землі, зменшення ерозії на деяких ділянках. У господарстві є тваринництво, і досить велика частка органіки від життєдіяльності вноситься на поля. Також підсіваються і сидератні культури. В основному в цьому господарстві – це гречка, яка є гарним медоносом, а також природним добривом. В 2021 році разом із «Сингентою» починали розширювати питання інтегрованого захисту, бо це теж дуже актуальна тема. У 2022 було завдання зберегти те, що вже напрацьовано. А з 2023 року почали впроваджувати програми сталого землеробства на базі господарства.
«З компанією Сингента цікаво та надійно. І розумієш, що можна йти в завтрашній день. Тут фермера не підведуть. Однозначно він отримає такий урожай, який і запланував. Якщо фермер придбав у компанії препарати для господарства, то йому ще й інтелектуально та розумово допоможуть. Проконсультують і направлять на правильний шлях. Господарство лише від цього виграє, адже отримуємо кращий врожай та фінансовий результат відповідно», – розповів Олександр Широкоступ.
______________________
Де можна на полі просто виривати бур’яни, то треба так робити за допомогою механічного прополювача
______________________
Фермер довіряє препаратам цієї компанії, бо мав змогу за багато років перевірити їх ефективність. Але вирішив піти далі у напрямку екологізації вирощування та поєднати механічний захист із хімічним. Де можна на полі просто виривати бур’яни, то треба так робити. Для цього в господарстві з’явився механічний прополювач австрійської фірми Klünder. Торік пан Олександр першим в Україні придбав його напряму у продавця. Агрегат себе вже показав у роботі. Якщо пройшов дощ і вологий ґрунти, то на 100% бур’ян на буряках висмикує. Але треба, щоб бур’ян був вищий за культурну рослину. А лобода, зазвичай, вища. За словами фермера, хімічна боротьба із перерослими бур’янами, як правило, важка і малоефективна – потрібно давати більше розчину і йти повністю по всьому полю. Або ж наймати людей, які будуть це робити як колись, але за більші гроші. Тому наявність механічного прополювача фінансово повністю виправдано.
______________________
У господарстві самі заготовляють деревну тріску для сушіння кукурудзи. Економія становить 700-800 гривень на кожній тонні
______________________
За останні роки аграрій вирішив зекономити не лише на робочих руках, але й на використанні дорого природного газу для сушіння кукурудзи. У господарстві самі заготовляють деревну тріску. Економія становить 700-800 гривень на кожній тонні. Загалом 5 млн. 600 тис. гривень за один рік вже зекономили, тільки тому, що не користувалися газом для сушіння кукурудзи. Якби не власне альтернативне паливо, то із нинішньою ціною на кукурудзу взагалі краще нею не займатися. Фермер каже, що гроші інколи просто лежать під ногами. Потрібно лише трохи подумати і просто їх підняти.
Власник ФГ «Широкоступ» принагідно розповів, що до всього ставиться із обережністю. Великих покупок зараз не робить. Кредитні ресурси не залучає. Намагається розраховувати на власні ресурси, бо часи дуже непрості. За його словами, якщо взяти кредит, то можна взагалі припинити свою діяльність. Для Олександра Широкоступа фермерське господарство – це непросто робота, а все життя. Фермер має двох доньок, які також тут працюють. Він сам з нуля створив господарство, щодня працює над покращенням усіх процесів, аби потім успішне господарство передати наступним поколінням.
Тетяна Ковальчук
