Зараз у Державному реєстрі є 23 сорти конопель, з них 13 – належать селекції Інституту луб’яних культур НААН України. Про деякі сорти промислових конопель та загалом про перспективи цієї культури «Агробізнесу Сьогодні» розповів завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту, кандидат технічних наук Олег Примаков.
? Чим зараз займається Інститут луб’яних культур?
– Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель був заснований ще в 1931 році. Сьогодні він є головною установою в Україні з наукового забезпечення коноплярства та льонарства, виробником оригінального та елітного насіння луб’яних культур. Тут селекціонери створюють нові сорти за різними напрямками. В Інституті створено перший у світі однодомний безнаркотичний сорт конопель ЮСО – 31, який використовується в якості сорту-стандарту для реєстрації у країнах ЄС. Зберегти свої позиції дозволила низка його цінних властивостей – свого часу ЮСО-31 внесли до реєстрів сортів ЄС, США, Канади, Казахстану та інших країн і вже понад 30 років він перебуває у міжнародному товарному виробництві. Потім від цього сорту вже були паралельно створені й інші сорти: Лірина, Артеміда, Деметра, Глухівський 51, Глухівський 75, ВІК-2020, Медана і так далі.
Співробітники Інституту луб'яних культур
В останні роки селекційно-наукова робота в Інституті спрямована на виведення нових високопродуктивних сортів промислових конопель за найбільш актуальними та затребуваними напрямами споживання: харчовий (Лірина, Глесія), волокнистий (Глухівський 51), біоенергетичний (Глухівський 85), терапевтичний (ВІК-2020 і Медана). Промислові коноплі селекції Інституту луб’яних культур мають низку спільних характеристик, які виокремлюють їх серед інших конопель вітчизняної або закордонної селекції.
_____________________
В Інституті продовжують створювати сорти конопель, які найбільш актуальні сьогодні на ринку
_____________________
? Які особливості цих сортів? Чим вони відрізняються між собою?
– Завдяки таким насіннєвим сортам як Лірина, Глесія можна отримувати насіння близько 2 т/га. Натомість волокнистий сорт Глухівський 51 дає менше насіння, десь до 1 т/га, але за певними технологіями переробки можна отримати до 3-х т/га волокна. Потім є енергетичний напрямок використання – це сорт Глухівський 85, який має високу біомасу – до 12-15 т/га соломи, яку можна використовуватися для виготовлення паливних пелет.
Медичний напрямок, який в Європі розвивався, був актуальним і для наших науковців. Тому в Інституті створили наразі два терапевтичні сорти ВІК-2020 і Медана. Такі коноплі мають вміст канабіноїдних сполук, які цікаві медицині, але при цьому рівень ТГК (тетрагідроканнабінолу) в них лише на рівні 0,08%.
? Розкажіть більш детальніше про два сорти, які у медичних цілях можна використовувати.
– Сьогодні законодавчо прийнята термінологія: коноплі медичні та коноплі промислові. Найкращі сорти для застосування у медицині наразі – це ВІК-2020 і Медана з високим вмістом канабігеролу. Взагалі у галузі коноплярства науковці знають близько 400 сполук, які мають медичну цікавість. Але досліджень в цьому напрямку лише близько 20. Тобто відсоток досліджених канабіноїдних сполук, які цікаві медицині, дуже невеличкий. До речі, безпосередньо ці два сорти треба відносимо до терапевтичних, тобто вони не суто медичні.
Наприклад, ВІК-2020 – перший на теренах України сорт з вмістом канабігеролу 3-5%. Ця сполука не належить до психотропних і характеризується низкою лікувальних властивостей. Середня тривалість періоду від появи сходів до настання фази «технічна стиглість» – 88 діб, до настання фази «біологічна стиглість» – 122 доби. Середня висота рослин на момент завершення вегетаційного періоду 210 см. Середня урожайність стебел 6,3 т/га, волокна – 1,4 т/га, насіння – 1,4 т/га. Вміст волокна – 25%.
? Чи побільшало нині звернень в Інститут від виробників щодо продуктивних сортів?
– Так, цікавитись почали більше, але це питання комплексне. У нас має запрацювати система насінництва як в Європі, потрібна підтримка коноплярства на державному рівні. У нас війна, а тому конопляний ринок досить повільно розвивається. Потрібно не лише зібрати врожай, але й організувати хоча б первинну переробку конопель. Тут мова йде не про можливість отримати прибуток за один рік.
? У середньому, яка рентабельність вирощування конопель ?
– На сьогодні прибутковість конопель дійсно висока, але все залежить від напрямку їх подальшого використання. Найбільша (понад 100%) буде у насіннєвого господарства, яке розмножує сорти конопель високих репродукцій для інших господарств. Якщо ж агропідприємство вирощує їх як товарне насіння для переробки в харчовій промисловості, то стандартно може мати рентабельність від 60 до 100%. Прибутковість буде в усіх випадках, але дещо різна.
_____________________
Коноплі майже на 100% переробляються за тим чи іншим напрямком
_____________________
? На що сьогодні можна переробляти промислові коноплі та як використовувати?
– Перший продукт – це насіннєва маса (олія, протеїнові продукти та інше). Далі, якщо рослина в зеленому стані, то на терапевтичні й медичні цілі. Потім переробляють стебло і одержують два види продукції: волокно і костру (текстиль, будівельні матеріали). Після такої ретельної переробки залишиться лише пил і більше нічого. Тобто 100% рослини використовується за тим чи іншим напрямком. Китайці сьогодні навіть застосовують коріння певних сортів для виготовлення лікувальних настоянок. Тобто наші два сорти, про які говорив раніше, можна використовуватися і для терапевтичних цілей, тобто для профілактики хвороб.
? Якщо площі під коноплями зростатимуть, то чи вистачатиме насіння продуктивних сортів?
– Коли буде замовник, то й збільшиться виробництво насіння. Наприклад, у цьому році конопель посіяли біля 4 тисяч гектар, тобто насіння вистачило. Якщо ж збільшуватиметься потреба у аграріїв, то вони робитимуть замовлення на ті чи інші сорти. Ми запустимо їх у виробництво і забезпечимо господарства насіннєвим матеріалом.
Справа у тому, що раніше не було закону, тому жодне підприємство повноцінно з нами в такому форматі не працювало. Зараз в реєстрі є 23 сорти конопель, з них 13 – селекції нашого Інституту. Тому ми можемо забезпечити аграріїв посівним матеріалом, але має бути попереднє замовлення і треба почекати певний час. Тобто одні сорти можемо розмножити за рік-два, для інших треба трохи більше часу.
_____________________
Сьогодні розвиваються технології поглибленої переробки як волокна з льону, так і з конопель
_____________________
? Луб'яні культури – це не лише коноплі, але й льон-довгунець та інші. Насіння яких ще рослини розмножує Інститут?
– Луб'яні культури – це канопи, джут, сізаль та льон-довгунець. Треба розмежувати саме льон у поняттях. Є олійний, або льон-кучерявець – це технічна культура, яку вирощують для отримання насіння, що містить до 49% олії. А ще є льон-довгунець, з якого отримують високоякісне волокно. Сьогодні розвиваються технології поглибленої переробки як волокна з льону, так і з конопель.
Співробітники Інституту луб'яних культур
? Чи сприятливі для конопель в Україні кліматичні умови?
– Не випадково Інститут луб’яних культур ще в радянські часи був створений саме в Україні, тому що тут клімат для їх вирощування максимально оптимальний. Але наші сорти максимально добре почуваються не лише в Україні. Загалом вони добре адаптуються до різних умов. Тому ними цікавлять і в інших країнах, які знаються на коноплясті. В Україні їх треба сіяти після заморозків, тому кінець квітня або початок травня – це найоптимальніший термін. Переважно вегетативний період і дозрівання насіння конопель триває десь 80-120 днів. Із середини серпня у нас починають збирати коноплі. Якщо ж вони потрібні в зеленому вигляді на терапевтичні цілі, то раніше.
? Чи хворіють коноплі, бувають на них шкідники?
– Якщо є сільгоспкультура, то без шкідників і хвороб не обійдеться. Все одно вони бувають. Але успішно боротися із ними дозволяє правильно підібрана сівозміна. Для одних культур коноплі хороший попередник, для інших – небажаний. Взагалі, вони можуть вирощуватися як в сівозміні, так і в монокультурі.
До речі, є досвід вирощування конопель по коноплям з 1931-го року, коли був створений Інститут. Не зупинялися навіть під час Другої світової війни. Зараз теж продовжуємо вирощувати, тому ми й не хочемо переміщуватися, навіть коли запропонували евакуацію і так далі. Тому що є певні моменти, унікальні дослідження, які проводимо саме на цих землях Сумщини.
_____________________
Завдяки появі закону коноплі зробили певний прорив саме в кількості компаній, які почали ними займатися
_____________________
? Чи збільшуватимуться площі під промисловими коноплями в Україні?
– На щастя, вже є Закон «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності». Якщо у минулому році було 23 господарства, то в цьому році їх вже близько 40-47, які вирощують коноплі. Комусь вдасться залишитися на ринку, іншим буде нецікаво. В Україні є близько 15 компаній, які постійно вже висівають коноплі і включила їх у свою діяльність. Наразі відбувається становлення ринку. Збільшення площі буде, але поступово. Найбільш стримуючим фактором є агресія орків, яка не дає нам стабільно планувати. Потрібно накопичувати стебловий матеріал для організації ефективної переробки на першому етапі. Далі має бути другий, третій етапи глибокої переробки. Є компанії, які ще не вийшли на цей ринок, але планують розпочати.
Насіння конопель
До речі, коноплі ще й екологічна культура, бо поглинають СО2 і є цікавими для заміщення потреби в лісах. Це окрема і дуже цікава тема. Закон зробив свою справу і запустив певні процеси. Ми плануємо, що буде збільшення площ, але не так швидко, як цього хочемо. Ніхто сьогодні такі інвестиції в Україну не направить під час війни.
Отож, для розвитку конопляного ринку треба налагодити в Україні первинну і вторинну переробку. Якщо у нас з'явиться, наприклад, один-два целюлозні заводи, які будуть переробляти волокно конопель для одержання целюлози, тоді й буде дійсно стрімке збільшення площ посівів. Тому що такий завод, навіть з мінімальної потужності, потребуватися від 3 до 5 тисяч гектарів посівів конопель. Потрібні будуть нові робочі місця. Тоді зміниться ситуація, адже буде не просто сировина, а вже готовий продукт – целюлоза, який можна як на внутрішньому ринку використовувати, так і експортувати.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
