Для вчасного виявлення початкової стадії розвитку хвороб на рослинах озимого ріпаку навесні та вжиття ефективних захисних заходів щодо обмеження їх шкідливості необхідно систематично проводити моніторинг хвороб у посівах ріпаку.

Внесення мікроелементів можна проводити у комплексі з іншими заходами догляду за рослинами ріпаку, якщо їх терміни співпадають (боротьба з шкідниками, хворобами тощо). При виході із зими обов’язкове підживлення азотними добривами по мерзлоталому ґрунті.

У садах комплекс фітофагів, які спричиняють відчутну шкоду, дуже різноманітний. Для забезпечення якісного урожаю, тривалої продуктивності багаторічних насаджень важливим заходом є інтегрований захист садів, де обов’язковою складовою є оцінка фітосанітарного стану та прогноз розвитку шкідливих організмів для володіння істинною інформацією щодо видового складу головних шкідників, їх чисельності, поширення, динаміки розвитку, що дозволяє вчасно визначати доцільність застосування оптимальної комбінації заходів і засобів захисту рослин зі шкідливими об’єктами для конкретної зони, поля, культури з максимальною ефективністю, корегувати системи захисту, що є важливим у реалізації концепції інтегрованого захисту рослин.

В умовах північного Степу України величина урожаю ячменю ярого визначається багатьма факторами, серед яких важливим є родючість ґрунту, або наявність у ньому поживних елементів, необхідних для росту і розвитку рослин та діяльності ґрунтової мікрофлори.

Кукурудза — одна із найбільш цінних за кормовими й урожайними властивостями сільськогосподарських культур, їй належить провідна роль у світовому виробництві зерна. За своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності й якісними показниками продукції культура переважає інші зернові культури, а за сприятливих або оптимізованих умов, у результаті яких покращується ріст і розвиток рослин, наприклад завдяки застосуванню науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, внесенню добрив, агротехнічних і хімічних засобів захисту культури від бур’янів, хвороб і шкідників, збільшується не тільки її урожай, а й покращуються його показники.

Інтегрований захист картоплі від хвороб охоплює всі операції з технології виробництва насіннєвої і товарної картоплі та включає фітосанітарні, фізико-механічні, агротехнічні, селекційно-насіннєві, хімічні та біологічні заходи.

В Україні серед зернобобових культур одне з провідних місць належить гороху. Це зумовлено його здатністю формувати досить високі і стабільні врожаї за короткий вегетаційний період. Зерно його містить від 16 до 36% білка, до 54% вуглеводів, близько 1,6% жиру, понад 3% зольних речовин. Білок гороху є повноцінним за амінокислотним складом і засвоюється в 1,6 разу краще, ніж білок пшениці. У ньому міститься 4,6% лізину, 11,4% аргініну, 1,2% триптофану (від сумарної кількості білка). Незамінність гороху при вирішенні проблеми протеїну для забезпечення потреб тваринництва у повноцінних високобілкових кормах потребує доведення щорічного виробництва зерна культури до 3,5–4,0 млн т, а площ посівів до 3–4 тис. га. Рослини гороху здатні зв’язувати азот повітря у кількості 100–150 кг азоту (д. р.), що еквівалентно 300–400 кг селітри. Тому він є одним із кращих попередників для зернових культур.

Основний обробіток ґрунту повинен забезпечити повне знищення вегетуючих бур’янів, особливо багаторічних коренепаросткових, максимальне накопичення та збереження осінньо-зимових опадів, попередження водної та повітряної ерозій.