Фунгіцидний захист
на сторожіформування
високого врожаю
Ранньовесняне боронування посівів та підживлення азотними й іншими мінеральними добривами сприятиме оздоровленню посівів. Добрива підвищують стійкість рослин проти злакових мух завдяки більшій кущистості.
Цього року слід очікувати ранній розвиток борошнистої роси в посівах зернових повсюдно, особливо по стерньових попередниках. А за сприятливих погодних умов (відносна вологість повітря понад 80%, температура 16–23 ºС) у загущених посівах із високим рівнем азотного удобрення ймовірний розвиток хвороби від помірного до сильного. Захворювання особливо прогресує в останні роки у зв’язку з інтенсифікацією виробництва зерна. Ігнорування хімічного обробітку посівів озимих культур в осінній період створюють винятково сприятливі умови для її розвитку. Як правило, більше уражуються цією хворобою ранні посіви озимої пшениці. За сильного ураження зменшується кущистість, листя передчасно відмирає. Втрати врожаю в окремі роки можуть перевищувати до 40%.
Розпочинають обробку рослин пшениці озимої з фази закінчення кущіння і до початку виходу в трубку при ступені ураження двох верхніх листків борошнистою росою та септоріозом 1% і вище, що становить приблизно 3–4 плями борошнистої роси на листок або 2–3 септоріозних плями. При підвищеній вологості потреба застосування фунгіцидів може виникати і пізніше, тому обстеження посівів продовжують через кожні 3–5 днів.
Високоефективною для захисту від борошнистої роси є обробка посівів фунгіцидами на основі флутріафолу (Імпакт 25% к. с.), проквіназиду (Таліус 20% к. е.), пропіконазолу (Імпера Голд 49% к. е.), карбендазиму (Дерозал 50% к. с.), метрафенону (Флексіті 30% к. е.). Найкраще поєднати внесення цих фунгіцидів разом із внесенням гербіциду на озимі зернові у фазі кущіння.Строки застосування фунгіцидів на пшениці в весняний період повинні плануватись таким чином, щоб вчасно і якісно захистити верхні три листки рослини, які обумовлюють найбільший внесок у формування врожаю.
При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією велику увагу потрібно приділяти у весняний період питанню захисту від хвороб, особливо на площах із прогнозованим рівнем урожайності більше 60 ц/га та високими показниками якості зерна (2–3 клас), а також на насіннєвих посівах. Для досягнення цієї мети в поєднанні із технологічними операціями з удобрення посівів пшениці макро- та мікроелементами, гербіцидним захистом, потрібно особливу увагу звернути на захист у три етапи посівів озимої пшениці високоефективними сучасними фунгіцидами від хвороб листового апарату та колоса, оскільки ігнорування цієї складової технологічного процесу призводить до зменшення урожайності та якості насіння і товарного зерна.
Листковий апарат та
колос у пріоритеті
За мінімізації обробітку ґрунту незароблені рослинні рештки є основним резерватором інфекції багатьох збудників захворювань рослин, зокрема, й таких небезпечних, як темно-бура плямистість, септоріоз, піренофороз, види іржі. Ці захворювання за сприятливих погодних умов можуть швидко набувати на пшениці епіфітотійного розвитку і спричиняти недобір врожаю до 50% і більше. Тому захист від хвороб листового апарату і колоса повинен бути пріоритетним та заслуговувати уваги в технології вирощування озимих зернових як один із ключових елементів формування урожаю із високими посівними та якісними показниками зерна.
За умов теплої дощової погоди ефективним заходом захисту пшениці від іржі, септоріозу та інших плямистостей є проведення профілактичних обробок рослин фунгіцидами у фазі виходу їх у трубку та цвітіння. Найбільша ефективність дії препаратів проти хвороб листя та колоса досягається за триразової обробки фунгіцидами в фази: виходу в трубку, цвітіння та наливання зерна.
Для захисту листового апарату найбільш доцільним є проведення першої обробки фунгіцидами із групи стробілуринів, у склад діючих речовин яких входять активні інгредієнти в поєднанні з діючими речовинами інших хімічних груп (Абакус 12,5% к. е., Аканто Плюс 28% к. с., Медісон 26,3% к. с. та ін.). Ці препарати найбільш ефективні при використанні на ранніх стадіях розвитку інфекції септоріозу, іржі, піренофорозу, оскільки блокують проростання конідій, пікноспор і сумкоспор патогенів, стримують початковий ріст грибниці. Захисна дія препаратів триває до 5–6 тижнів. З метою запобігання виникнення резистентності у патогенів до цих препаратів дозволяється проводити одну, максимум дві обробки пшениці за вегетацію з інтервалом 14–16 днів. Ці препарати слід використовувати тільки в системі чергування з іншими фунгіцидами, які відрізняються від стробілуринів іншим механізмом дії.
Необхідно звернути увагу, що використання однакових діючих речовин у протруйнику та фунгіцидах призводить до набуття стійкості патогенів.Для захисту від септоріозу і фузаріозу колоса необхідне проведення обприскування у період цвітіння, що дозволить контролювати рівень зараження, оскільки при ураженні септоріозом колоса на 30% відбувається зниження маси зерна на 5%, фузаріозом — на 15%, а при пошкодженні колоса фузаріозом на 30% відбувається скорочення маси зерна на 50%, і при подальшому розвитку фузаріозу відбувається значне зменшення маси зерна до 70%.
Не зовсім правильними є рекомендації щодо проведення останнього обприскування у фазі цвітіння. Адже вона дуже коротка і триває 4–7 днів. А якщо в цей період дощова погода або сильний вітер, і неможливо здійснити обприскування, тому для ефективного захисту від фузаріозу та септоріозу колоса найкраще обприскувати посіви озимої пшениці орієнтовно за 7–10 днів до цвітіння і через 7–10 днів після нього. Найефективнішими фунгіцидами у цей період для захисту від хвороб фузаріозу та септоріозу колоса є фунгіциди Рекс Дуо 49,7% к. е., Фолікур 25% к. е., Оріус 25% к. е., Імпакт Т 30% к. е., Замір 40% к. с., Фалькон 46% к. е., Солігор 42,5% к. е.
Для запобігання зрідженню посівів мишоподібними гризунами необхідно проводити систематичні обстеження посівів, та в разі виявлення 3–5 і більше колоній на 1 га застосувати один із родентицидів: Бродісан, Варат Г, Варат МБ, Роденфос.
Сегетальна рослинність:
під прицілом
Досить актуальним у весняний період буде застосування гербіцидів. Після відновлення вегетації пшениці озимої важливо на всіх полях провести обстеження на наявність бур’янів та в разі необхідності внести гербіциди.
Економічним порогом шкодочинності (ЕПШ) бур’янів у посівах пшениці озимої є понад 16 шт. однорічних бур’янів та більше одного пагона багаторічних видів на 1 м².
Для знищення дводольних бур’янів у посівах пшениці озимої застосовують препарати трьох груп:
- Похідні бензойної кислоти — Банвел, Діален Супер. Гербіциди цієї групи ефективні проти багаторічних видів бур’янів. Їх можна застосовувати до кінця фази кущіння за температури +10…+15 °C.
- Сульфонілсечовини — Гранстар, Логран, Пік. Ці препарати більш ефективні проти однорічних дводольних бур’янів, ніж проти багаторічних. Вони забезпечують ефективність при знижених температурах — +5…+10 °C. Можливе застосування до фази прапорцевого листа включно.
- Триазолпіримідини — Дербі, застосовують до фази прапорцевого листа включно в широкому діапазоні температур — від +5 до +25 °C. Ефективно діє на однорічні дводольні, у тому числі на перерослі бур’яни. Існують також комбіновані гербіциди — Голіаф, Гранстар Голд, Лінтур, Мікодин, які забезпечують високу ефективність завдяки поєднанню двох діючих речовин.
Інсектицидний контроль
Одним із найбільш небезпечних шкідників пшениці озимої у зоні Степу, який впливає на якість клейковини, є клоп шкідлива черепашка. Заселення посівів дорослими клопами відбувається на початку фази виходу в трубку, а відродження личинок — у період формування зернівки-молочної стиглості зерна. Через втрату якості клейковини борошно стає непридатним для хлібопечення за наявності 3% пошкоджених клопами зерен. Такий рівень пошкодженості спостерігається за чисельності 3–5 личинок на м². При пошкодженості понад 12% зерна відбувається деградація клейковини. Згідно з ДСТУ 3768:2000, кількість пошкодженого насіння не може перевищувати 0,3–0,5%.
Щоб запобігти таким втратам, проводять хімічний захист посівів проти дорослих клопів, що перезимували, і личинок. Високу ефективність під час масового заселення посівів клопами мають крайові обробки посівів одним із інсектицидів.
Оптимальним строком знищення личинок є час появи в посівах 15–20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3–4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше. У цей час, крім личинок хлібних клопів, шкоди зерну завдають личинки пшеничного трипса (ЕПШ 40–50 екз./колос), злакові попелиці (ЕПШ 20–30 екз./стебло), хлібні жуки (ЕПШ 3–8 екз./м²).
З третьої декади квітня-на початку травня відбувається заселення посівів пшениці озимої пшеничним трипсом, а враховуючи високу чисельність шкідника торік, слід очікувати зростання чисельності й шкідливості пшеничного трипса, в окремих районах можливий масовий розвиток.
Оптимальним строком захисту посівів пшениці озимої від клопа-черепашки та супутніх видів шкідників є період формування-початок молочної стиглості зерна. У період обробки слід враховувати температурний режим. За температури повітря до +22…+25 °C доцільно застосувати один з інсектицидів із групи піретроїдів: Фастак (0,1 л/га), Ф’юрі (0,07 л/га), Бульдок (0,25 л/га). Карате Зеон 050 CS (0,2 л/га) можна застосовувати за температури повітря до +30 °C. Якщо температура повітря вища, ніж +30 °C, доцільніше обробити посіви Актарою 25WC (0,14 кг/га).
За хімічних обробок посівів в умовах високої температури слід застосовувати багатолітражне обприскування із нормою витрати робочої рідини 300–400 л/га у ранішні і вечірні години. Для сповільнення випаровування крапель і подовження токсичної дії препаратів до робочої рідини слід додавати антивипаровувачі (сечовину) або прилипачі (зокрема Сільвет Голд).
Назар УМРИХІН, канд. с.-г. наук, завідувач
лабораторією біоадаптивних технологій в АПВ
Тетяна МОСТІПАН, старший науковий співробітник
лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук,
учений секретар, завідувач науково-технологічним
відділом селекції, насінництва і трансферу інновацій
Кіровоградська ДСГДС НААН
