Середньостатистичний українець витрачає на їжу 2,8 тис. грн на місяць, у той час як німець на продукти харчування викладає з кишені 221 євро (7 тис. грн), – пише Ровесник.

Журналісти визначили: щодня німець витрачає на продукти харчування близько 7 євро (221 грн), українець – 91 грн.

Так, літр молока в Німеччині коштує 70 центів (23 грн), в Україні – 19 грн. Кілограм рису обійдеться німцеві в 1,8 євро (57 грн), українцеві – у 24 грн. Вартість картоплі в Німеччині 1 євро (33 грн) за кілограм, в Україні – 7 грн.

Достатньо велика різниця у ціні на м’ясо. За кілограм курячої грудки німець заплатить 6,6 євро (210 грн), українець – втричі менше, 77 грн.

Вартість яловичини в Німеччині в 3,1 раза вища, ніж в Україні. Кілограм цього м’яса обійдеться німцеві в 11,1 євро (354 грн), українцеві – у 111 грн.

Очікувалось, що земельна реформа, яка обговорюється в Україні вже більше 20 років, буде проведена у минулому році. Але реформа не відбулась і Верховна Рада знову продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських земель, цього разу до 2019 року. Новий Шлях – Українські Вісті поцікавились думкою Олексія Харсуна, виконавчого директора кооперативу “Зерновий” з Дніпропетровської області, щодо перспектив відкриття ринку землі, а також майбутнього малих і середніх фермерів, які складають основу аграрної галузі у більшості країн, зокрема у Канаді.

У даному матеріалі ви дізнаєтесь з чого почати експорт горіхів та плодів (ягід, чорниці, кавунів, яблук, слив, персиків, лохини, малини, журавлини, ожини, груш, фруктів) з України до країн-членів ЄС: які ввізні мита, тарифні квоти, основні країни-споживачі, вимоги ЄС до продуктів, основні етапи експорту, правила походження в рамках ПВЗВТ і додаткові вимоги замовників. 

Цьогоріч обсяги виробництва меду будуть меншими й ціна на нього зросте.

З 10 травня в поїздах далекого прямування всі напої будуть мати однакову вартість. За чай, каву, воду або кавовий напій потрібно буде заплатити 8 гривень.

Люди не бажають реєструвати корів, боючись, аби не показати державі свій дохід та не втратити субсидію. Про це заявила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Та додала, що закон про ідентифікацію та реєстрацію тварин, прийнятий ще у 2009 році, як слід не виконується.

В Жмеринському районі активно впроваджують альтернативні джерела енергії. Нещодавно Северинівською об‘єднаною територіальною громадою було висаджено 3500 енергетичних верб.