З початку широкомасштабного вторгнення російських військ активні бойові дії відбувалися на значній території та охопили практично весь спектр основних зональних ґрунтів у напрямі з півночі на південь – від дерново-підзолистих і дернових опідзолених переважно легкого гранулометричного складу зони Полісся до темно-каштанових і каштанових солонцюватих важко-суглинистих і легко-глинистих зони Сухого Степу. Ці ґрунти від природи характеризуються широким діапазоном властивостей, особливо за вмістом органічного вуглецю, фізичної глини та глибини гумусної частини профілю. За окремими характеристиками властивостей розмах коливань параметрів ґрунтів може досягати 5-10 разів, тому будуть різними результати деструктивного впливу бойових дій на них.
______________________
На сьогодні створено відповідний набір ґрунтово-картографічних матеріалів у хронологічному порядку на національному рівні, з розрахунком площі основних типів ґрунтів, охоплених війною
______________________
Практично з перших тижнів збройної агресії рф співробітники ННЦ ІГА відстежували територіальне охоплення бойовими діями різних ґрунтів, на сьогодні створено відповідний набір ґрунтово-картографічних матеріалів у хронологічному порядку на національному рівні, з розрахунком площі основних типів ґрунтів, охоплених війною. Серед найбільш постраждалих – чорноземи звичайні, які за гранулометричним складом переважно важкосуглинисті та легкоглинисті, а поблизу Мар’їнки – середньоглинисті.
Для оцінювання характеру та масштабів мілітарної деградації ґрунтів використовувалися переважно дистанційні методи, результати у подальшому уточнювалися наземними польовими дослідженнями. Була вдосконалена методологія польових досліджень, особливо в аспекті відбирання проб з пошкоджених бойовими діями ґрунтів, розроблена відповідна Інструкція. Вона враховує як чинний ДСТУ 2004 року, так і рекомендації ФАО, регламентує кількість відібраних зразків і відстань місць пробовідбирання від кратеру вибуху і калібру боєприпасів та властивих їм розмірів вирви. Передбачається також відбирання контрольних проб поза межами можливих ареалів забруднення.
Творчим колективом з різних підрозділів ННЦ ІГА розроблено класифікацію мілітарної деградації ґрунтів, яка включає 17 основних видів деградації з п’ятьма ступенями її вираженості, з відповідними параметрами зміни властивостей, що дуже важливо для визначення технології відновлення родючості ґрунтів та рекультиваційних робіт.
Крім національного, розроблено ґрунтово-картографічні матеріали впливу бойових дій на ґрунти на регіональному, обласному, районному рівнях та для окремо взятої територіальної громади. Розроблена раніше карта впливу бойових дій на ґрунти Харківського району потребує уточнення у зв’язку з відновленням бойових дій на цій території поблизу Липців з травня 2024 року.
У рамках виконання гранту НФДУ досліджувався вплив бойових дій на ґрунти Чкаловської територіальної громади, з переважанням чорноземів типових важкосуглинистих і легкоглинистих, глибиною гумусованого профілю 95-115 см, з вмістом гумусу до 5,5-5,7%. Розроблені картосхеми щільності обстрілів, охоплення пожежами від них, переущільнення ґрунтів унаслідок пересування важкої техніки, наявності забруднення важкими металами.
На основі поєднання особливостей генетичної природи ґрунтів та їх властивостей з виявленими характером та ступенем мілітарної деградації земель розроблено ґрунтово-екологічне руйнування території громади з виділенням 7-ми мікрорайонів. Це своєрідний ключ до майбутнього відновлення родючості ґрунтів та моніторингу за їх станом. Для прикладу, у мікрорайоні з гідроморфними солонцювато-засоленими ґрунтами доцільна ренатуралізація, у мікрорайоні значного поширення ксероморфно-еродованих видів чорноземів необхідно враховувати ризик розвитку водно-ерозійних процесів, а в мікрорайоні з переважанням неглибоких вирв до 0,7 м можна обійтися без спеціальних рекультиваційних заходів, достатньо загорнути їх ґрунтовою масою. Натомість, місця з вирвами понад 0,6-0,7 м, де їх частка перевищує 70% площі, можливо розглянути доцільність виведення з обігу або застосування спеціальних рекультиваційних технологій з пошаровим засипанням піском, лесовим матеріалом, сумішшю ґрунтової маси з донними відкладами тощо.
Точна інформація про генетичні особливості ґрунтів та характерів і ступінь вираження мілітарної деградації – це реальна наукова основа для відновлення родючості пошкоджених війною ґрунтів.
Вадим Соловей, кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник;
Віталій Лебедь, кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник;
Юрій Залавський, кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник
Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства
та агрохімії імені О.Н. Соколовського»
Як повідомляв Агробізнес Сьогодні, на базі національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» відбулася міжнародна науково-практична конференція «Турбота про ґрунти в умовах війни та миру: стан, моніторинг та управління». Одним із інформаційних партнерів заходу виступила медіакомпанія «АГРОБІЗНЕС СЬОГОДНІ». Розпочинаємо друкувати серію публікацій науковців на означену тематику.
