Гречка — одна із найдавніших круп’яних культур, що вирощується в Україні. Технологія виробництва цієї культури є майже безвідходною.
Гречка — цінна круп’яна і медоносна культура, яка має велике народногосподарське значення. Технологія виробництва її є майже безвідходною.
Таким був ключовий лейтмотив робочої наради на тему «Стан та перспективи вирощування гречки. Made in Ukraine». Організувала та провела її Міжнародна асоціація наукових установ, виробників, переробників гречки та її унікальних продуктів (скорочено — Міжнародна асоціація гречки). Зустріч пройшла у селі Малополовецькому Фастівського району, що на Київщині.
Ріст, розвиток та продуктивність посівів гречки при застосуванні регулятора росту за різного фону мінерального живлення свідчать про високі можливості зростання прибутковості цієї культури.
Гречку краще розміщувати на родючих, чистих від бур’янів полях, із реакцією ґрунтового розчину рН — 5,5–6,5. Сіяти її в зоні Лісостепу доцільно після пшениці озимої, буряків цукрових, кукурудзи, зернобобових. Гречка є добрим попередником для інших культур у сівозміні. За даними науковців науково-дослідного Інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського державного аграрно-технічного університету, висіяні після неї колосові менше уражуються кореневими гнилями. Гречка сприяє поліпшенню агрофізичних властивостей ґрунту, істотно знижує його щільність.
Гречка — цінна круп’яна і медоносна культура, яка має велике народногосподарське значення, з неї виготовляють крупи та борошно. Технологія виробництва цієї культури є майже безвідходною. Порівняно з іншими зерновими та круп’яними культурами сучасні сорти гречки не формують високої урожайності.
Швидкість росту стебла гречки залежить від багатьох факторів та насамперед від площі живлення рослин і особливостей росту. Найбільший приріст стебла спостерігається в першій половині цвітіння. Рослини швидко ростуть у висоту й одночасно утворюють гілки і суцвіття. Уповільнюється або припиняється їх ріст при настанні господарської стиглості перших плодоутворень.
Строки сівби є вирішальним фактором у формуванні врожайності. П. М. Демиденко стверджує, що урожай гречки змінюється залежно від погодних умов, років вирощування та строку сівби. Встановлено кореляційний зв’язок між урожайністю і погодним фактором, який виявляється у критичний період розвитку культури — у фази цвітіння-плодоутворення. За температури, яка перевищує оптимум у цей період, урожайність знижується, тому що у суху і жарку погоду нектарність і, відповідно, ефективність запилення та запліднення різко падають.