Вирощування кукурудзи на силос

Правильний вибір гібрида

Маємо пам’ятати, що якісний кукурудзяний силос починається з вибору гібрида. Нині на ринку дуже багато селекційних компаній пропонують гібриди зернового напряму для виробництва силосу. Свої гібриди пропонують насіннєві компанії Монсанто, Піонер, Сингента, Євраліс, КВС, Маїсадур, Маїс та ін. Ці гібриди характеризуються значною висотою, що забезпечує урожайність зеленої маси, але не завжди збалансованість за вмістом поживних речовин і високу ефективність травлення. Окрім того, рекомендовані зернові гібриди забезпечують значний вміст зерна у силосній масі, яке в результаті травлення також може не повністю перетравлюватися, тому його потрібно додатково плющити або подрібнювати. Є також спеціалізовані гібриди кукурудзи на силос. Вони мають низький вміст лігніну, що забезпечує краще травлення силосної маси у шлунках тварин.

Наразі ми, компанія LNZ Grup, пропонуємо гібриди типу Leafy, рослини якого характеризуються збільшеною поживною частиною для тварин завдяки більшій кількості листків над початком — від 10 до 13. Зерно містить переважно борошнисто-склоподібний крохмаль. Гібриди типу Leafy-Floury, крім більшої кількості листків, мають до 25% зерна чисто борошнистого типу, що значно підвищує його перетравність.

Вибираючи гібрид, маємо зважати на те, що основна поживна маса рослин розташована над початком (рис. 1).

Велике значення має також вміст зерна у силосі, адже у зерні знаходиться найбільш поживна для тварин частина силосної маси. Проте не завжди значна кількість зерна у силосній масі свідчить про високу його поживність. Важливе значення має також консистенція ендосперму зерна, його тип (рис. 2). Зерно з більш склоподібним типом ендосперму гірше перетравлюється порівняно із зерном борошнистого типу. Таке зерно краще руйнується навіть під час його різання та прожовування тваринами. У процесі силосування таке зерно краще піддається ферментації.

Рис. 2. Типи ендосперму різних гібридів

Основний обробіток ґрунту

Важливе значення має технологія вирощування кукурудзи на силос. Зазвичай господарства її істотно спрощують. Одним із важливих елементів технології вирощування є основний обробіток ґрунту, адже кукурудза має мичкувату кореневу систему, що здатна проникати на 1,2–1,5 м углиб. Тому культура дуже чутлива до ущільнень ґрунту, підплужної підошви, які можуть погіршити й обмежити її розвиток. Відтак основний обробіток ґрунту, як і для зернової кукурудзи, має сприяти оптимізації структури ґрунту шляхом руйнування його ущільнень і підплужної підошви. Для всіх типів ґрунтів рекомендуємо застосовувати, насамперед, глибоке рихлення або глибоку оранку, залежно від глибини і типу ущільнення ґрунту. Адже такий обробіток забезпечить формування оптимальної структури ґрунту і сприятиме більшому накопиченню вологи в ньому впродовж зими.

У весняний період поле слід обов’язково боронувати, закрити вологу, адже коли ґрунт прогрівається до 4–5 °С, істотно активізується ґрунтова мікрофлора. Надлишкова волога стікається і випаровується, у результаті чого формується нова капілярно-пориста структура ґрунту, яку ми зруйнували основним обробітком. Тому боронування ґрунту в той час, коли посіріла його поверхня (тобто він досяг фізичної стиглості), руйнує сформовані пори і зупиняє процес інтенсивного випаровування вологи з нижніх горизонтів.

Удобрення

Система живлення, особливо на ранніх етапах росту і розвитку рослин кукурудзи, є одним з елементів оптимізації цих процесів. На жаль, багато господарств цим елементом взагалі нехтують. Щоб ефективно вирощувати силосну кукурудзу, маємо розуміти, що рослини потребують забезпечення не лише азотними добривами, а збалансованого їх живлення й іншими елементами. Адже на 1 тонну основної і відповідної кількості побічної продукції рослини споживають 24–35 кг азоту, 10–14 кг фосфору, 25–35 кг д. р. калію, 6–10 кг кальцію та магнію, 3–4 кг сірки. Тому, щоб рослини успішно росли й розвивалися, важливо вносити під основний обробіток, зокрема на бідних ґрунтах, по 20–30 кг/га д. р. фосфору і калію. На легких ґрунтах калійні добрива можна залишити на весняне внесення під закриття вологи, щоб уникнути їх інтенсивного промивання в осінньо-весняний період.

Окрім того, щоб рослини засвоїли більшу частину азоту, внесеного під силосну чи зернову кукурудзу, рекомендуємо на кожні 10 кг/га д. р. азоту вносити по 1,5–2,0 кг/га д. р. сірчаних добрив. Тоді рослини повноцінно використають весь азот і ефективно включать його у білкові структури. Якщо плануєте застосовувати сульфат амонію або інше кисле добриво, бажано внести його з осені під основний обробіток або у весняний період під закриття вологи, коли її багато і підкислення ґрунту буде нетривалим і не вплине на рослини.

Для швидкого старту рослин, доброго розвитку кореневої системи, оптимізації умов закладення врожаю на початкових етапах необхідно збалансувати їх живлення. Адже кукурудза на силос закладає свій урожай починаючи з першого до дев’ятого листка. Так, із першого по третій листок закладаються вузли, а відповідно, кількість листків; із третього по дев’ятий листок закладаються, формуються і розвиваються качани (рис. 3).

Рис. 3. Проходження фаз та етапів онтогенезу в рослинах кукурудзи на початкових етапах

Тому під час сівби необхідно внести на 5 см убік і на 5 см глибше під насіннєве ложе комплексні добрива, що містять N_10–20P_10–20K_10–20S_3–5, можна у поєднанні з мікродобривами. Але бажано щоб весь комплекс не перевищував 60 кг/га сукупної діючої речовини.

Сівба

Якість сівби визначає, яку масу сформуємо і який у ній буде вміст зерна, тобто яка буде її поживність загалом. Тому всі зернові компанії, що спеціалізуються на зернових гібридах, рекомендують збільшувати густоту посіву кукурудзи на 10–15 тис./га схожих насінних від рекомендованих норм для їх вирощування на зерно. Так ми збільшуємо вихід зеленої маси, але не завжди частку зерна в ній.

Гібриди типу Leafy і Floury-Leafy з огляду на якісні показники насіння, потрібно висівати так, щоб на момент збирання густота була 69–74 тис. рослин/га. Це забезпечує високий вміст зерна у зеленій масі і високу якість та поживність отриманого силосу.

Глибина сівби силосної, як і зернової, кукурудзи має дорівнювати 4–6 см, з яких 1,5–2,0 см — вологий ґрунт.

Гербіцидний захист

Вирощуючи кукурудзу на силос, важливо захистити посіви від бур’янів і засмічувачів, адже від цього залежатиме як інтенсивність розвитку, так і загалом рівень урожаю зеленої маси. При цьому важливо зменшувати собівартість одиниці вирощеної зеленої маси. Тому ми пропонуємо використати препарати бренда DEFENDA. Якщо дотримати регламенту їх застосування, вони успішно впораються з бур’янами, зменшать собівартість продукції і забезпечать відсутність фітотоксичної дії.

Для успішного захисту рослин можна сформувати бакові суміші ґрунтових препаратів за участі прометрину:

• Перун (прометрин, 500 г/л), 2,0–2,5 л/га + Сахара (Ацетохлор, 900 г/л), 1,5–2,0 л/га;
• Перун (прометрин, 500 г/л), 2–2,5 л/га + Дабл Трай (металахлор, 960 г/л), 1,7–1,9 л/га;
• Перун (прометрин, 500 г/л), 2–2,5 л/га + Сора-нет (пропізахлор, 720 г/л), 1,8–2,2 л/га.

Або на основі тербутилазину:

• Айдахо КС (тербутилазин, 500 г/л), 1,5–1,6 л/га + Сахара (ацетохлор, 900 г/л), 1,5–1,7 л/га;
• Айдахо КС (тербутилазин, 500 г/л), 1,5–1,6 л/га + Дабл Трай (металахлор, 960 г/л), 1,7–1,9 л/га;
• Айдахо КС (тербутилазин, 500 г/л), 1,5–1,6 л/га + Дабл Трай (металахлор, 960 г/л), 1,7–1,9 л/га.
  

Для того, щоб визначити норми внесення препаратів, потрібно брати до уваги механічний склад і вміст гумусу у ґрунті. А компонування двох груп діючих речовин — Хлорацетанілідів і Триазинів — забезпечить широкий спектр контролю бур’янів.

Такі бакові суміші, на жаль, не зможуть упоратися з падалицею соняшнику. Для цього можете застосувати препарати на основі 2,4-Д та його похідних, зокрема Ефімер (2-етил-гексиловий ефір 2,4-Д, 905 г/л), 0,7–0,8 л/га, Примус (2-етил-гексиловий ефір 2,4-Д, 452 г/л + флорасулам, 6,3 г/л), 0,4–0,6 л/га, Дикамба Форте (дикамба у формі диметиламінної солі, 120 г/л + 2,4-Д у формі диметиламінної солі, 344 г/л), 1,0–1,2 л/га або препарат Аксакал (флорасулам, 250 г/л), 0,02–0,03 кг/га у поєднанні з прилипачами Мачо, 0,2 л/га або Супер Мачо, 0,1 л/га у чистому вигляді чи у бакових сумішах з іншими препаратами.

Для посилення боротьби зі злаковими бур’янами в разі застосування посходової схеми можемо запропонувати препарати на основі сульфонілсечовини Муссон (нікосульфурон, 40 г/л), 1,0–1,25 л/га, Рим (римсульфурон, 250 г/л), 0,04–0,05 кг/га у поєднанні з прилипачем Мачо, 0,2 л/га, Супер Мачо, 0,1 л/га, Кентавр (римсульфурон, 500 г/л + тифенсульфурон-метил, 250 г/л), 0,02–0,025 кг/га також у поєднанні з прилипачем.

Посіви кукурудзи необхідно очистити від бур’янів і засмічувачів до фази п’яти листків, щоб забезпечити оптимальні умови закладення качана. Тоді можна отримати більшу кількість зерна у силосній масі. Перелічені препарати не справляють ґрунтової дії як такої, тому в разі їх застосування обов’язково слід зважати на небезпеку другої хвилі бур’янів у фазу 7–10 листків. Схеми захисту мають передбачати, за потреби, дворазове застосування гербіцидів. Обов’язково брати до уваги регламент застосування препаратів і спектр бур’янів та засмічувачів, на які вони впливають.

Так, для боротьби з наявними злаками під час першої обробки — до п’ятого листка — до бакової суміші з препаратів Ефімер, 0,7–0,8 л/га, Примус, 0,4–0,6 л/га, Дикамба форте, 1,0–1,2 л/га можемо додати Муссон, 1,0–1,25 л/га або Рим, 0,04–0,05 кг/га з прилипачем. Тоді, якщо знадобиться, у другу обробку для боротьби зі злаковими і деякими дводольними бур’янами можна застосувати Муссон, 1,0–1,25 л/га, а для боротьби з повторною хвилею соняшнику — Аксакал, 0,02–0,03 кг/га. Бажано так формувати схеми, щоб вони не повторювалися.

Для формування ґрунтового ефекту можемо запропонувати препарат Сумаро (мезотріон, 480 г/л), 0,25 л/га у поєднанні з прилипачем Мачо, 0,2 або Супер Мачо, 0,1 л/га у чистому вигляді чи у баковій суміші з Муссон (нікосульфурон, 40 г/л), 1,0–1,25 л/га. Це забезпечить ґрунтову дію і боротьбу з широким спектром бур’янів, зокрема злаковими і ваточником сірійським.

Інсектицидний захист

Основними шкідниками кукурудзи є, переважно, ґрунтові (дротяники, личинки хруща, інколи підгризаючі совки) на ранніх етапах, шведська та гессенська мухи під час вегетації, а в період цвітіння і формування початків — кукурудзяний стебловий метелик та різні види совки. Тому ефективними будуть обробка насіння інсектицидами і застосування трихограми в період викидання волоті.

Для обробки насіння проти спектра ґрунтових шкідників і шкідників сходів пропонуємо інсектицидні протруйники Латина (клотіанідин, 600 г/л), 3,5–
5,0 л/т, а також Метакса (тіаметоксам, 350 г/л), 6,0–9,0 л/т насіння.

По вегетації під час викидання волоті бажано застосовувати трихограму. Як і на зерновій кукурудзі, її розкидають у два етапи: під час виходу волоті і вдруге за два тижні — по 150–200 тис. особин/га.

Збирання

Збирають зелену масу за вологості 65–70% за молочно-воскової стиглості зерна, що забезпечить кращі умови силосування з високим вмістом сухої речовини і високою перетравністю поживних речовин.

Гібриди типів Leafy і Leafy-Floury, крім високої урожайності зеленої маси, мають ще декілька позитивних переваг, зокрема:

• більш тривалий період збирання;
• швидка ферментація (за місяць можна починати згодовувати силос тваринам);
• легке руйнування зерна під час подрібнення, силосування і прожовування тваринами;
• високий вміст крохмалю у силосній масі й оптимальне співвідношення засвоюваної нейтрально-детергентної та ефективної клітковини;
• завдяки більш борошнистому типу зерна кращу засвоюваність крохмалю.
  

Усе це позитивно впливає на збільшення надоїв молока дійних корів і приріст живої маси молодняку, адже такий силос можна застосовувати для різних раціонів і вікових груп.

Отже, порівняємо різні типи гібридів кукурудзи на силос і визначимо їх основні переваги і недоліки (табл.).

Порівняльна таблиця різних типів гібридів

Під час збирання важливо витримувати величину різки маси не більше ніж 3 см, що забезпечить ефективне її подрібнення і добре силосування.

Висоту зрізу, залежно від вибраного типу гібрида і фази збирання, краще формувати на 15–40 см під початком, що забезпечить потрапляння достатньо перетравної частини зеленої маси, а відповідно добру поживність корму і зменшить потрапляння неперетравної частини, яку тварини не їстимуть.

Висновок

Отже, під час вирощування кукурудзи на силос необхідно:

• сформувати оптимальну структуру ґрунту для розвитку кореневої системи завдяки глибокому рихленню чи оранці з огляду на ущільнення і наявність підплужної підошви;

• збалансувати живлення рослин, зокрема комплексне підживлення на ранніх етапах і збалансування азоту з сіркою;

• підібрати відповідний гібрид кукурудзи, що забезпечить як високий урожай, так і високу якість отриманого силосу. Особливо перспективними є гібриди типів Leafy та Leafy-Floury;

• захистити посіви від бур’янів і шкідників, використовуючи доступні і якісні препарати, зокрема препарати бренда DEFENDA;

• зібрати врожай у фазі молочно-воскової стиглості на підвищеному рівні зрізування рослин (20–40 см під нижнім початком) і закласти силос за величини різання 2–3 см.

Василь КІФОРУК, кандидат с.-г. наук, керівник відділу Агротехнологій